Тип консультації: груповий
Дитина – це невід’ємна частина природи, яка живе і розвивається за її законами. А зміни природнього середовища безпосередньо впливають на стан її здоров’я. Численні матеріали демографічних досліджень, офіційна статистика свідчать про суттєве погіршення здоров’я дітей. Унаслідок соціально-демографічних передумов, економічних і матеріальних обмежень, екологічної кризи більшість сімей України має дітей, життя яких обумовлене хворобами або несприятливими соціально-побутовими умовами. На тлі екологічної та соціальної напруженості у країні, небувалого зростання хвороб цивілізації, щоб бути здоровим, потрібно оволодіти мистецтвом його збереження і зміцнення. Цьому мистецтву і має приділятися якомога більше уваги в закладі дошкільної освіти. У цей період у дитини закладаються основні навички з формування здоров’я, це найсприятливіший час для вироблення правильних звичок, які в поєднанні з навчанням дітей методів удосконалення та збереження здоров’я приведуть до позитивних результатів. Крім того, саме в цьому віці відзначається більш тісний зв’язок дитини із сім’єю і вихователем, ніж у шкільний період, що допомагає найбільш ефективно впливати не лише на дитину, а й на членів її сім’ї. Тому проблема формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я здобувачів освіти була, є і завжди буде актуальною.
Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про дошкільну освіту» та Базового компонента дошкільної освіти педагоги і батьки повинні виховувати в дитини ціннісне ставлення до життя та власного здоров’я, здоров’я інших людей як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Ці завдання реалізуються через створення екологічного життєвого простору здоров’язбережувального та здоров’яформувального середовища в закладі дошкільної освіти під час упровадження у практику роботи з дітьми здоров’язберігаючих технологій, тим самим обґрунтовуючи можливість збереження здоров’я дітей.
Звичайно, основне завдання закладу дошкільної освіти – підготувати дитину до самостійного життя, сформувати необхідні вміння та навички, певні звички. Але чи може кожен професійно підготовлений педагог, дорослий або відповідальна людина безпристрасно ставитися до неблагополучного стану здоров’я своїх вихованців, його погіршення? Однією з відповідей на це багато в чому риторичне запитання стало впровадження педагогами освітнього закладу здоров’язбережувальних освітніх технологій.
Ефективність позитивного впливу на здоров’я дітей різних оздоровлювальних заходів, що формують здоров’язбережувальну технологію, визначається не стільки якістю кожного з цих прийомів і методів, скільки їх грамотним використанням у загальній системі, що спрямована на благо здоров’я дітей і педагогів відповідно до єдності цілей і завдань.
Заняття з фізичної культури, ранкова, гігієнічна і корегувальна гімнастики, фізкультурні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи, піші переходи – усе це становить структуру фізичного виховання.
ХАОТИЧНИЙ НАБІР МЕТОДІВ, ЩО ПЕВНОЮ МІРОЮ СТОСУЮТЬСЯ ПОСТАВЛЕНОЇ МЕТИ, НЕ МІСТИТЬ ЖОДНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ, ЗОКРЕМА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ.
Дуже важливо надавати процесу фізичного виховання оздоровлювальної спрямованості. Наповнення занять із фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами в комплексі з традиційними і нетрадиційними оздоровлювальними технологіями збагатять дітей знаннями про власне здоров’я, сформують у них уміння та навички оздоровлення та відновлення організму. У здобувачів освіти з’явиться потреба та бажання бути здоровими, не хворіти, вести здоровий спосіб життя, сформується емоційно-ціннісне ставлення до себе, свого організму.
Серед інноваційних оздоровчих технологій у ЗДО для дітей дошкільного віку слід виокремити:
- фітбол-гімнастику;
- пальчикову гімнастику (вправи, ігри, картинки);
- дихальну та звукову гімнастики;
- імунну гімнастику;
- психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми);
- елементи хатха-йоги, масажу і самомасажу (су-джок).
Для зміцнення фізичного здоров’я дітей і формування в них упевненої красивої постави, створення позитивних емоцій та оптимістичного світовідчуття як нетрадиційні методи оздоровлення використовують також елементи хатха-йоги, релаксації, масажу і самомасажу. Ці методики мають низку переваг серед інших видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і дорогого обладнання, вони можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого дошкільного віку. Крім того, східна гімнастика є чудовим засобом естетичного і морального виховання: завдяки таким вправам не лише поліпшується здоров’я, а й формується красива фігура, правильна постава й енергійна хода. Ці заняття вчать дітей долати труднощі, підвищувати життєвий тонус і працездатність, створюють гарний настрій.
Впровадження здоров’язбережувальних технологій в умовах закладів дошкільної освіти – вимога сьогодення. Саме дошкільне фізичне виховання повинне формувати здоров’я дитини і фундамент фізичної культури майбутньої дорослої людини.