Поради логопеда батькам майбутніх першокласників

1.Своєчасна логопедична допомога.

  1. Умови опанування грамоти.
  2. Ігри для розвитку мовлення.
  3. Порушення писемного мовлення у дітей.
  4. Поради батькам.

 

Виховання правильного мовлення в дітей є актуальним на сьогоднішній день завданням нашого суспільства, зокрема, вчителів, вихователів, логопедів та особливо батьків.

Своєчасна логопедична допомога дітям із мовленнєвими вадами є однією з передумов їх успішного навчання в школі. Мета логопедичних занять полягає в подоланні порушених мовленнєвих і слухових навичок та у вихованні чіткого виразного мовлення.

Щоб корекційна робота була ефективною, необхідна співпраця батьків із логопедом. Адже батьки також проводять роботу з усунення вад звуковимови і фонематичного сприйняття при наявності консультації логопеда. Якщо усне мовлення дитина опанувала ще перед школою, то писемним їй ще належить оволодіти. Чим краще розвинене усне мовлення, тим легше буде опанувати читання й письмо.

У багатьох дітей часто спостерігається нерідко виражене відставання у мовленнєвому розвитку, яке в дошкільному віці зазвичай не привертає до себе особливої уваги батьків, проте в подальшому може перешкодити якісному навчанню і призвести до появи специфічних помилок, зокрема на уроках  української мови.

Дуже важливо виявити навіть найнезначніші відхилення мовленнєвого розвитку та виправити їх до початку навчання дитини грамоти. Батькам слід знати, що при нормальному мовленнєвому розвитку всі недоліки у вимові звуків дошкільником повинні зникнути не пізніше п’ятирічного віку.

Однією з необхідних умов опанування грамоти є чітке розрізнення дитиною всіх звуків мови на слух. Запис будь-якого слова передбачає уміння визначити кожен звук та склад по черзі і позначити їх відповідними буквами. Якщо ж деякі звуки здаються малюкові однаковими, то йому важко вибирати  під час письма букви, відповідні цим звукам. Наприклад, у разі нерозрізнення на слух пари звуків  [б] [п] дитина не знатиме, яка перша буква Б або П – має бути написана в словах «булка», «буряк», «пилка».

Для перевірки слухової диференціації звуків доберіть картинки, на яких зображене розрізняється лише одним приголосним звуком, який слід перевірити. Дитина може розрізнити слова (наприклад, «шапка» і «сапка», «коза» і «коса», «ніч і «піч») лише за умови сформованості фонематичного сприймання, чіткої диференціації звуків.

Зверніть увагу, що за нормального мовленнєвого розвитку розрізнення всіх звуків на слух, а отже, і правильний вибір картинки за змістом, доступний дітям з дворічного віку. Крім того, важливо знати, що нерозрізнення дитиною деяких звуків на слух є основною причиною  їх заміни в усному мовленні, а надалі – й на письмі. Пропоную деякі ігри, що стануть вам у пригоді.

 

Гра «Спіймай звук»  

Дорослий чітко промовляє підібрані слова, малюк має плеснути в долоні, якщо в слові почує заздалегідь визначений звук. При цьому в запропонованих словах не повинно бути інших подібних за вимовою звуків. Обраний для відпрацювання звук треба виголошувати дещо підкреслено.

Гра «Абетка»

Дитина разом із дорослим придумують та називають слова на кожен звук у абетці можна влаштувати змагання, хто назве більше слів.

Гра «Ланцюжок слів»

Кожен учасник гри (сім’я) називає слово, на той звук, який був останній у попередньому слові.  Таким чином привертаємо увагу на виокремлення необхідного за умовами гри звука і спонукаємо на підбір слова, в якому цей звук буде попереду.

Гра «Зіпсований телефон»

Усі, звісно ж, пам’ятають гру зі свого дитинства. Вона якнайкраще підходить для розвитку фонематичного слуху в дошкільників.

Вправа – тест «Пиши знаками»

Вправа корисна для визначення рівня фонематичного слуху. Запропонуйте дитині записати слово, але не буквами, а позначками:

Голосні звуки кружечком.

Приголосні тверді звуки рискою

Приголосні м’які звуки двома рисками =

Скільки звуків у слові, скільки і позначок!!!

 

Наприклад, слово «суп» слід записати так: риска, кружечок, риска. А слово «сік» слід записати так: дві риски, кружечок, риска. Після того, як всі переконалися, що дитина зрозуміла завдання, продиктуйте слова (мак, зуб, лак, лук, сім, оса, око, сом), а вона запише їх на аркуші паперу у вигляді «шифру». Пізніше можна брати слова двоскладові, трискладові і більше.

Всі запропоновані і подібні ним вправи потрібно практикувати, доки дитина не навчиться легко справлятися зі всіма завданнями. Лише за цієї умови можна бути впевненим в тому, що майбутній школяр навчився розрізняти звуки на слух, а отже, і навчання грамоти не буде для нього складним.

Бажаю успіху!

 

 

Порушення писемного мовлення у дітей

 

Вашій дитині запропонували логопедичні заняття. Ви здивовані?  Дуже часто доводиться чути: “Моя дитина вимовляє всі звуки”, “Навіщо  нам логопед?”, “У нас є репетитор”(І це у другому класі). Не поспішайте відмовлятись. Перш за все,  з’ясуйте причину, з якої Вам рекомендували логопедичні заняття. Часто батьки єдиною мовленнєвою патологією вважають вади звуковимови.

Як відомо, мовлення буває усне та писемне. До писемного мовлення належить читання та письмо. У початковій школі вміння читати і писати є основною метою, щоб у подальшому навчанні ці навики стали знаряддям до оволодіння іншими  науками. Можливо, Ваша дитина до школи виправила всі недоліки усного мовлення, можливо, щось від Вас приховалось, стало звичним і непомітним, але у мовленні письмовому виникають проблеми  у вигляді стійких і типових помилок.

Звернімось до помилок на письмі. Це можуть бути стійкі пропуски голосних чи приголосних букв, перестановки букв у словах, пропуски та перестановки складів, додавання букв і складів у слова. Це можуть бути стійкі заміни дзвінких і глухих, твердих і м’яких приголосних, заміни голосних, свистячих та шиплячих, африкатів та їх компонентів. Це можуть бути неправильно написані букви і спотворено написані речення. Це все дає Вам повне право звернутись до шкільного логопеда. Фахівці вважають, що попередня дефектна вимова на внутрішньому рівні може затримуватись до двох років.

На жаль, багато батьків  вважають такі помилки безглуздими, викликаними особистими якостями дитини: грайливістю, неуважністю та ін. Насправді, в основі подібних помилок лежать більш серйозні причини. Письмо формується тільки в процесі цілеспрямованого навчання. Специфічні розлади письма мають назву “дисграфія”. Виділяють декілька видів «дисграфії» і кожна з них має свої стійкі, специфічні помилки.

Моя мета полягає не у знайомстві з видами дисграфій, а у привертанні Вашої уваги до стійких, типових, “цікавих”, “дивних” помилок у роботах Вашої дитини. Розібратись, яка саме форма дисграфії, допоможе очна консультація з логопедом. За характером помилок вчитель-логопед визначить, які саме процеси не сформовані і допоможе дитині певними вправами їх сформувати.

Учитель-логопед не дублює вчителя, він виконує свою роботу з корекції певних дефектів мовлення, закладає фундамент для успішного засвоєння дітьми шкільної програми. Заняття з логопедом – це не урок. Завданням логопеда є не оцінка знань дитини, а допомога їй.

Китайці кажуть: “Не бійся, що не знаєш, бійся, що не вчишся”. Ми всі боїмося помилок, а наші діти особливо. Компенсаторні можливості дітей досить великі. Логопед виявить не лише слабкі сторони, щоб знати з чим працювати, але і сильні – на які треба спиратись. Логопедичні заняття, розвиваючи мовлення, розвивають і психічні функції, і внутрішній світ дитини, роблять її впевненою у собі.

Молодші школярі полюбляють міркувати і грати, розгадувати загадки і розкривати таємниці. Вони прагнуть до пригод.

Логопед завжди прагне зберегти цю зацікавленість у заняттях і зробити їх максимально корисними. Не ставтесь до занять, як до чогось другорядного. Вашим дітям дуже потрібна Ваша увага і розуміння проблем, а логопеду співпраця та допомога, щоб якісно виправити всі недоліки.

Чому коли у дитини щось не вдається у навчанні, Ви її сварите, примушуєте переписувати кілька разів домашнє завдання, тим самим доводячи її до неврозів і не бачите можливостей піти іншим шляхом?

Можливо, саме Ваша дитина буде розумніше, успішніше, впевненіше у собі. На сході кажуть: “Яким би не був довгим шлях, він завжди починається з першого кроку”.

 

ПОРАДИ ЛОГОПЕДА

 

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім`ї. Адже перші слова, перші речення дитина вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі, дідуся. Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення! Вчасне не виправлення мовленнєвих вад призводить до порушень розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі, як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

Та особливо негативно на стан мови дитини та подальше якісне навчання у школі впливає відмова батьків від логопедичної групи, тобто від кваліфікаційної та систематичної, якісної допомоги логопеда у дитячому садочку.

 

У світі звуків

Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно містить цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У шкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж дитина продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?». Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти – вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у шкільному віці. Розрізняють такі види неправильної вимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів – лікарів.

 

Поради батькам

  • Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків;
  • Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова;
  • Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини;
  • Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда;
  • Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення.
  • Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання, звертатися із запитанням? Чи вміє розповісти про побачене? Усі ці мовленнєві звички дуже потрібні будуть у школі.
  • Змалку дитині варто спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками і враженнями. Розмова дорослих з дитиною має особливе значення, вона впливає на розвиток мовлення і загальний розумовий розвиток. Діти, з якими батьки багато і вдумливо говорять, розвиваються швидше і мають правильне мовлення.
  • Використовуйте кожну вільну хвилинку для розмови з дитиною;
  • Пам’ятайте, що головними й провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.
  • Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краща?», «Чия розповідь краща?» (з участю усіх членів сім`ї).

Учитель-логопед Довгопол О.В.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eight − 5 =