Тип консультації: груповий
План
1. Модернізація освітньої системи закладу дошкільної освіти.
2. Виховання культури інженерного мислення дітей.
3. STEM-освіта.
4. Основні завдання STEM-освіти.
5. Основні принципи STEM-освіти.
6. STREAM-освіта.
7. Умови для реалізації STRЕАМ-освіти в ЗДО.
8. Інтеграція в освітньому процесі, особистісна спрямованість STREAM-освіти – визначальні характеристики програми STRЕАМ-освіти.
9. Структура програми К. Крутій «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт».
10. Інтегровані заняття як сучасна форма організації освітнього процесу.
11. Умови ефективного проведення інтегрованих занять.
12. Алгоритм проведення інтегрованого заняття (педагогічний дизайн заняття).
13. Результати роботи від впровадження інтегрованих занять.
14. Переваги використання інтегрованих занять і STEM-технологій.
15. Рекомендації педагогам.
16. Висновки.
Сучасна освіта орієнтується на розвиток компетентностей, необхідних для життя у XXI столітті: критичного мислення, творчості, комунікації та співпраці.
Змінюються часи, діти, а отже, має змінюватися й освітній процес у ЗДО. Модернізуючи освітню систему, маємо розуміти, що освіта, насамперед повинна задовольняти потреби суспільства. Вже у найближчому майбутньому суспільство вельми потребуватиме ІТ-фахівців, інженерів, індустріальних дизайнерів, спеціалістів високотехнологічних виробництв на стику з природничими науками (фахівців з біо – та нанотехнологій).
Адже ми часто розмірковуємо, як виховати художника, танцівника, співака, навчити грати на різних музичних інструментах… Для цього існує багато відповідних гуртків та студій для дітей різного віку. А от як виховати інженерів? На що потрібно звертати увагу, щоб помітити таку обдарованість? І коли у дитинки з’являється інтерес до техніки? Коли можна говорити, що росте майбутній інженер? Тут більше запитань, ніж відповідей. Та й не так і багато гуртків є сьогодні, які ознайомлюють дітей зі світом техніки та технологій.
Культуру інженерного мислення слід формувати з дошкільного віку і немає значення, у що «упакувати» ці знання – в мультфільми чи в інтернет-ігри, важлива суть – розповідати дошкільникам про науку зрозуміло, доступно й цікаво.
Зараз відповісти на запитання, як виховати інженерів та науковців, що працюватимуть у галузі природничих наук, та математиків, можуть допомогти нові напрями освіти – STEM, STEAM, STREAM.
STEM-освіта – педагогічний процес (технологія) формування і розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці.
STEM – акронім Science, Technology, Engineering, Mathematics, тобто поєднання природничих наук, інженерії, математики і технології для пізнання навколишнього світу. STEM-освіта спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв’язання практичних проблем для подальшого використання їх у професійній діяльності.
Основні завдання STEM-освіти:
– формування навичок розв’язання складних (комплексних), практичних проблем, критичного мислення, креативних якостей та когнітивної гнучкості, організаційних та комунікаційних здібностей; вміння оцінювати проблеми та приймати рішення; готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією; фінансової грамотності; цілісного наукового світогляду; ціннісних орієнтирів; загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей, математичної та природничої грамотності;
– всебічний розвиток особистості шляхом виявлення її нахилів і здібностей;
– оволодіння засобами пізнавальної та практичної діяльності;
– виховання особистості, яка прагне до здобуття освіти упродовж життя; формування вміння практичного і творчого застосування здобутих знань.
Основні принципи STEM-освіти:
– навчання через дослідження та експеримент;
– зв’язок з реальним життям;
– інтеграція теорії і практики;
– розвиток технічного та інженерного мислення.
Виходячи із завдань фахівці, які розробляють методологію STEM-освіти (К. Крутій, Т. Грицишина, І. Стеценко), у роботі з дошкільниками радять перетворити STEM на STEAM, тобто до природничих, технічних дисциплін долучити ARTS (мистецтво).
ARTS-дисципліни допомагають задіяти для пізнання довкілля наочно образне мислення та емоції дитини, що є ключовими в дошкільному віці, коли малюк сприймає світ здебільшого через емоції й мислить «образами, барвами, звуками». Таким чином, у STEAM-освіту (акронім Science, Technology, Reading + Writing Engineering, ARTS, Mathematics) включаються природничі науки, технологія читання + підготовка руки до письма (розуміння змісту тексту), інженерія, мистецтво, математика.
STREAM-освіта – новий інтеграційний підхід до розвитку, виховання і навчання дітей. Цей напрямок освіти інтегрує в собі завдання з формування в дитини загальних, наукових уявлень про світ; ознайомлення їх з інформаційно-комунікаційними технологіями; розвиток уміння експериментувати, конструювати; навчати дітей основ опрацювання змісту тексту, грамоти, математики, а також різних видів мистецтва.
Тож маємо в тісному взаємозв’язку розвивати здібності дошкільників до точних та гуманітарних наук. У центрі програми – дитина – обдарована особистість, тобто така, яка самостійно, в силу власних вікових і психофізіологічних особливостей, обирає свої дії та рішення, досягає вищого рівня пізнавального розвитку. Розвиваючи здібності, обдарованість дитини, вкрай важливо спрямувати їх у правильне річище – на користь добра.
У пропонованій програмі це завдання реалізується завдяки цілісному соціально-психологічному проектуванню ланцюжка моделей-різновидів взаємодій педагога і вихованців, функціонування яких забезпечує прогресивне духовно-креативне зростання потенцій як дорослого, так і дитини.
Ґрунтом для розвитку пізнавальних здібностей малюка є розвиток його сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей.
Умови для реалізації STRЕАМ-освіти в ЗДО:
– змінити концепцію побудови заняття;
– відмовитися від навчальної моделі як єдиної, крім занять організовувати також освітні ситуації, освітні подорожі, едьютейнмент, сторітеллінг, досліди-дослідження, створення колекцій, моделювання явищ та процесів, віртуальні та реальні екскурсії, заняття-милування природою, інтерактивні пізнавальні казки та історії, спостереження за дітьми тощо;
– змінити роль вихователя-авторитета на роль партнера, співучасника, співвідкривача;
– дати більше свободи дітям, їх дослідженням, спостереженням, обговоренням;
– навчати дітей знаходити в знайомих речах незнайомі властивості, а в невідомому відкрити те, що дитині зрозуміло;
– озброїтись терпінням і навчитись відповідати на чисельні запитання: Чому? Для чого? Як? Підтримувати допитливість і навчитись керувати дитячими питаннями так, щоб інформація здобулася ними самими.
Це дуже складна технологія і потрібно вчитись особливому підходу до дітей і організації освітньої діяльності. Перед педагогом постає питання переосмислення своїх підходів в організації освітнього процесу.
Визначальною характеристикою програми STRЕАМ-освіти є її особистісна спрямованість, коли найвищою метою інтеграції в освіті є особистість, відновлення її цілісної сутності.
Структура програми К. Крутій «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт»:
– психолого-педагогічна характеристика дитини дошкільного віку;
– сенсорний розвиток – технології, читання і письмо;
– інтелектуальний розвиток – природничі науки, математика;
– розвиток творчих здібностей – інженерія, мистецтво;
– шляхи реалізації STRЕАМ-освіти.
Пропонований інтегрований підхід до реалізації STRЕАМ-освіти дошкільнят суттєво відрізняється від традиційного комплексно-тематичного підходу в розподілі змісту освіти. Так, досліджуваний об’єкт або явище діти розглядають невідокремлено, а в комплексі з іншими предметами, явищами, подіями. Це сприяє встановленню причинно-наслідкових взаємозв’язків між ними, інтеграції освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти, об’єднаних єдиною темою.
Інтегровані заняття як сучасна форма організації освітнього процесу
Інтегроване заняття — це форма освітньої роботи, яка об’єднує блоки знань із різних галузей навколо однієї теми. Таке об’єднання інформаційно та емоційно збагачує сприймання, мислення, почуття дітей та дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін і досягати цілісності знань.
Тобто це така форма організації навчання, яка передбачає формування у дітей цілісного уявлення про світ, розвиток їх творчих здібностей та пізнавальної активності.
Такі заняття допомагають дітям:
– бачити зв’язки між різними видами знань;
– розвивати логічне мислення й уяву;
– навчатися через практичну діяльність.
Методи інтегрованого навчання:
– проєктна діяльність;
– ігрові технології;
– проблемно-пошуковий підхід;
– моделювання життєвих ситуацій.
Які ж переваги отримують діти завдяки інтегрованому навчанню ?
Питання інтеграції освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі досліджують сучасні науковці, як-¬от: Наталія Гавриш, Катерина Крутій, Інна Кіндрат та ін. Вони вважають, що завдяки інтеграційному підходу в організації занять діти:
– усвідомлюють взаємозв’язки між усіма аспектами життя;
– глибше розуміють кожну тему завдяки її різнобічному розгляду з багатьох точок зору;
– ліпше опановують комплексний підхід, завдяки якому предмети, навички, ідеї та різні точки зору постають у тісному зв’язку з реальним світом;
– розвивають навички системного мислення;
– активніше використовують знання на практиці.
Тож інтегроване заняття – це та форма організації навчально-пізнавальної діяльності дошкільників, що найкраще реалізує завдання формування у дітей цілісної картини світу.
Завдяки інтегрованим заняттям:
– збільшується інтерес до навчання, пожвавлюється освітній процес;
– постійне звертання до життєвого досвіду дітей;
– відбувається постійна зміна видів діяльності дітей, що попереджає їх перевтому;
– забезпечуються умови для розвитку творчості і дітей, і педагога;
– вивільняється час для іншої роботи з дітьми.
Умови ефективного проведення інтегрованих занять:
– правильне визначення теми заняття, ретельний відбір програмового змісту та завдань;
– включення попереднього досвіду дітей у навчальний процес;
– продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи з дітьми, зміни видів діяльності дошкільників;
– використання інтерактивних методів навчання, активізація розумової діяльності дітей на всіх етапах заняття;
– наявність високих професійних якостей педагога, що забезпечить творчу співпрацю та взаємодію;
– наявність змістовного ігрового предметно-розвивального середовища, багатоваріативного дидактичного матеріалу;
– обов’язкове врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх творчих здібностей.
Таким чином педагог може успішно планувати та проводити інтегровані заняття, якщо:
– уміє інтегрувати зміст дошкільної освіти, тобто поєднувати зміст різних освітніх напрямів на основі їх взаємопроникнення, а також вибудовувати усі види активностей дітей навколо стрижневої теми;
– знає структуру проведення різних видів занять, зокрема й інтегрованих;
– має ґрунтовні знання з теми, що постає на інтегрованому занятті як стрижнева;
– ретельно готується до проведення заняття, розробляє план-конспект.
Один із способів — укладання інтелектуальних карт як способу візуалізації теми та планування освітньої роботи.
Якщо будь-¬яка із цих умов відсутня або не забезпечена у повній мірі, то заняття не дає очікуваного результату й у дітей не формується цілісне уявлення щодо визначеної теми.
Етапи інтегрованого заняття
Інтегроване заняття – це особлива структура пізнавальної взаємодії з дітьми. Орієнтовна структура інтегрованого заняття така:
– вправа на включення;
– полілог;
– різні активності: інтерактивні вправи, дидактичні вправи та ігри, читання та обговорення літературного твору, рухова вправа чи рухлива гра, моделювання, художньо-творча діяльність, робота з інтелектуальною картою чи іншим посібником, мовленнєва вправа, дослід, розповідь вихователя…
Вихователь обирає форми та методи роботи залежно від цілей заняття, віку та можливостей дітей. ВАЖЛИВО передбачати підгрупові інтерактивні форми роботи – завдання в парах, підгрупах від 3 до 6 учасників.
Підсумок – короткий і стосується теми заняття. Наприклад: «Ми переконалися, що порядок є скрізь: і в математиці, і в роботі, і в природі. І в нашому житті у дитсадку. От зараз ми маємо йти на прогулянку – такий порядок наших справ».
Етапи (структура) інтегрованого заняття залежать від віку та можливостей дітей. Утім не стільки структура, як кількість та складність її елементів.
Полілог – чудовий спосіб почати заняття, «ввести» дітей у тему. Водночас він має бути коротким, не затягнутим у часі та змісті. Але з малими дітьми полілог не спрацює так, як зі старшими. У молодших групах можемо почати з пошуку певних речей, вибору картинок, з читання вірша чи короткого художнього твору, з інтерактивної вправи чи вправи з рухами. Головне – щоб початок заняття вводив дітей у його тему. Це й буде вправа на включення. Зі старшими можна почати з полілогу.
Алгоритм проведення інтегрованого заняття (педагогічний дизайн заняття):
Тема заняття (інтегроване заняття має обов’язково конкретну тему).
Види діяльності (розділи програми, освітні напрями), які інтегруються (тема проводиться через 3-4 і більше видів діяльності чи розділів програми).
Програмові завдання (складаються для кожного виду діяльності чи розділу програми окремо).
Матеріал, його доцільність (демонстраційний матеріал поступається індивідуально-диференційованому).
Створення «ситуацій успіху». Чітка мотивація всіх видів діяльності дітей. Наявність сюрпризних моментів.
Методи і прийоми розвивального навчання, спрямовані на закріплення, узагальнення та систематизацію матеріалу навколо теми заняття:
– методи ТРВЗ;
– проблемні, творчі запитання і завдання;
– інтерактивні методи (діалог, дискусія, бесіда-полілог, «мозкова атака», робота в парах, мікрогрупах, групах тощо);
– дослідницько-пошукова діяльність;
– ігрові методи та прийоми (розвивальні дидактичні ігри та вправи, ребуси, ломиголовки, схеми, моделі, театралізовані ігри);
– художнє слово, казки з логічними завданнями та ін.
Здійснення індивідуального та диференційованого підходу. Забезпечення права вибору кожній дитині.
Реалізація принципів особистісно орієнтованого підходу (демократизація, гуманізація, національна спрямованість навчально-пізнавальної діяльності).
Зміна видів діяльності дітей. Доцільність розташування дітей та розвивального матеріалу.
Перевірка виконання кожного завдання. Прийоми заохочення дітей. Залучення до самооцінки та самоконтролю.
Емоційне забарвлення заняття. Прийоми підтримки інтересу дітей. Стиль спілкування з дітьми. Забезпечення психологічного комфорту.
Закінчення заняття. Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизацію матеріалу.
Тривалість заняття та його окремих частин (тривалість інтегрованого заняття може бути подовженою). Темп заняття.
Результативність заняття. Рівень виконання програмових завдань, формування життєвої компетенції кожної дитини.
Дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
Дотримання алгоритму структури інтегрованого заняття:
– органічно синтезувати матеріал;
– поєднувати різні змістовні напрями, елементи різних галузевих знань;
– добирати оптимальні методи, види діяльності для забезпечення цілісності інтегрованого заняття.
Результати роботи від впровадження інтегрованих занять
– забезпечується можливість уникати перевантаження дітей складними для їх дошкільного віку частковими і випадковими знаннями;
– забезпечується формування основних базових якостей особистості: самостійність, відповідальність, довільність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самооцінка, креативність;
– діти навчаються виконувати логічні операції: порівняння, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення;
– в дітей збільшуються потреби у спілкуванні з іншими дітьми, роботі в дитячих групах, розвиваються творчі здібності;
– належним чином формуються ключові компетенції дошкільників відповідно до БКДО та навички практичного життя;
-значно зміцнюється розвивальне середовище для дошкільників: предметно-ігрове, природне, соціальне;
-забезпечується належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей, формування у них цілісної реалістичної картини світу.
Переваги використання інтегрованих занять і STEM-технологій:
– підвищення інтересу до навчання;
– розвиток ключових компетентностей;
– формування навичок командної роботи;
– виховання самостійності, відповідальності, ініціативності;
– створення умов для індивідуалізації освітнього процесу.
Рекомендації педагогам
1. Плануйте інтегровані заняття з урахуванням вікових особливостей дітей.
2. Залучайте дітей до пошукової та дослідницької діяльності.
3. Використовуйте сучасні цифрові інструменти (віртуальні лабораторії, освітні ігри, конструктори).
4. Підтримуйте співпрацю з колегами.
5. Оцінюйте не лише результат, а й процес — уміння працювати в команді, висловлювати ідеї, робити висновки.
Висновки
Інтегровані заняття та STEM-освіта – це не просто модні напрями, а інструменти формування нової культури навчання, у центрі якої — активна, творча, мисляча особистість.
Завдання сучасного педагога – створити такі умови, щоб кожна дитина могла відчути радість відкриття, успіх власних дій і цінність знань у реальному житті.
Підготувала: вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА