Забезпечення успішного фізичного розвитку дитини, зміцнення її здоров’я завжди було, і буде одним з пріоритетних завдань педагогічної роботи з дошкільнятами. Кожна родина, приводячи до садка, насамперед хоче бачити її здоровою, фізично розвиненою, загартованою, захищеною від усяких негараздів.
Родина завжди була й буде осередком становлення й розвитку особистості дитини. Саме в родині закладаються основи здоров’я маленької дитини – тому якими навичками щодо здорового способу життя володіють батьки, такою і виросте їхня дитина.
Звичка до здорового способу життя – це головна життєво важлива звичка; вона акумулює в собі результати використання наявних засобів фізичного виховання дітей з метою вирішення оздоровчих,освітніх і виховних завдань, якщо дитина вправна, спритна, рухлива – це сприятиме її подальшому розумовому розвитку. РУХОВА АКТИВНІСТЬ – МОВА – МИСЛЕННЯ – НАВЧАЛЬНІ НАВИЧКИ – це взаємопов’язані поняття!
Рух це природна потреба дитини, основна форма її існування. Потрібно радіти, коли малюк рухливий і непосидючий, тому що саме у русі він розвивається. Живе і рухливе дитя – це нормально, мляве і малорухливе – ознака тривожна! При недостатній руховій активності у дітей різко ослаблюється діяльність опорно-рухової,серцево-судинної, дихальної, нервової систем.
ДАТИ ДИТИНІ ПРОСТІР ДЛЯ РУХІВ – ОЗНАЧАЄ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЇЙ ЗАРЯД БАДЬОРОСТІ І ДОБРОГО НАСТРОЮ!
Процес переходу дитини з дитячого садочка до школи є досить важким етапом у її житті,що потребує напруження всіх фізіологічних систем організму та емоційно-вольової сфери. Щоб полегшити цей процес, дитину потрібно завчасно готувати до школи. Важливо, щоб до моменту переходу до школи дитина мала не лише певний багаж знань і вмінь, а й гарне фізичне і психічне здоров’я. Навіть при хорошому фізичному розвиткові першокласник, особливо в першій чверті, нерідко почуває себе до кінця дня стомленим, має не досить добрий вигляд здається, що навантаження для малюка надто велике. Проте справа зовсім не у навантаженні, а в зміні режиму, який ще не став звичним.
НЕОБХІДНО СТВОРИТИ УМОВИ ДИТИНІ, ЩОБ ВОНА МОГЛА ВДЕНЬ ВІДПОЧИТИ, ПОГРАТИСЬ, ОБОВ’ЯЗКОВО ПОБУТИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ!
ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ ПОСТАВА ДИТИНИ: НОРМАЛЬНА, АБО ПРАВИЛЬНА, ВОНА НАЙСПРИЯТЛИВІША ДЛЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯК РУХОВОГО АПАРАТУ, ТАК І ВСЬОГО ОРГАНІЗМУ!
Порушення її негативно позначається на роботі серця, легень, шлунково-кишкового тракту. Підвищується стомлюваність. Дитина стає млявою, уникає рухливих ігор тощо. Для запобігання цьому слід повсякчас стежити, щоб діти в будь-якій своїй діяльності обирали правильну позу. Так, під час роботи за столом голова і тулуб трохи нахилені вперед, а ноги в тазостегновому і колінному суглобах утворюють прямі або злегка тупі кути й опираються всією стопою на підлогу. Відстань від книжки або картинки були нахилені під кутом 45 градусів(для цього теж варто зробити спеціальну підставку). Якщо дитина, малюючи або щось розглядаючи, надто нахиляється, треба показати її лікареві – окулісту, бо короткозорість може спричинити сутулість. Слід також стежити й за тим, як діти сидять під час приймання їжі, перегляду телепередач.
Детальніше розглянемо фізичну підготовленість дітей до шкільного навчання та ті методи й прийоми, які цьому сприяють.
Фізична підготовленість візначається:
- ступенем оволодіння дитиною «Абеткою рухів»:
- базовими вміннями та навичками у різних іграх і вправах;
- технікою виконання всіх основних видів рухів;
- умінням брати активну участь у різних видах рухової діяльності,самостійно використовуючи свій досвід рухових дій у різних умовах;
- розвиток фізичних якостей і рухових здібностей ,швидкістю реакції,cпритністю,гнучкістю,силою,витривалістю,точністю координаційних рухів;
- загальною руховою активністю дитини протягом усього часу її перебування у дошкільному закладі(за допомогою комплексної оцінки рухової активності).
Комплексна оцінка рухової активності можлива завдяки діагностичному обстеженню фізичної підготовки дошкільників. Своєчасна і вичерпна діагностика стану фізичної підготовленості дає змогу встановити рівень розвитку рухів і фізичних якостей у дітей,а також визначити ступінь відповідності їхньої фізичної підготовленості віковим нормам.
Оцінюють рухову підготовленість дитини до школи за такими тестами:
1.СТРИБОК В ДОВЖИНУ З МІСЦЯ – швидкісно-силова підготовленість до адаптації навчання в школі.
- КИДКИ М’ЯЧА ОБ СТІНУ І ЛОВЛЯ З ВІДСТАНІ 1м. за 30сек. – характеризує не лише спритність та координацію рухів дитини під час ігор, а і її здатність до набуття навичок письма,праці, малювання,розвиток дрібних м’язів руки.
- ПІДНІМАННЯ ТУЛУБА В СІД З ПОЛОЖЕННЯ ЛЕЖАЧИ НА СПИНІ – розвиток м’язів тулуба для тривалого сидіння за партою, столом, при заняттях музикою, на комп’ютері, малюванням, профілактики порушень постави,зміцнення м’язів живота та поперекового відділу спини.
- ЗГИНАННЯ ТА РОЗГИНАННЯ РУК В УПОРІ ЛЕЖАЧИ – розвиток сили рук для носіння портфеля та інших навантажень і для самозахисту,самоутвердження, самовпевненості в своїх силах.
- СТРИБОК ЗІ СКАКАЛКОЮ ДО ВТОМИ – розвиток загальної спритності та координації рухів при роботі з допоміжним предметом, загальної витривалості, підвищення розумової працездатності, поліпшує каліграфію, тренують ресорну функцію хребта, адаптують його до різних стрибкових навантажень.
Тестування дає змогу об’єктивно оцінити фізичну підготовленість дітей.
Підготувала інструктор з фізичної культури Рубан А.Ю.