НАКАЗ
03.09.2018 № 87
Про організацію та проведення
моніторингового дослідження
в закладі дошкільної освіти
На виконання статті 22 Закону України «Про дошкільну освіту», Постанови Кабінету Міністрів від 14.12.2011 р. № 1283 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти», державних вимог до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку визначених Базовим компонентом дошкільної освіти та з метою моніторингу якості освітнього процесу у дошкільному навчальному закладі
НАКАЗУЮ:
- Проводити щоквартально моніторингове дослідження розвитку дітей всіх вікових груп дошкільного закладу на виконання Базового компоненту дошкільної освіти.
- Призначити відповідальним за проведення моніторингу розвитку дітей вихователя-методиста Носок Н.О.
- Носок Н.О., вихователю-методисту:
3.1. Скласти план проведення моніторингу розвитку дітей навчального закладу відповідно Базового компоненту дошкільної освіти до 17.09.2018 р.
3.2. Провести роз’яснювальну роботу щодо здійснення моніторингу з вихователями всіх вікових груп та педагогами-спеціалістами до 17.09.2018 р.
3.3. Забезпечити педагогів інструментарієм для здійснення моніторингу, матеріалами щодо фіксування результатів (картками, таблицями рівня основних компетенцій дітей за Базовим компонентом дошкільної освіти) та матеріалами проведення педагогічної діагностики до 17.09.2018 р.
3.4. Узагальнювати дані педагогічного вивчення на основі проаналізованих результатів моніторингу щоквартально на педагогічній годині.
3.5. Заслухати довідку за підсумками проведення моніторингового дослідження за навчальний рік на педагогічній раді у травні 2019 року.
- Вихователям та педагогам-спеціалістам:
4.1. Здійснювати педагогічне вивчення розвитку дітей згідно з термінами складеного плану.
4.2. Вносити результати моніторингового обстеження кожної дитини в картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.
4.3. Визначати за динамікою змін у розвитку дошкільників необхідні методи надання їм допомоги за кожною освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти, а також вносити корективи в освітній процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.
- Наказ від 01.09.2017 № 81 «Про організацію та проведення моніторингового дослідження у дошкільному навчальному закладі» визнати таким, що втратив чинність з 01 вересня 2018 року.
- Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Керівник О.П. Шрамченко
Довідка
«Підсумки моніторингу навчальних досягнень дошкільників»
(травень 2019 року)
На виконання статті 22 Закону України «Про дошкільну освіту», Постанови Кабінету Міністрів від 14.12.2011 р. № 1283 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти», державних вимог до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, з метою моніторингу якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, аналізу та визначення заходів роботи з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості основних компетенцій упродовж травня 2019 року був проведений моніторинг розвитку дітей відповідно до віку, вивчено стан підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі, намічені заходи роботи з дітьми, які мають низький рівень підготовки та проведена відповідна робота.
Моніторингове дослідження розвитку дітей було проведено у всіх вікових групах закладу дошкільної освіти на виконання Базового компоненту дошкільної освіти. Педагогічне вивчення розвитку дітей здійснювалося згідно термінів складеного плану.
Педагогічне оцінювання за системою показників нервово-психічного розвитку проводилося у групах дітей раннього віку у жовтні та травні 2019 року, моніторинг фіксувався у картках нервово-психічного розвитку дитини раннього віку.
У всіх групах дошкільного віку моніторинг був проведений за авторською моделлю творчої групи м. Суми за I, II квартал та за рік і фіксувався у картках результатів моніторингу сформованості основних компетенцій.
Результати моніторингового обстеження кожної дитини було внесено у зведені картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.
Педагоги були забезпечені інструментарієм для здійснення моніторингу, матеріалами щодо фіксування результатів (таблицями, картками) та матеріалами проведення педагогічної діагностики.
Вихователь-методист Носок Н.О. аналізувала та узагальнювала дані педагогічного вивчення на основі результатів моніторингу, на нарадах при вихователю-методисту були проаналізовані результати та за динамікою змін у розвитку дошкільників були визначені необхідні методи надання їм допомоги за кожною освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти, внесені корективи в освітній процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.
Підсумкові результати моніторингу розвитку дітей за 2018 – 2019 навчальний рік показали:
Моніторингом було охоплено 61 (100 %) дітей раннього віку. Аналіз особливостей розвитку дітей груп раннього віку «Гномики», «Капітошки», «Метелики» показав, що 61 (100 %) дітей мають нормальний розвиток відповідно віку.
Моніторингом було охоплено 69 (100%) дітей молодшого дошкільного віку, 4-го року життя (група «Барвінок» – 20 дітей, група «Дзвоники» – 25 дітей, група «Соняшники» – 24 дітей).
Аналіз розвитку дітей молодшої групи «Барвінок» показав, що 2 (10 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 16 (80 %) дітей – достатній рівень розвитку та 2 (10 %) дитина має середній рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента, крім освітньої лінії «Гра дитини». Дітей початкового рівня розвитку немає.
Аналіз розвитку дітей молодшої групи «Дзвоники» показав, що 1 (4 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 14 (56 %) дітей мають достатній рівень розвитку, 9 (36 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти та 1 (4 %) мають початковий рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента.
Аналіз розвитку дітей молодшої групи «Соняшники» показав, що 13 (54 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 9 (38 %) – достатній рівень розвитку та 2 (8 %) дітей мають середній рівень розвитку за освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти «Дитина в соціумі», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина в світі культури», «Мовлення дитини», дітей початкового рівня розвитку немає.
Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей молодшого дошкільного віку у групі «Соняшники» (92 %), у групі «Барвінок» – (90 %), у групі «Дзвоники» – (60 %). Тобто 8 % дітей молодшої групи «Соняшники», 10 % дітей молодшої групи «Барвінок», 40 % дітей молодшої групи «Дзвоники» потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, художньо-естетичного, логіко-математичного, фізичного та мовленнєвого розвитку.
Моніторингом було охоплено 72 (100%) дітей середнього віку, 5-го року життя (група «Зірочки» – 23 дітей, група «Ромашка» – 26 дітей, група «Бджілки» – 23 дітей).
Аналіз розвитку дітей середньої групи «Зірочки» показав, що 15 (65 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 8 (35 %) дітей – достатній рівень розвитку. Дітей середнього та початкового рівня розвитку немає.
Аналіз розвитку дітей середньої групи «Ромашка» показав, що 9 (35 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 10 (38 %) дітей мають достатній рівень розвитку, 7 (27 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти. Дітей початкового рівня розвитку немає.
Аналіз розвитку дітей середньої групи «Бджілки» показав, що 11 (48 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 12 (52 %) дітей мають достатній рівень розвитку. Дітей середнього та початкового рівня розвитку немає.
Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток розвитку дітей середнього віку у середніх групах «Бджілки» (100 %), «Зірочки» (100 %), «Ромашка» (73 %). Тобто 27 % дітей середньої групи «Ромашка» потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, мовлення, художньо-естетичного, логіко-математичного та фізичного розвитку.
Моніторингом було охоплено 23 (100%) дітей груп компенсуючого типу з порушеннями мовлення (група «Веселка» – 10 дітей, група «Калинка» – 13 дітей).
Аналіз розвитку дітей групи компенсуючого типу «Веселка» показав, що 2 (20 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 6 (60 %) дітей мають достатній рівень розвитку та 2 (20 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми лініями розвитку Базового компонента дошкільної освіти. Дітей початкового рівня розвитку немає.
Аналіз розвитку дітей групи компенсуючого типу «Калинка» показав, що 7 (54 %) дітей мають достатній рівень розвитку відповідно до віку, 4 (31 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти, 2 (15 %) дітей мають початковий рівень розвитку за освітніми лініями «Дитина в природному довкіллі», «Мовлення дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в світі культури», «Гра дитини». Дітей високого рівня розвитку немає.
Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей групи компенсуючого типу «Веселка» (80 %), у групі «Калинка» – 54 %. Тобто 20 % дітей групи компенсуючого типу «Веселка» та 46 % дітей групи компенсуючого типу «Калинка» потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, мовлення, художньо-естетичного, логіко-математичного та фізичного розвитку.
Моніторингом було охоплено 69 (100%) дітей старшого дошкільного віку (група «Казка» – 34 дітей, група «Волошка» – 35 дітей).
Аналіз розвитку дітей старшої групи «Казка» показав, що 23 (68 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 11 (32 %) – достатній рівень розвитку. Дітей середнього та початкового рівня немає.
Аналіз розвитку дітей групи старшого дошкільного віку «Волошка» показав, що 29 (83 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно віку, 6 (17 %) – достатній рівень розвитку. Дітей середнього та початкового рівня немає.
Порівняльний аналіз успішності показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей групи старшого дошкільного віку «Волошка» (100 %), у групі «Казка» – 100 %. Діти повністю готові до навчання в школі.
Це свідчить про результативну роботу педагогів (Пятаченко Н.В., Терещенко І.О., Макущенко А.М., Сєдих К.О.), які використовували у своїй роботі ефективні методи та прийоми, які дали можливість дітям активно мислити, висловлювати свою думку, займатися пошуковою діяльністю, проявляти творчість, тобто оволодівати технологією життєтворчості.
Аналіз якості освітнього процесу, рівня сформованості компетентностей дітей дошкільного віку за програмою «Я у Світі», виконання Базового компонента дошкільної освіти за підсумками навчального року дає підстави вважати, що діти засвоїли програму, робота була вагомою та результативною, як результат – якісна підготовка дітей до навчання в школі.
Виходячи з вищезазначеного, рекомендується:
- Усім педагогічним працівникам:
1.1. Працювати над реалізацією завдань програми «Я у Світі» на виконання завдань Базового компонента дошкільної освіти.
1.2. Активно впроваджувати інноваційні методи та прийоми для підвищення пізнавальної активності дітей.
1.3. Забезпечити батьківські інформаційні стенди необхідною консультативно-просвітницькою інформацією.
1.4. Проводити роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо систематичного відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери та мовлення.
- Вихователям дошкільних груп:
2.1. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують підвищення рівня відповідних компетентностей.
2.2. Провести роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо систематичного відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери, мовлення, художньо-естетичного, логіко-математичного розвитку.
- Педагогам груп компенсуючого типу:
3.1. Вихователям планувати та проводити артикуляційну гімнастику, логоритмічні вправи, пальчикові ігри, ігри на координацію рухів, розвиток фонематичних процесів та складової структури слова на кожному занятті відповідно до логопедичної корекції та лексичних тем.
3.2. Контролювати мовлення дітей та корегувати його під час всіх видів діяльності, враховуючи поради вчителя-логопеда.
3.3. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості пізнавальної сфери.
3.4. Учителям-логопедам Борисовій Л.І., Пересадько Г.І. здійснювати корекційно-розвивальну роботу відповідно до висновків ПМПК щодо мовленнєвих діагнозів дітей, їх здібностей і вікових можливостей.
- Музичним керівникам Потаповій О.В., Ксенженко Н.Д., Ісаєвій М.А. планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують корекції, спрямованої на розвиток чуття ритму, слухового сприймання, координації рухів.
- Інструктору з фізичної культури Крючковій О.Г. активізувати роботу з фізичного виховання з дітьми, які потребують додаткової уваги.
Завідувач О.П.Шрамченко
Виконавець вихователь-методист Н.О. Носок