Консультація «Системний підхід до організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками»

Тип консультації: груповий

План консультації

1. Створення здоров’язбережувального середовища на території дошкільного закладу.
2. Особливості проведення занять із фізичної культури.
3. Піший перехід – ефективна форма фізичного виховання.

Формування у дітей інтересу до фізичної культури у сучасних умовах має особливе значення у зв’язку з розв’язанням одного з основних завдань фізичного виховання – упровадження системи занять фізичними вправами у повсякденний побут людей. Тож у своїй практичній діяльності ми повинні створити всі умови для формування у дітей стійкого інтересу до фізичних вправ, зокрема:

• створити розвивальне середовище для рухової діяльності;
• проводити заняття з фізичної культури в цікавій для дітей формі – сюжетні та ігрові заняття, загального типу тощо;
• стимулювати рухову активність ігровими методами і прийомами;
• широко використовувати рухливі ігри протягом дня;
• забезпечувати оптимальний руховий режим під час прогулянок завдяки цікавим формам рухової діяльності – подоланню природних перешкод, розв’язанню пошукових ігрових завдань, пішим переходам за межі дитячого садка тощо;
• раціонально використовувати фізкультурне обладнання, зокрема нетрадиційне.

 

Важливим чинником у збереженні та зміцненні здоров’я дітей є формування у них свідомого ціннісного ставлення  до власного здоров’я.

Створення здоров’язбережувального середовища на території дошкільного закладу

Загальновідомо, що освітня діяльність із дітьми в закритих приміщеннях дошкільного закладу не викликає у дітей таких позитивних емоцій, як розважальні та фізкультурно-оздоровчі заходи на свіжому повітрі. Традиційно складовою у режимі дня в дошкільному закладі є прогулянка – найдоступніший засіб загартовування дитячого організму, що сприяє як фізичному, так і розумовому розвитку. Щоденна тривалість прогулянки дітей становить не менше 4-х – 5-ти годин. Щоб час перебування на свіжому повітрі був цікавим і максимально корисним для вихованців, важливо раціонально використовувати територію дошкільного закладу як з пізнавальною, так і з оздоровчою метою. Тож потрібно відповідно облаштувати територію дошкільного закладу. На асфальтовій доріжці доцільно зробити розмітку для різних  видів рухової активності та розвитку фізичних якостей у дітей у вигляді умовних позначень.

Наприклад:

• біг – смуги різного кольору з відмітками «Старт» і «Фініш»;
• ходьба і стрибки – різні дитячі сліди;
• метання – круги і стрілки;
• стрибки – різні «класика» тощо.

Для дітей різного віку слід зробити картки маршрутів на «тренувальних доріжках», комбінуючи різні рухи залежно від віку дошкільників.

Із метою проведення оздоровчих заходів під час прогулянки доцільно створити «стежки здоров’я». Для цього потрібно використати вільну ділянку землі, яку потрібно:

– оснастити малими архітектурними формами – містечком, вітрячком, парканом тощо;

– озеленити кущами і барвистими квітами;

– оформити доріжки за допомогою натурального покриття – піску, гравію, трави, пеньків тощо.

Оснащення «стежок здоров’я» дає змогу проводити численні фізкультурно-оздоровчі заходи, як-от:

• вступна ходьба до ранкової зарядки;
• ходіння босоніж по доріжках з різним покриттям;
• точковий масаж (за методикою Алли Уманської);
• дихальна гімнастика;
• дозована ходьба в індивідуальному темпі по спеціально розроблених маршрутах на різну відстань – «теренкур»;
• ігри з водою та піском;
• дозовані сонячні та повітряні ванни в русі;
• загартування водою у комплексі з масажем стоп;
• ігрова гімнастика тощо.

Таким чином створене на території дошкільного закладу здоров’язбережувальне середовище є цілісною системою. Оздоровчий  маршрут розпочинається із «тренувальної доріжки», на якій діти проводять 7-15 хвилин залежно від віку. Далі вони переходять на «стежку здоров’я», де протягом 5-10 хвилин залежно вихователь проводить з ними різні види оздоровчої роботи: дихальну гімнастику, профілактику плоскостопості, за гартувальні процедури. Потім на спортивному майданчику діти долають лінію перешкод. Види перешкод та кількість повторів залежить від віку дітей та мети. Завершується весела прогулянка рухливими іграми та вправами на релаксацію у поєднанні з сонячними та повітряними ваннами.

Маршрут може змінюватися залежно від поставлених завдань та пори року.

Особливості проведення занять із фізичної культури

Щоденні заняття з фізичної культури є однією з основних форм фізичного виховання дошкільників. Використання ігрових прийомів  навчання на цих заняттях сприяє формуванню у дітей стійкого інтересу до рухової активності. Саме ігровий характер рухів викликає позитивні емоції, які є найдієвішим мотивом для стимуляції  рухової діяльності. На фоні позитивних емоцій умовно рефлекторні зв’язки, що лежать на основі оволодіння дітьми руховими діями, створюються значно легше і швидше. Одним з основних ігрових прийомів щодо руху є імітація. Діти імітують рухи тварин, птахів, наслідують дії дорослих.

Щоб зацікавити дітей, заняття з фізкультури слід проводити в сюжетній формі. Структуру таких занять складають фізичні вправи ігрового характеру, об’єднані одним сюжетом. Зазвичай це сюжет відомої дітям казки або ігровий сюжет на певну тему, скажімо: «Зоопарк», «Похід до лісу» тощо. Ігрові образи дають змогу дітям концентрувати  увагу на найсуттєвіших сторонах руху. Наслідуючи ігровий образ, діти свідоміше сприймають рух і виразніше та чіткіше його виконують.

Практика свідчить, що велике значення для забезпечення високої моторної щільності занять має раціональна організація дітей на заняттях. Тож, закріплюючи відомі рухи, доцільно використовувати фронтальний або поточний методи організації дітей. У процесі ознайомлення з новими – поточний, а для найскладніших, як-от метання, – груповий. Можна застосовувати метод колового тренування, який прийнятний на заняттях не лише у старших, а й у молодших групах, як у залі, так і на свіжому повітрі.

Колове тренування забезпечує максимально високу моторну щільність – у старших групах до 85-90 %. На території дошкільного закладу слід створити всі умови для проведення занять у формі колового тренування. З огляду на те що колове тренування передбачає виконання вправ або основних рухів позачергово, переходячи від однієї «станції» до другої, потрібно дотримуватися таких вимог:

• добирати для виконання нескладні вправи з рухами, якими діти вже оволоділи;
• раціонально використовувати площу зали чи спортивного майданчика та рухових «станцій»;
• передбачати зручність переходів від «станції» до «станції»;
• визначати місце педагога – поряд з тими дітьми, які виконують вправи, що потребують страхування;
• продумувати послідовність виконання вправ, яка забезпечувала б послідовне навантаження на всі групи м’язів;
• регулювати фізичне навантаження з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

Колове тренування забезпечує системний вплив на організм дитини, зокрема:

• активізує роботу всіх систем організму;
• сприяє розвитку фізичних якостей – швидкості,спритності, гнучкості, сили та витривалості;
• позитивно впливає на виховання у дітей базових рис особистості – самостійності, наполегливості, дисциплінованості.

Обов’язковим елементом кожного заняття є рухлива гра, під час якої діти закріплюють рухові навички. Дітей найбільше цікавить сам процес ігрових дій, постійна змінюваність ігрових ситуацій. Тож рухливі ігри та ігри спортивного характеру добираємо так, щоб вони відрізнялися за змістом та способом організації дітей. 

Піші переходи

Піший перехід – це ефективна форма фізичного виховання. У походах та переходах, як правило, комплексно реалізуються екологічні, краєзнавчі, тренувальні, оздоровчі та власне туристичні завдання. Піші переходи та екскурсії за межі дитячої установи представляють вид дитячого туризму.

Пішохідні переходи за межі дошкільного закладу являють велику цінність для зміцнення здоров’я дітей і формування рухових умінь: навичок бігу, ходьби, метання, підлізання, стрибків та інших рухів. Рухова діяльність у поєднанні зі свіжим повітрям, сонцем підвищує захисні реакції організму дітей, загартовує їх. Навколишня природа, різноманітні враження збагачують знання, виховують естетичні почуття дітей.

Тому ефект піших переходів подвійний:

• по – перше, внаслідок новизни вражень у дітей підвищується емоційний тонус;
• по – друге, активна рухова діяльність просто неба позитивно впливає на роботу всіх функціональних систем організму, поліпшує обмін речовин, підвищує працездатність.

При визначенні тривалості пішого переходу слід враховувати пору року, складність маршруту та фізичну підготовленість дітей. Зі старшими дошкільниками можна практикувати туристичні походи берегом мальовничої річки тривалістю до двох годин.

Практика свідчить, що творчий підхід до справи,                 здоров’язбережувальне середовище  та оптимальний руховий режим забезпечують високі показники у зміцненні здоров’я та фізичному розвитку дітей. Завдяки щоденному проведенню ранкової гімнастики та занять з фізичної культури на свіжому повітрі, комплексному використанню природних чинників – повітря, сонця і води для загартування дітей, широкому впровадженню фізичних вправ та рухливих ігор з елементами спорту, урізноманітненню прогулянок, активному залученню батьків до оздоровчої роботи діти зростають дужими, фізично розвиненими, бадьорими та активними.

Підготувала інстуктор з фізичної культури Крючкова Ольга Григорівна