План
- Що таке дрібна моторика і чому вона така важлива для дітей.
- Взаємозв’язок головного мозку і дрібної моторики.
- Організація роботи з підготовки руки дитини до письма в дошкільному закладі.
- Система роботи з розвитку дрібної моторики
а) пальчикові ігри;
б) ігри з предметами;
в) дидактичні ігри.
- Робота з батьками щодо підготовки руки дитини до письма.
Що таке дрібна моторика і чому вона така важлива для дітей.
Під терміном дрібна моторика розуміються координовані рухи пальців і кистей рук. Чому так важливо для дітей розвиток дрібної моторики рук? Справа в тому, що в головному мозку людини є центри, відповідальні за мовлення і рухи пальців рук, розташовані дуже близько. Стимулюючи тонку моторику і активізуючи тим самим відповідні відділи мозку, ми активізуємо і сусідні зони, що відповідають за мовлення.
Помічено, що діти, які здійснюють численні жваві рухи пальцями рук, розвиваються в мовленнєвому відношенні явно швидше за інших. Якщо спеціально тренувати дрібні рухи кисті, розвиток мовлення можна істотно прискорити. «Витоки здібностей і обдарувань дітей знаходяться на кінчиках пальців», – писав В. А. Сухомлинський. Це означає, чим більше дитина вміє, хоче і прагне робити своїми руками, тим вона розумніша і винахідливіша. Адже на кінчиках пальців – невичерпне джерело творчої думки, що «живить» мозок дитини.
Письмо називають базовим навиком, тобто навиком, на якому практично будується все подальше навчання, а значить, дитина, яка не освоїла його вчасно, неодмінно буде відставати в навчанні. Ось чому параметром шкільної зрілості є рівень розвитку моторики кисті ведучої руки, що визначає швидкість і легкість формування навички письма. Письмо – це складна координована навичка, яка потребує злагодженої роботи дрібних м’язів кисті, усієї руки, правильної координації всього тіла. Для того щоб дитина легко і успішно навчалася у школі, вона повинна легко і без напруги говорити. А тренування рухів пальців рук, в свою чергу, робить великий вплив на розвиток активного мовленя дитини.
Взаємозв’язок головного мозку і дрібної моторики
Кора головного мозку складається з декількох частин, кожна з яких за щось відповідає. Є в корі головного мозку така частина, яка визначає рухові характеристики. Третя частка цієї частини кори головного мозку займає рухові здібності кистей рук і розташована зовсім поруч з мовної зоною мозку. Саме тому можна говорити про те, що якщо у дитини погано розвинені пальчики, то від цього у неї буде страждати мовлення і навпаки. У зв’язку з цим ряд вчених називають кисті рук «органами мовлення», як і артикуляційний апарат. Тому, щоб у дитини була добре розвинене мовлення, слід тренувати не тільки органи мовлення, але й дрібну моторику.
Організація роботи з підготовки руки дитини
до письма в дитячому закладі
В основу роботи з підготовки руки до письма треба покласти гру. Для дитини гра в русі – це спосіб пізнання світу. Чим осмисленіше і чіткіше будуть дитячі ігрові рухи, тим глибше знайомство зі світом.
На початку роботи проводиться діагностика, в якій визначають ступінь спритності рук та пальців у дітей середнього дошкільного віку (4-5 років). У ході діагностики можна запропонувти дітям три види вправ:
– з м’ячем (вдарити об підлогу і зловити в руки, підкинути вгору і зловити, вести м’яч однією рукою);
– з олівцем (обвести предмет і заштрихувати його);
– ізольовані рухи пальцями.
Для того, щоб поліпшити координацію рухів пальців рук, не зайве проводити вправи по формуванню навичок самообслуговування, поліпшити загальну рухову активність дитини.
При підготовці руки дитини до письма використовуються різні форми роботи.
У спільну діяльність вихователя з дітьми включаються цілі, реалізація яких вимагає систематичної постановки перед дітьми суворої послідовності завдань, відповідає логіці розвитку тих або інших здібностей.
В індивідуальній роботі з дітьми включаються завдання щодо розвитку соціальних навичок, освоєння різних видів діяльності. Створюється мікроклімат, в основі якого лежить повага до особистості маленької людини, довірливі відносини між дитиною і дорослим.
Вільна самостійна діяльність дітей забезпечує можливість саморозвитку дитини, яка вільно вибирає діяльність, що відповідає її здібностям і інтересам.
Один з основних методів роботи – пальчикові ігри. У спільній та індивідуальній роботі здійснюється тренування пальців. Робиться це у формі масажу (погладжування кистей рук від кінчиків пальців до зап’ястя) і вправи (згинання і розгинання кожного пальця окремо). Масаж є одним з видів пасивної гімнастики. Масаж надає загальнозміцнюючу дію на м’язову систему, підвищуючи тонус, еластичність і скорочувальну здатність м’язів.
Також дітям пропонується масаж з використанням природного матеріалу (шишок, волоських горіхів), м’ячиків-їжачків (Су-джок).
Ефективність і інтерес до тієї чи іншої діяльності підвищується, якщо вправи пальчикової гімнастики супроводжуються читанням віршів, потішок. Слухаючи, діти можуть одночасно «інсценізувати» зміст матеріалу за допомогою пальцевих рухів і зображень персонажів, їх дій та ін.. Вірші, що супроводжують вправи – це та основа, на якій формується і вдосконалюється почуття ритму, створюється сприятливий емоційний фон, завдяки якому дитина захоплюється грою і з цікавістю виконує рухи, що забезпечує хороше тренування пальців. Сюжетність віршів і потішок розвиває вміння слухати і розуміти.
Під час спільної і самостійної діяльності дітей доцільно використовувати пальчиковий театр. Він дає дитині унікальну можливість бути одночасно сценаристом, режисером-постановником і актором. Театралізована вистава сприяє розвитку не тільки творчого потенціалу, але й мовлення, так як в неї активно задіяні саме пальці. Іншим позитивним моментом пальчикового театру є те, що дитина в ігровій формі навчається просторовим поняттям, а також поняттям числа.
Діяльність з ліплення також має велике значення для зміцнення кистей рук та розвитку дрібної й великої моторики. Ліплення необхідне для розвитку у дітей сенсорних і просторових відчуттів. У роботі з ліплення використовується пластилін, солоне тісто; складання візерунків з насіння. Це копітка, цікава праця, яка розвиває увагу, удосконалює сенсомоторику – узгодженість у роботі очей і руки, координацію рухів, їхню точність.
Виготовлення виробів з паперу також є одним із засобів розвитку дрібної мускулатури рук. Ця робота захоплює дітей, сприяє розвитку уяви, конструктивного мислення. Один з видів роботи з папером – рвані вироби. Розривання паперу на дуже дрібні шматочки є гарною вправою для розвитку сили пальців і навичок управління дрібними рухами.
Також дітей приваблює можливість робити поробки з паперу (орігамі), які вони використовують в іграх, інсценізаціях.
У спільній діяльності використовуються різні нетрадиційні техніки малювання: тампонування, друк від руки та ін. за допомогою кисті, свічки, зубної щітки. У процесі малювання у дітей розвиваються не лише загальні уявлення, творчість, поглиблюється емоційне ставлення до дійсності, але і формуються елементарні графічні уміння.
Особлива увага приділяється розфарбовуванню малюнків. Для цього використовуються альбоми для розфарбовування або заготовки. Розфарбовування передбачає кілька видів штриховки, які забезпечують поступовість в розвитку і зміцненні дрібної мускулатури кисті руки, відпрацювання координації руху. Для розвитку точності і впевненості руху руки припускаються ігри, в яких дітям необхідно проводити паралельні лінії у певному напрямку.
У старшій групі проводяться вправи з розвитку графічних навичок у зошитах у велику клітинку. Даються завдання наступного характеру: орієнтування на аркуші паперу (графічний диктант); вправи на розвиток окоміру, дотримання заданого інтервалу між фігурами; правильно зображати ті або інші фігури, дотримуючись закономірності.
Існує ще не менш захоплюючий спосіб розвивати графічні навички дитини – обведення малюнка по крапках. Дітям даються заготовки з малюнками. Ці вправи спрямовані на навчання дитини виконанню плавних ліній, без відриву від паперу.
У спільній діяльності з формування елементарних математичних уявлень і в самостійній діяльності дітей використовується методика площинного моделювання (малюнки, складені з обмеженої кількості плоских геометричних фігур), вправи з лічильними паличками. При цих видах діяльності розвивається спостережливість, пам’ять, мислення та уява, кмітливість. Тут є можливості для творчості дітей: сам придумав, сам виклав.
Великий інтерес для дітей являє конструювання (на базі конструктора ЛЕГО). Діти споруджують численні і різноманітні споруди. Працюючи з дрібними деталями конструктора, розвивається дрібна мускулатура пальців рук, уява, творча активність. Ще одним з цікавих занять є збирання пазлів, нанизування бісеру, намистин, а також ігри з дрібними предметами (з гудзиками, горохом, квасолею, каштанами та ін). Наприклад, перебирання предметів, самомасаж цими предметами, визначення предмета на дотик, рахунок предметів на дотик.
У роботі з дітьми враховуються індивідуальні особливості кожної дитини, її психофізіологічний розвиток.
Система роботи з розвитку дрібної моторики
Організовується робота через спільну та індивідуальну роботу з дітьми, роботу з батьками.
Роботу з дітьми проводиться за такими напрямами:
- пальчикові ігри,
- ігри з предметами,
- дидактичні ігри.
Грі надається велике значення, як засобу створення емоційного підйому, позитивних емоцій і радості.
Хорошим засобом для розвитку дрібної моторики є пальчикові ігри. «Пальчикові ігри» – це інсценування будь-яких римованих історій, казок за допомогою пальців. Багато ігор вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «вправо», «вліво», «вгору», «вниз» і т.д.
Приклади:
«Сорока – сорока»
Сорока – сорока
Кашу варила,
Діток годувала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
А цьому не дала:
-Ти воду не носив,
Дров не рубав,
Каші не варив,
Тобі немає нічого!
При цьому вказівним пальцем правої руки виконують кругові рухи по долоні лівої руки. Потім по черзі загинають всі пальці, крім великого.
«Пальчики вітаються» – кінчик великого пальця правої руки по черзі торкається кінчиків вказівного, середнього, безіменного і мізинця.
«Пальчики в лісі»
Раз, два, три, чотири, п’ять (по черзі Загинаємо всі п’ять пальчиків, спочатку самі, потім разом з дитиною).
Вийшли пальчики гуляти. (Кілька разів стискаємо і разжимаем долоню)
Цей пальчик гриб знайшов, (Загинаємо мізинець).
Цей пальчик чистив став, (Загинаємо безіменний палець).
Цей різав, (Загинаємо середній палець).
Цей їв, (Загинаємо вказівний палець).
Ну, а цей лише дивився! (Загинаємо великий палець).
Пальчикові ігри проводяться під час ранкового прийому, після сну, під час фізкультхвилинок.
Сприятливий вплив на розвиток рухів всієї кисті та пальців рук роблять ігри з предметами: пірамідки, вкладиші різного типу, матрьошки, мозаїка, ігри з олівцями, пальчикові басейни з різними наповнювачами.
«Пірамідки» – різноманіття їх видів, форм, конфігурацій, ускладнюючих елементів, дозволяє буквально кожен раз давати нове завдання. І діти не втрачають до них інтересу.
«Мозаїка», «Конструктор» – цей матеріал сприяє інтенсивному розвитку рухів пальців рук. Ідея мозаїки полягає у складанні з дрібних частин цілого зображення. Під час гри дитина постійно маніпулює деталями, проявляє кмітливість, спостережливість, терпіння і наполегливість.
Ігри з намистинками: «Різнокольорове намисто», «Зробимо лялькам прикраси» – допоможуть скоординувати рухи обох рук. Дитині пропонуються для нанизування на мотузочку намисто з отворами різного діаметру і глибини, що сприяє вдосконаленню координації системи «око-рука». У цій дитячій грі формуються сенсорні еталони (колір, форма, величина). Починається навчання з більш легких завдань: намистинки – великі, діаметр шнурка великий; далі, чергування великих і дрібних намистинок; і зовсім складне завдання, дрібні намистинки геометричних форм з дуже маленьким отвором.
Ігри-шнурівки – розвивають сенсомоторну координацію, дрібну моторику рук; розвивають просторове орієнтування, сприяють засвоєнню понять “вгорі”, “внизу”, “праворуч”, “ліворуч”; формують навички шнурівки (шнурування, зав’язування шнурка на бант); сприяють розвитку мови; розвивають творчі здібності, посидючість; гра сприяє поліпшенню координації рухів, гнучкості кисті і розкутості рухів взагалі, що є запорукою відсутності проблем з письмом в школі. Наприклад:
«Їжачок», «Жук», «Равлик», «Метелик», «Будиночок», «Ґудзик», «Колобок» та інші.
Ігри з прищіпками – розвивають дрібну моторику, просторову уяву, сприяють розвитку інтелекту і мислення, а також становленню мовлення.
Наприклад:
Гра “Сонечко”
Виріжте з жовтого картону 2 кола, склейте їх. Намалюйте з одного боку оченята, носик, посмішку (веселе личко); а з іншого боку – теж оченята, носик і ротик, але з опущеними куточками (сумне обличчя). Поверніть коло до дитини тією стороною, де намальовано сумне обличчя і розкажіть малюкові казку про те, що на небі жило-було сонечко. І ось одного разу воно втратило свої промінчики. З тих пір воно стало сумним-сумним. Щоб розвеселити сонечко потрібно причепити йому промінчики. Покажіть, як за допомогою прищіпок можна зробити промінчики. Потім, коли всі промінчики будуть на місці, поверніть сонечко іншою стороною і подивіться, яке воно стало веселе.
Гра “Ялинка”
Виріжте з зеленого картону трикутник. Це буде ялинка. Запропонуйте дитині почепити на ялинку з обох сторін голочки (прищіпки). Якщо у вас є зелені прищіпки, запропонуйте дитині використовувати тільки їх, так ви ще й паралельно будете навчати малюка кольорам. Потім ялинку можна роздягнути і знову одягнути.
Гра “Травичка“
Виріжте з зеленого картону довгий прямокутник і запропонуйте дитині прищепити до нього зверху зелені прищіпки. Так у вас вийде травичка.
Дітей приваблює барвистість іграшок, граючи з ними, вони набувають вміння розрізняти форму, величину, колір, оволодівають різноманітними новими рухами. Особливо цікаво дітям розкручувати і закручувати предмети, розбирати їх на частини і зібрати знову.
Дидактичні ігри:
Гра «Де ж, де ж наші ручки?»
Мета: вчити дітей наслідувати рухам дорослого.
Матеріал: хустки, коробки.
Хід гри:
Вихователь пропонує дітям повторити наступні руху:
– Давайте сховаємо наші ручки – ось так! (діти ховають руки за спину).
– Де ж, де ж наші ручки? (вихователь намагається зазирнути за спину дітей, «шукає» ручки).
– Ось, ось наші ручки! Ось наші ручки! (діти показують руки).
– Знову ручки сховалися… (діти знову ховають руки).
– Де ж, де ж наші ручки? А ось вони! (малята показують руки).
Гра повторюється кілька разів. Таким же чином діти ховають руки під хустку, в коробку, під стіл.
Головне, щоб діти виконували відповідні дії за сигналом.
Гра «Сховай в долоньці»
Мета: зміцнювати м’язи пальців і кистей рук.
Матеріал: шматочки поролону або гумові кільця та інші іграшки з пористих, гнучких або пружних матеріалів, які можна стиснути в руці (за кількістю дітей).
Хід гри:
Вихователь роздає дітям невеликі шматочки поролону і пропонує сховати їх у долоні так, щоб поролону не було видно: «Ось вам губки. Вони чарівні, вміють ховатися і ставати непомітними. Сховайте їх так, щоб ніхто їх не побачив і не знайшов – затисніть міцніше в долоньці!»
Гра «Кошеня»
Мета: зміцнювати м’язи пальців і кистей рук; вчити наслідувати рухам дорослого.
Матеріал: маленькі гумові іграшки – пищалки: кошенята (за кількістю дітей).
Хід гри:
Вихователь роздає дітям іграшки і пропонує стиснути їх в кулачку. В цей час читає двовірш:
Кошенятко, не блукай,
Краще маму пошукай.
Після того, як всі кошенята пропищать, вихователь показує «маму – кішку» – велику іграшку.
Гра повторюється кілька разів.
Крім ігор і вправ, розвитку ручної вмілості сприяють також різні види продуктивної діяльності: малювання, ліплення, конструювання.
Робота з батьками щодо підготовки руки дитини до письма.
Робота з батьками – одна з найважливіших напрямів у роботі. Основне завдання на початковому етапі роботи з батьками – формування і стимуляція мотиваційного ставлення батьків до роботи з дітьми.
Форми роботи з батьками з розвитку дрібної моторики рук дітей дошкільного віку.
– індивідуальні консультації («Формування рухових навичок у дошкільників», «Граючи, розвиваємо дрібну моторику рук», «Підготовка руки до письма»);
– пам’ятки («Як навчити правильно тримати ручку», «Комплекс заходів, що сприяють розвитку дрібної моторики рук», «Ігри на розвиток дрібної моторики рук з предметами домашнього вжитку», «Як розвинути дрібну мускулатуру рук», «Вправи для розвитку тактильної чутливості», «Ігровий самомасаж для кистей і пальців», «Щоб пальчики писали…»);
– папки-пересування (наочний матеріал);
– батьківські збори.
Заходи роботи з батьками:
– майстер-клас по виготовленню ігор, виробів, посібників на розвиток дрібної моторики рук;
– конкурси для батьків з виготовлення посібників, дидактичних ігор;
– виставка нетрадиційних посібників, виготовлених своїми руками;
– «Круглий стіл» (в ході батьківських зборів) – обмін досвідом щодо застосування нетрадиційних посібників для розвитку дрібної моторики рук.
Таким чином, при систематичному виконанні певних завдань і вправ дитині набагато легше освоїти всі технічні навички процесу письма. Для цього необхідна злагоджена робота всіх фахівців ЗДО а також батьків.
Батькам пропонується здійснювати роботу в трьох напрямках:
- спеціальні ігри – вправи для розвитку дрібних рухів пальців;
- навчання вмінню цілеспрямовано керувати рухами в побутових ситуаціях, набувати навички самообслуговування;
- формування дрібної моторики з використанням різних настільних і пальчикових ігор.
У батьківському куточку можна розмістити рекомендації з розвитку дрібної моторики: опис пальчикових ігор, ігор в побуті, різноманітні пам’ятки по темі. Наприклад:
«Ігри з прищіпками», ігри «Поки мама на кухні», «Розвиток дрібної моторики або кілька ідей, чим зайняти дитину».
Мета: довести до батьків значення ігор на розвиток дрібної моторики. Батьки повинні зрозуміти: щоб зацікавити дитину і допомогти їй оволодіти новою інформацією, потрібно перетворити навчання в гру, не відступати, якщо завдання здаватимуться важкими. Не забувати хвалити дитину.
консультує вчитель-логопед Борисова Л.І.