Тип консультації: груповий
План
1. Специфіка мистецько-творчої діяльності.
2. Види мистецько-творчої діяльності.
3. Особливості психологічного супроводу.
4. Взаємодія з родиною.
5. Орієнтири для вихователя.
6. Очікувані результати.
7. Висновок.
Артосвіта – це не лише навчання малювати чи співати. Це комплексний процес формування особистості через мистецтво, який охоплює емоційний, інтелектуальний та соціальний розвиток. Завдяки мистецтву дитина вчиться бачити красу світу, виражати власні почуття, розвивати уяву та креативність.
Коли починати ознайомлювати дитину зі світом мистецтва? З перших років життя — переконують науковці та педагоги-практики. Однак робити це слід обережно, відповідно до вікових особливостей дитини. Передусім така діяльність має зацікавлювати дітей, а не цілеспрямовано готувати їх до навчання в школі. Основні постулати, на яких потрібно вибудовувати освітню взаємодію з малюками, — це розвиток у них інтересу до пізнання, активності, допитливості, ініціативності, готовності до експериментування.
Специфіка мистецько-творчої діяльності
Артосвіта дітей раннього віку — це базис артосвіти дітей дошкільного віку. Результатом якісної артосвіти дошкільників стає мистецько-творча компетентність, яка формується впродовж усього періоду раннього та дошкільного дитинства й набуває нових рівнів у інші періоди життя. Мистецько-творча діяльність дітей раннього віку нерозривно по¬в’я¬за¬на з їхнім сенсорним розвитком. Адже саме через сенсорний досвід дитина отримує уявлення про властивості звуку, фарби, пластичних матеріалів тощо.
Зі свого боку мистецько-творча діяльність сприяє сенсорному розвитку малюків, оскільки передбачає дії з матеріалами та предметами довкілля. Сенсорний досвід дитина раннього віку зазвичай отримує в соціальній ситуації розвитку: дитина — предмет — дорослий. Така ситуація містить у собі протиріччя: з одного боку дорослий прагне показати спосіб, зразок дії з предметом; з іншого — дитина прагне виконувати індивідуальні дії.
Розв’язати таке протиріччя дає змогу предметна діяльність, результатом якої може бути:
– дія, навичка, уміння — тримати виделку, користуватися ножицями, зав’язувати шнурок тощо;
– продукт — елементарне зображення, малюнок; звук, який дитина передає голосом, предметом; виріб із певного матеріалу.
Особливу увагу слід приділяти організації діяльності дітей із предметами, речовинами та матеріалами. Така діяльність дає змогу отримати продукт — наочний результат дії дитини. Під час практичної діяльності дорослий має підтримувати дитину, вербалізувати її дії, коментувати перетворення та трансформації.
Види мистецько-творчої діяльності .
Українські науковці, які досліджують особливості розвитку дітей раннього віку, виокремлюють такі види мистецько-творчої діяльності малюків:
– художньо-продуктивну — малювання, ліплення, елементарне художнє конструювання;
– музичну — співи, елементарні музично-ритмічні рухи, елементарна гра на шумових на перкусійних інструментах;
– театралізовану — закладання основ виконавської та глядацької культури.
Охарактеризуємо коротко кожен із цих видів діяльності дітей.
Художньо-продуктивна
Художньо-продуктивна діяльність дітей раннього віку містить в основі їхній досвід дій з різними матеріалами, який ґрунтується на сприйманні. Так, дитина спочатку фокусує увагу на певному об’єкті. Зазвичай це яскраві й незвичні предмети. Відтак обстежує предмет за допомогою тактильних відчуттів: жмакає, розмазує, розкидає, розриває тощо. У такий спосіб дитина отримує нову інформацію про об’єкт і робить певні відкриття. Наприклад, предмет:
– залишає видимий слід — мамина помада, зубна паста, крем для взуття, борошно;
– змінює форму — сплющується, зминається, розтягується, розривається, мнеться. Такі сенсорні відкриття дитини стають початком її художньо-продуктивної діяльності.
Аби спонукати дитину до сенсорних відкриттів, створіть ситуацію самостійного вибору засобів реалізації задуму. Наприклад, дайте дитині змогу самостійно обирати колір для зображення добре знайомого предмета. Якщо дитина малює моркву, спочатку запропонуйте вибрати для зображення один зі споріднених кольорів — червоний, помаранчевий, жовтий. Потім додайте інші кольори — синій, зелений, фіолетовий. Щоразу спонукайте дитину пояснювати свій вибір.
Малювання дітей раннього віку — це період каракуль і плям на різних поверхнях будь-якими матеріалами, що залишають слід: водою, фарбою, зубною пастою, кетчупом тощо. Головне — дати дитині змогу переконатися, що фарба/барвник залишають слід. На одних поверхнях його можна витерти, на інших — ні.
Під час художньо-продуктивної діяльності дитина раннього віку засвоює, що все навколо нас має свій колір. Водночас різні об’єкти і предмети можуть бути одного кольору, наприклад, жабка, коник, огірок, шкарпетки, листя на дереві — зелені. Щоб допомогти дитині опанувати ці знання, проводьте ігрові вправи, як-от: назви все синє, що ти бачиш; принеси предмет червоного/жовтого/синього кольору; підійди до іграшки жовтого кольору тощо. Такий «кольоровий» досвід, набутий в ігровій формі, допоможе дитині розвинути спостережливість та естетичний смак.
Універсальний атрибут художньо-продуктивної діяльності — «Загадкова скринька». Наповніть її різними сенсорними матеріалами та використовуйте під час ігрових вправ. Наприклад, упізнай на дотик, дістань м’яке, пухнасте, гладеньке та ін.
Діяльність із глиною, піском, снігом, харчовим та солоним тістом дає дитині змогу опанувати прийоми формоутворення. Художньо-конструктивна діяльність дитини містить в основі предметно-маніпулятивну діяльність із кольоровими вкладками, пірамідками різних видів, сортерами, конструкторами та іншими дидактичними посібниками. У цих видах діяльності акцентуйте увагу дитини на тому, що аби досягти результату, треба докласти зусиль.
Утримуйтеся від бажання виправляти помилки дитини та робити щось замість неї. Так ви можете сформувати в дитини стереотип: можна не напружуватися, за мене все зроблять.
Формуйте в дитини уміння сприймати невдачу як досвід: пасочка із сухого піску не тримається, тому потрібно його зволожити й спробувати ще раз. Також спонукайте дитину доводити справу до кінця, не кидати її через те, що не виходить одразу.
Музична
До музичних видів діяльності дітей раннього віку належать:
– підспівування;
– музично-ритмічні рухи,
– елементи гри на шумових, перкусійних музичних інструментах.
Музична діяльність дітей раннього віку спрямована на те, щоб пробуджувати в них емоційний відгук на музичні твори, відповідні емоційні реакції на музику різного ладу та темпоритму. Свою реакцію на музичні твори дитина виявляє за допомогою рухів та міміки.
Театралізована
Під час театралізованої діяльності дитина раннього віку опановує основи глядацької та виконавської культури. Так, споглядаючи театралізовані дійства, дитина вчиться зосереджуватися на діях персонажа та емоційно реагувати на них. Також у супроводі дорослих малюк опановує основи культури аплодування. Для того щоб формувати в дитини основи виконавської культури, заохочуйте її одягати елементи костюмів казкових персонажів, використовувати атрибути. Така діяльність дасть змогу «перетворитися» на певного персонажа. Спонукайте дітей повторювати певні дії та репліки персонажів, яких вони зображують. Підтримуйте виконавську діяльність дітей похвалою та оплесками. Усі ці види мистецько-творчої діяльності дітей раннього віку виникають як результат бажання знати, розуміти та досліджувати. Згідно з пірамідою Маслоу ці бажання належать до вищих духовних проявів особистості. Проте вони можуть так і залишитися на рівні нереалізованих бажань, якщо поряд не буде дорослого, який підтримає, заохотить і за потреби стимулює дитину до дій.
Особливості педагогічного супроводу
У дитячому садку віддавайте перевагу інтегрованим формам артосвіти малюків, зокрема використовуйте: мистецькі або художньо-педагогічні спілкування, артігри, мистецькі ігрові вправи. Такі форми артосвіти дають змогу не лише залучати дітей до мистецько-творчої діяльності, а й допомагають роз¬в’я¬зу¬вати завдання природничого та мовленнєвого спрямування.
Кольори, форми, звуки дитина пізнає, орієнтуючись на об’єк¬ти і явища природи: синє — як небо, жовте — як яблучко, червоне — як помідор тощо. Водночас звуконаслідування сприяє розвитку мовлення дитини, допомагає опанувати елементарні навички співу.
Мистецькі або художньо-педагогічні спілкування — це особлива емоційно зорієнтована форма спілкування на основі мистецької діяльності: художньо-продуктивної, музичної чи театралізованої. Для того щоб організувати таке спілкування, потрібно правильно мотивувати дитину. Уникайте надмірної таємничості, улесливості, неприродних інтонацій, перегравань. Також зверніть увагу на попередню діяльність дітей. Наприклад, якщо вони щойно впоралися зі сніданком, їм необхідно відпочити, адже для малюків процес прийому їжі — складне заняття, що вимагає значних зусиль. Тому дайте дітям змогу завершити попередню справу, а вже потім заохочуйте до наступної.
Сядьте на килимок і запросіть дітей сісти поряд. Ваші очі мають завжди бути на рівні дитячих очей. Відтак почніть цікаву розповідь. Під час розповіді запропонуйте дітям сісти спинками одне до одного, заплющити очі та щось уявити. Або ж поч¬ніть робити якусь справу — змішувати фарби, розкладати конструктор, замішувати солоне тісто тощо. Коли діти зацікавляться вашою діяльністю, запропонуйте їм приєднатися.
Варіантів, як розпочати освітню взаємодію з малюками, безліч. Проте є головна умова: усе потрібно робити невимушено, природно, із задоволенням. І тоді діти з радістю братимуть участь у тій діяльності, яку ви їм запропонуєте. Для того щоб перевірити ефективність педагогічного супроводу артосвіти дітей та обрати подальші напрями освітньої взаємодії, організуйте спостереження та зафіксуйте досягнення дітей. Скористайтеся для цього карткою з орієнтовними показниками художньо-естетичного розвитку дитини трьох років. Таку картку можуть заповнювати як вихователі, так і батьки дитини.
Взаємодія з родиною
Артосвіта дітей раннього віку розпочинається в родині. Адже всі види мистецько-творчої діяльності дитини нерозривно по¬в’я¬за¬ні з процесами життєдіяльності. Наприклад, коли дитина купається, то залюбки робить з піни різні фігурки; коли одягається на прогулянку, може надягти колготки на голову й повідомити, що вона заєць із дов¬гими вухами. Все це — перші прояви мистецької діяльності дитини. Щоб допомогти батькам правильно скеровувати її, організуйте просвітницьку роботу.
Запропонуйте батькам взяти участь у педагогічних майстернях, мистецьких вітальнях, екскурсіях, лекторіях, зустрічах із художниками, музикантами, акторами. Такі заходи проводьте як в онлайн-, так і в офлайн-форматах.
Під час зустрічей надайте батькам вихованців рекомендації, як ознайомлювати дітей зі світом мистецтва та організовувати їхню діяльність. Зокрема розкажіть батькам, що коли дитина щось розсипає/розмазує/розбирає, то в такий спосіб вона досліджує довкілля. Така діяльність дає змогу дитині вивчити властивості предметів та отримати сенсорний досвід. Водночас за будь-яких умов батьки мають дотримуватися двох правил: попереджати ситуації, що можуть спричинити загрозу для життя і здоров’я дитини; систематично залучати дитину до прибирання наслідків її діяльності. + Підготуйте для батьків короткі па¬м’ят¬ки з рекомендаціями, як спонукати дітей до мистецько-творчої діяльності під час прогулянки в парку, ігор у пісочниці тощо.
Артосвіта в ЗДО — це розвиток творчої особистості через художньо-продуктивну діяльність. Вихователь має створити освітлене середовище, забезпечити свободу самовираження, підтримувати самостійність та інтегрувати рухливі елементи (руханки) в творчий процес, гарантуючи емоційний комфорт.
Орієнтири для вихователя:
1. Створення середовища: Організовуйте творчі зони в добре освітлених місцях, підготуйте фартушки та нарукавники.
2. Підтримка самостійності: Заохочуйте самовираження та дію, але будьте поруч для допомоги, не залишаючи дитину наодинці з труднощами.
3. Інтеграція рухів: Поєднуйте образотворчу діяльність із фізкультхвилинками для забезпечення потреби дітей у русі.
4. Багатоканальне сприймання: Використовуйте методи, що активізують усі органи чуття (зорове, слухове, тактильне) для кращого засвоєння досвіду.
5. Гігієна та безпека: Дотримуйтеся режимів гучності під час музичних занять та забезпечте комфортні умови для творчості.
6. Розвиток творчої уяви
– Створювати умови для вільного самовираження дітей.
– Використовувати різні матеріали: фарби, пластилін, природні об’єкти, тканину, папір.
– Заохочувати експерименти та нестандартні рішення.
7. Формування емоційної культури
– Допомагати дітям виражати свої почуття через малюнок, музику, рух.
– Вчити розпізнавати емоції інших та співпереживати.
– Використовувати арттерапевтичні методи (малювання настрою, музикотерапія).
8. Залучення до різних видів мистецтва
– Організовувати заняття з образотворчого мистецтва, музики, театралізовані ігри.
– Інтегрувати мистецтво у повсякденну діяльність (малювання під музику, інсценізація казок, створення колективних панно).
9. Індивідуальний підхід
– Враховувати здібності та інтереси кожної дитини.
– Підтримувати навіть найменші успіхи, формувати впевненість у власних силах.
– Створювати «ситуації успіху» для кожної дитини.
10. Співпраця з батьками
– Залучати батьків до творчих заходів, майстер-класів, виставок.
– Показувати значення мистецтва для гармонійного розвитку дитини.
– Формувати єдиний виховний простір «дитина – вихователь – батьки».
11. Практичні рекомендації
– Використовуйте метод «вільної творчості» – дозвольте дітям самостійно обирати тему та матеріали.
– Застосовуйте казкотерапію, музикотерапію, арттерапевтичні вправи.
– Організовуйте «творчі майстерні» у групах, де діти можуть експериментувати.
– Створюйте атмосферу підтримки: важливий процес, а не лише результат.
– Використовуйте інтегровані заняття: наприклад, малювання під музику, створення аплікацій після прочитання казки.
Очікувані результати
• Розвиток креативності та уяви.
• Формування позитивного емоційного стану.
• Підвищення комунікативних навичок.
• Виховання естетичного смаку та любові до мистецтва.
• Зміцнення впевненості у власних силах.
Висновок
Артосвіта – це потужний інструмент виховання гармонійної особистості. Завдання вихователя – не лише навчити дитину малювати чи співати, а й допомогти їй відчути себе творцем, навчити бачити красу світу та виражати власні почуття через мистецтво.
Артосвіта допомагає розвивати творчий потенціал, пізнавальну активність та гармонійний розвиток дітей.
Підготувала: вихователь Дар’я ВОЛОДІНА