Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про освіту» моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Моніторинг– це засіб контролю за освітнім процесом, форма організації збору, зберігання, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність педагогічного колективу ДНЗ, що забезпечує безперервне стеження за станом освітньої роботи і прогнозування розвитку дошкільної освіти.
Метою моніторингу є – вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ДНЗ.
Довідка
«Підсумки моніторингу навчальних досягнень дошкільників»
(2023 рік)
На виконання статті 22 Закону України «Про дошкільну освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти», державних вимог до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, з метою моніторингу якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, аналізу та визначення заходів роботи з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості основних компетенцій упродовж травня 2023 року був проведений моніторинг розвитку дітей відповідно до віку, вивчено стан підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі, намічені заходи роботи з дітьми, які мають низький рівень підготовки та проведена відповідна робота.
Моніторингове дослідження розвитку дітей було проведено у всіх вікових групах закладу дошкільної освіти на виконання Базового компоненту дошкільної освіти. Педагогічне вивчення розвитку дітей здійснювалося згідно термінів складеного плану.
Педагогічне оцінювання за системою показників нервово-психічного розвитку проводилося у групах дітей раннього віку у жовтні 2022 року та травні 2023 року, моніторинг фіксувався у картках нервово-психічного розвитку дитини раннього віку.
У всіх групах дошкільного віку моніторинг був проведений за авторською моделлю творчої групи м. Суми за I, II, III квартал і фіксувався у картках результатів моніторингу сформованості основних компетенцій.
Результати моніторингового обстеження кожної дитини було внесено у зведені картки результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.
Педагоги були забезпечені інструментарієм для здійснення моніторингу, матеріалами щодо фіксування результатів (таблицями, картками) та матеріалами проведення педагогічної діагностики.
Вихователь-методист Гарбузова Н.О. аналізувала та узагальнювала дані педагогічного вивчення на основі результатів моніторингу, на нарадах при вихователю-методисту були проаналізовані результати та за динамікою змін у розвитку дошкільників були визначені необхідні методи надання їм допомоги за кожною освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти, внесені корективи в освітній процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.
Результати моніторингу розвитку дітей за травень 2023 року показали:
Моніторингом було охоплено 32 (100 %) дитини раннього віку: група №1 «Капітошка» – 11 дітей, група №2 «Метелики» – 10 дітей, група №3 «Гномики» – 11 дітей. Аналіз особливостей розвитку дітей груп раннього віку №1 «Капітошка», №2 «Метелики», №3 «Гномики» показав, що 32 (100 %) дитини мають нормальний розвиток відповідно віку.
Моніторингом було охоплено 22 (100%) дитини молодшого дошкільного віку, 4-го року життя (група №8 «Казка» – 10 дітей, група №11 «Волошка» – 12 дітей).
Аналіз розвитку дітей молодшої групи №8 «Казка» показав, що 0 (0 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 6 (60 %) дітей – достатній рівень розвитку, 4 (40 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента. Дітей початкового рівня розвитку немає.
Аналіз розвитку дітей молодшої групи №11 «Волошка» показав, що 6 (50 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 5 (42 %) дітей – достатній рівень розвитку, 1 (8 %) дитина має середній рівень розвитку за освітнім напрямом «Дитина у природному довкіллі». Дітей початкового рівня розвитку немає.
Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей молодшого дошкільного віку у групі №11 «Волошка» – 92 %, у групі №8 «Казка» – 60 %. Тобто 8 % дітей молодшої групи №11 «Волошка», 40 % дітей молодшої групи №8 «Казка» потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, художньо-естетичного, логіко-математичного, фізичного, мовленнєвого розвитку та формування ігрової компетентності.
Моніторингом було охоплено 28 (100%) дітей середнього віку, 5-го року життя (група №7 «Барвінок» – 7 дітей, інклюзивна група №9 «Дзвоники» – 10 дітей, група №10 «Соняшники» – 11 дітей).
Аналіз розвитку дітей середньої групи №7 «Барвінок» показав, що 1 (14 %) дитина має високий рівень розвитку відповідно до віку, 5 (72 %) дітей – достатній рівень розвитку, 1 (14 %) дитина має середній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами «Мовлення дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина в світі мистецтва». Дітей початкового рівня розвитку немає.
Аналіз розвитку дітей інклюзивної середньої групи №9 «Дзвоники» показав, що 4 (40 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 4 (40 %) дітей мають достатній рівень розвитку, 1 (10 %) дитина має середній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти, 1 (10 %) дитина має початковий рівень розвитку за всіма освітніми напрямами БК.
Аналіз розвитку дітей середньої групи №10 «Соняшники» показав, що 8 (73 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 2 (18 %) дітей – достатній рівень розвитку, 1 (9 %) дитина має середній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами «Дитина у природному довкіллі», «Мовлення дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі». Дітей початкового рівня розвитку немає.
Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей середнього дошкільного віку у групі №10 «Соняшники» – 91 %, №7 «Барвінок» – 86 %, в інклюзивній групі №9 «Дзвоники» – 80 %. Тобто 9 % дітей середньої групи №10 «Соняшники», 14 % дітей середньої групи №7 «Барвінок», 20 % дітей інклюзивної середньої групи №9 «Дзвоники» потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, художньо-естетичного, логіко-математичного, фізичного, мовленнєвого розвитку та формування ігрової компетентності.
Моніторингом було охоплено 19 (100%) дітей спеціальних груп для дітей з порушеннями мови (група №12 «Веселка» – 11 дітей, група №13 «Калинка» – 8 дітей).
Аналіз розвитку дітей різновікової спеціальної групи для дітей з порушеннями мови з пріоритетом середнього дошкільного віку №12 «Веселка» показав, що 3 (27 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 6 (55 %) дітей мають достатній рівень розвитку, 2 (18 %) дітей мають середній рівень розвитку за освітніми напрямами «Особистість дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина у світі мистецтва», «Мовлення дитини». Дітей початкового рівня розвитку немає.
Аналіз розвитку дітей спеціальної групи для дітей з порушеннями мови старшого дошкільного віку №13 «Калинка» показав, що 0 (0 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 3 (38 %) дітей мають достатній рівень розвитку, 5 (62 %) дітей мають середній рівень розвитку за всіма освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти. Дітей початкового рівня розвитку немає.
Порівняльний аналіз показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей спеціальної групи для дітей з порушеннями мови №12 «Веселка» (82 %), у групі №13 «Калинка» – 38 %. Тобто 18 % дітей спеціальної групи з порушеннями мови №12 «Веселка» та 62 % дітей спеціальної групи з порушеннями мови №13 «Калинка» потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, художньо-естетичного, логіко-математичного, фізичного, мовленнєвого розвитку та формування ігрової компетентності.
Моніторингом було охоплено 37 (100%) дітей старшого дошкільного віку (група №4 «Зірочки» – 9 дітей, група №5 «Бджілки» – 12 дітей, група №6 «Ромашка» – 16 дітей).
Аналіз розвитку дітей старшої групи №4 «Зірочки» показав, що 7 (78 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 2 (22 %) – достатній рівень розвитку. Дітей середнього та початкового рівня немає.
Аналіз розвитку дітей групи старшого дошкільного віку №5 «Бджілки» показав, що 6 (50 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно віку, 6 (50 %) дітей – достатній рівень розвитку. Дітей середнього та початкового рівня немає.
Аналіз розвитку дітей групи старшого дошкільного віку №6 «Ромашка» показав, що 15 (94 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно віку, 1 (6 %) дитина – достатній рівень розвитку. Дітей середнього та початкового рівня немає.
Порівняльний аналіз успішності показав найвищий відсоток успішності розвитку дітей групи старшого дошкільного віку №6 «Ромашка» (100 %), у групі №4 «Зірочки» – 100 %, у групі №5 «Бджілки» – 100 %. Можна стверджувати, що діти повністю готові до навчання в школі.
Це свідчить про результативну роботу педагогів (Чухно Т.В., Тієчко Н.В., Колесник Т.Є., Корнілова О.В., Боханова О.І., Пунько В.І.), які використовували у своїй роботі ефективні методи та прийоми, які дали можливість дітям активно мислити, висловлювати свою думку, займатися пошуковою діяльністю, проявляти творчість, тобто оволодівати технологією життєтворчості.
Для ефективного та якісного забезпечення освітнього процесу ЗДО педагоги вдосконалювали свої навички у володінні інформаційно-комп’ютерними технологіями, постійно підвищувати свій професійний рівень, вихователі мотивували батьків підтримувати постійний зворотній зв’язок з ними.
У період дії воєнного стану педагоги працювали над впровадженням дистанційних форм надання консультацій та спілкування з батьками із застосуванням електронних платформ Google Meet, Zoom, соціальної мережі Viber, мобільних додатків Messenger, Facebook, відеохостингу YouTube.
Вихователі проводили та записували відео-заняття, фрагменти дидактичних, пальчикових ігор, спостережень, надавали рекомендації по підготовці продуктивних видів діяльності, проведенню гімнастики для очей, організовували консультативно-просвітницьку роботу, готували різноманітні поради, рекомендації, консультації, підбірку розвиваючих мультфільмів та відео-роликів для дітей.
Тому діти продовжили засвоювати програмовий зміст відповідно до лексичних тем. Батьки активно долучилися до освітньої роботи з дітьми, підтримували постійний зворотній зв’язок з педагогами.
Аналіз якості освітнього процесу, рівня сформованості компетентностей дітей дошкільного віку за програмами «Я у Світі», «Соняшник», виконання рекомендацій оновленого Базового компонента дошкільної освіти за підсумками навчального року дає підстави вважати, що діти засвоїли програму, робота була вагомою та результативною, як результат – якісна підготовка дітей до навчання в школі.
Виходячи з вищезазначеного, рекомендується:
- Усім педагогічним працівникам:
1.1. Працювати над реалізацією завдань програм «Я у Світі», «Соняшник», на виконання завдань оновленого Базового компонента дошкільної освіти та методичних рекомендацій до БКДО, постійно.
1.2. Активно впроваджувати інноваційні методи та прийоми для підвищення пізнавальної активності дітей, постійно.
1.3. Підтримували постійний зворотній зв’язок з батьками при організації освітнього процесу, систематично.
1.4. Проводити роз’яснювальну роботу з батьками дітей необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери та мовлення, систематично.
- Вихователям дошкільних груп:
2.1. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують підвищення рівня відповідних компетентностей, за потребою.
2.2. Провести роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери, мовлення, художньо-естетичного, логіко-математичного розвитку, за потреби.
- Педагогам спеціальних груп для дітей з порушеннями мови:
3.1. Вихователям планувати та проводити артикуляційну гімнастику, логоритмічні вправи, пальчикові ігри, ігри на координацію рухів, розвиток фонематичних процесів та складової структури слова на кожному занятті відповідно до логопедичної корекції та лексичних тем, постійно.
3.2. Контролювати мовлення дітей та корегувати його під час всіх видів діяльності, враховуючи поради вчителя-логопеда.
3.3. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості пізнавальної сфери, за потреби.
3.4. Вчителям-логопедам Довгопол О.В., Янковій Н.А. здійснювати корекційно-розвивальну роботу відповідно до Інклюзивно-ресурсного центру щодо мовленнєвих діагнозів дітей, їх здібностей і вікових можливостей, постійно.
- Музичним керівникам Потаповій О.В., Ксенженко Н.Д., Ісаєвій М.А. планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують корекції, спрямованої на розвиток чуття ритму, слухового сприймання, координації рухів, за потреби.
- Інструктору з фізичної культури Рубан А.Ю. активізувати роботу з фізичного виховання з дітьми, які потребують додаткової уваги, за потреби.
Вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА