Результати моніторингу якості освіти

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про освіту» моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

        Моніторинг якості освіти проводиться у порядку, передбаченому Законом України «Про освіту» та Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54.

Моніторинг– це засіб контролю за освітнім процесом, форма організації збору, зберігання, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність педагогічного колективу ДНЗ, що забезпечує безперервне стеження за станом освітньої роботи і прогнозування розвитку дошкільної освіти.

Метою моніторингу є – вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ДНЗ.

Довідка

«Підсумки моніторингу навчальних досягнень дошкільників»

(2021 рік)

 

На виконання статті 22 Закону України «Про дошкільну освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти», державних вимог до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, з метою моніторингу якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, аналізу та визначення заходів роботи з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості основних компетенцій упродовж травня 2021 року був  проведений моніторинг розвитку дітей відповідно до віку, вивчено стан підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі, намічені заходи роботи з дітьми, які мають низький рівень підготовки та проведена відповідна робота.

Моніторингове дослідження розвитку дітей було проведено у всіх  вікових групах закладу дошкільної освіти на виконання Базового компоненту дошкільної освіти. Педагогічне вивчення розвитку дітей здійснювалося згідно термінів складеного плану.

Педагогічне оцінювання за системою показників нервово-психічного розвитку проводилося у групах дітей раннього віку у жовтні 2020 року та травні 2021 року, моніторинг фіксувався у  картках нервово-психічного розвитку  дитини раннього віку.

У всіх групах дошкільного віку моніторинг був проведений за авторською моделлю творчої групи м. Суми за I, II, III квартал і фіксувався у картках результатів моніторингу сформованості основних компетенцій.

Результати моніторингового обстеження кожної дитини було внесено у зведені картки результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.

Педагоги були забезпечені інструментарієм для здійснення моніторингу, матеріалами щодо фіксування результатів (таблицями, картками) та матеріалами проведення педагогічної діагностики.

Вихователь-методист Гарбузова Н.О. аналізувала та узагальнювала дані педагогічного вивчення на основі результатів моніторингу, на нарадах при вихователю-методисту були проаналізовані результати та за динамікою змін у розвитку дошкільників були визначені необхідні методи надання їм допомоги за кожною освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти, внесені корективи в освітній  процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.

Результати моніторингу розвитку дітей за травень 2021 року показали:

Моніторингом було охоплено 54 (100 %) дітей раннього віку. Аналіз особливостей розвитку дітей груп раннього віку «Гномики», «Капітошки», «Метелики»  показав, що 54 (100 %) дітей мають нормальний розвиток відповідно віку.

Моніторингом було охоплено 70 (100%) дітей молодшого дошкільного віку, 4-го року життя (група «Ромашка» – 22 дітей, група «Бджілки» – 24 дітей, група «Зірочки» – 24 дітей).

Аналіз  розвитку дітей  молодшої групи «Ромашка»  показав, що             13 (59 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 8 ( 39 %) дітей – достатній рівень розвитку та 1 (2 %) дитина має середній рівень розвитку за освітніми напрямами Базового компонента «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Мовлення дитини», «Гра дитини». Дітей початкового рівня розвитку немає.

Аналіз  розвитку дітей  молодшої групи «Бджілки»  показав, що 5 (22 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 14 (58 %) дітей – достатній рівень розвитку, 4 (16 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента, 1 (4 %) дитина має початковий рівень розвитку за всіма освітніми напрямами, крім «Дитина в соціумі», «Гра дитини».

Аналіз  розвитку дітей  молодшої групи «Зірочки»  показав, що 6 (24 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 14 (58 %) дітей – достатній рівень розвитку, 3 (14 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента, 1 (4 %) дитина має початковий рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента.

Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей молодшого дошкільного віку у групі «Ромашка» – 98 %, у групі «Бджілки» – 96 %, «Зірочки» – 96 %. Тобто 2 % дітей молодшої групи «Ромашка», 4 % дітей молодшої групи «Бджілки», 4 % дітей молодшої групи «Зірочки» потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, художньо-естетичного, логіко-математичного, фізичного та мовленнєвого розвитку.

Моніторингом було охоплено 49 (100%) дітей середнього віку, 5-го року життя (група «Казка» – 25 дітей, група «Волошка» – 24 дітей).

Аналіз  розвитку дітей  середньої групи «Казка»  показав, що  12 (48 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку,  13 (52 %) дітей – достатній рівень розвитку. Дітей початкового та середнього рівня розвитку немає.

Аналіз  розвитку дітей  середньої групи «Волошка»  показав, що              13 (56 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 10 (43 %) дітей мають достатній рівень розвитку, 1 (1 %) дітей мають середній рівень розвитку за освітнім напрямом «Дитина у світі культури».  Дітей початкового рівня розвитку немає.

Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток розвитку дітей середнього віку у середніх групах «Казка» (100 %), «Волошка» ( 99 %), Тобто   1 % дітей середньої групи «Волошка» потребують додаткової уваги педагогів з художньо-естетичного розвитку.

Моніторингом було охоплено 24 (100%) дітей груп компенсуючого типу з порушеннями мовлення (група «Веселка» – 12 дітей, група «Калинка» –           12 дітей).

Аналіз  розвитку дітей  групи компенсуючого типу «Веселка» показав, що  1 ( 8 %) дитина має високий рівень розвитку відповідно до віку, 8 ( 70 %) дітей мають достатній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти,  3 ( 21 %) дітей мають середній рівень розвитку за освітніми напрямами «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».

Аналіз  розвитку дітей  групи компенсуючого типу «Калинка» показав, що  4 ( 38 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку,  3 ( 26 %) дітей мають достатній рівень розвитку,  4 ( 29 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти, 1 ( 7 %) дитина має початковий рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти, крім освітніх напрямів «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини».

Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей групи компенсуючого типу «Веселка» ( 99 %), у групі «Калинка» – 93 %. Тобто  1 % дітей групи компенсуючого типу «Веселка» та 7 % дітей групи компенсуючого типу «Калинка» потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, мовлення, логіко-математичного та фізичного розвитку.

Моніторингом було охоплено 74 (100%) дітей старшого дошкільного віку (група «Соняшники» – 26 дітей, група «Барвінок» – 23 дітей, «Дзвоники» –      25 дітей).

Аналіз  розвитку дітей  старшої групи «Соняшники»  показав, що            22 (85 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку,  3 (12 %) – достатній рівень розвитку, 1 (3 %) дитина –  середній рівень розвитку за освітніми напрямами «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Мовлення дитини». Дітей початкового рівня немає.

Аналіз  розвитку дітей  групи старшого дошкільного віку «Барвінок»  показав, що  14 (59 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно віку,            8 (39 %) дітей – достатній рівень розвитку, 1 (2 %) дитина – середній рівень розвитку за освітнім напрямом «Мовлення дитини». Дітей початкового рівня розвитку немає.

Аналіз  розвитку дітей  групи старшого дошкільного віку «Дзвоники»  показав, що  5 (20 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно віку,       19 (77 %) дітей – достатній рівень розвитку, 1 (3%) дитина – середній рівень розвитку за освітніми напрямами Базового компонента «Дитина в світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини». Дітей початкового рівня розвитку немає.

Порівняльний аналіз успішності показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей групи старшого дошкільного віку «Соняшники» ( 97 %), у групі «Дзвоники» –  97 %, «Барвінок» –  98 %. Діти повністю готові до навчання в школі.

Це свідчить про результативну роботу педагогів (Лаврик Л.П.,   Авраменко Є.С., Куксенко Н.Г., Кружилова Л.М., Коваленко Н.П.), які використовували у своїй роботі ефективні методи та прийоми, які дали можливість дітям активно мислити, висловлювати свою думку, займатися пошуковою діяльністю, проявляти творчість, тобто оволодівати технологією життєтворчості.

Для ефективного та якісного забезпечення освітнього процесу ЗДО педагоги вдосконалювали свої навички у володінні інформаційно-комп’ютерними технологіями, постійно підвищувати свій професійний рівень, вихователі мотивували батьків підтримувати постійний зворотній зв’язок з ними.

Педагоги працювали з дітьми за участі батьків по перспективному плану, надавали рекомендації по проведенню занять, організації спостережень, ігрової, трудової діяльності, проводили консультативно-просвітницьку роботу, надавали різноманітні поради, рекомендації, консультації.

Тому діти продовжили засвоювати програмовий зміст відповідно до лексичних тем. Батьки активно долучилися до освітньої роботи з дітьми, підтримували постійний зворотній зв’язок з педагогами.

Аналіз якості освітнього процесу, рівня сформованості компетентностей дітей дошкільного віку за програмою «Я у Світі», виконання Базового компонента дошкільної освіти за підсумками навчального року  дає підстави вважати, що діти засвоїли програму, робота була вагомою та  результативною, як результат – якісна підготовка дітей до навчання в школі.

Виходячи з вищезазначеного, рекомендується:

  1. Усім педагогічним працівникам:

1.1. Працювати над реалізацією завдань програми «Я у Світі» на виконання завдань Базового компонента дошкільної освіти.

1.2. Активно впроваджувати інноваційні методи та прийоми для підвищення пізнавальної активності дітей.

1.3. Забезпечити батьківські інформаційні стенди необхідною консультативно-просвітницькою інформацією.

1.4. Проводити роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо систематичного відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери та мовлення.

  1. Вихователям дошкільних груп:

2.1. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують підвищення рівня відповідних компетентностей.

2.2. Провести роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо систематичного відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери, мовлення, художньо-естетичного, логіко-математичного розвитку.

  1. Педагогам груп компенсуючого типу:

3.1. Вихователям планувати та проводити артикуляційну гімнастику, логоритмічні вправи, пальчикові ігри, ігри на координацію рухів, розвиток фонематичних процесів та складової структури слова на кожному занятті відповідно до логопедичної корекції та лексичних тем.

3.2. Контролювати мовлення  дітей та  корегувати його під час всіх видів діяльності, враховуючи поради вчителя-логопеда.

3.3. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості пізнавальної сфери.

3.4. Вчителям-логопедам Довгопол О.В., Пересадько Г.І.  здійснювати корекційно-розвивальну роботу відповідно до Інклюзивно-ресурсного центру щодо мовленнєвих діагнозів дітей, їх здібностей і вікових можливостей.

  1. Музичним керівникам Потаповій О.В., Ксенженко Н.Д., Ісаєвій М.А. планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують корекції, спрямованої на розвиток чуття ритму, слухового сприймання, координації рухів.
  2. Інструктору з фізичної культури Рубан А.Ю. активізувати роботу з фізичного виховання з дітьми, які потребують додаткової уваги.

 

 

Вихователь-методист                                                                     Н.О. Гарбузова