Тип консультації: груповий

 

Усі мистецтва, зрештою, вчать одного —   мистецтва жити на Землі.

                                                                                 Б. Брехт

 

Поетичне слово має могутню силу. Воно здатне надихати, підтримувати, облагороджувати душу. Через емоційність художніх образів діти сприймають світ, вчаться помічати красу довкола, співпереживати всьому живому.

Завдання педагога — не лише читати дітям вірші, а й допомагати зрозуміти і відчути їх, провести стежинами поезії до природи… Як же це робити з мудрістю і любов’ю?

ХУДОЖНЯ ЕКОЛОГІЯ

Література віддзеркалює цінності, що панують у суспільстві, і водночас впливає на їх формування. Успіх такого впливу зумовлений тим, що художні образи приваблюють людей відсутністю демонстративних «виховних» намірів, умисної повчальності, певної зверхності.

У контексті формування ціннісного ставлення до природи літературу можна розглядати як своєрідну «художню екологію». Даруючи людству твір-образ, присвячений природі, поет ділиться своїми думками про неї, власними почуттями, тривогами, сподіваннями на її кращу долю. Це щира сповідь, душевний біль, оголений нерв. Кожен такий твір може стати для дітей прикладом гуманістичної взаємодії з навколишнім світом та естетичного його перетворення.

Українська дитяча література пронизана співчутливо-трепетним ставленням до світу природи і в умілих руках педагога може стати могутнім чинником екологізації дитячого мислення. Багато майстрів поезії та прози (В. Близнець, М. Вінграновський, Є. Гуцало, С. Жупанин, Н. Забіла, О. Копиленко, Л. Костенко, У. Кравченко, В. Лучук,                 Д. Павличко, М. Познанська, Г. Тютюнник, Д. Чередниченко та ін.) звертаються до емоційно-ціннісного світу дітей і невимушено, влучно, через прості й зрозумілі образи доносять до маленьких читачів думку про необхідність шанобливого ставлення до природи та збереження унікальної краси рідного краю.

ЯК ПРОВОДИТИ БЕСІДИ ЗА ВІРШАМИ

Технологічний розвиток цивілізації стрімко підвищує морально-екологічну цінність поезій про природу, виводить їх з периферії та ставить у центр художнього виховання дошкільнят.

Як же достукатися до дитячого серця, як донести до маляти ідею і силу поетичного слова, художніх образів? Якою має бути бесіда за твором у контексті сучасних освітніх підходів?

Виховна мета бесіди — формувати основи екологічного світогляду дошкільнят через співчутливе сприймання та оцінювання художніх образів природи.

Методика побудови такої бесіди передбачає чітко визначений індуктивний шлях — через обговорення емоційно-смислових концентрів поезії до спільного формулювання екологічно значущого висновку.

В основі роботи лежить діалог як добре продумана низка неформально побудованих запитань, орієнтованих на пробудження в дітей емпатії та енергії добродійного вчинку.

Пропонуємо приклади бесід еколого-виховного спрямування зі старшими дошкільнятами на основі поезій відомих українських письменників М. Познанської та Д. Павличка.          

ДЛЯ КОГО КВІТНУТЬ КВІТИ?

Бесіда з дітьми старшої групи за поезією М. Познанської «Ромашка»

Слухання вірша

Вихователь. Щедрою рукою кинула природа під наші ноги барвистий килим, зітканий із безлічі квітів! Як ви гадаєте, для кого вони квітнуть? (Відповіді дітей).

Важко знайти єдину правильну відповідь. Але так хочеться думати, що квітка розпускається для мене і тільки для мене! Деякі люди вважають, що природа існує лише для задоволення їхніх потреб. Так подумав і маленький хлопчик, про якого розповідається у вірші.

Ромашка

На стрункій високій ніжці

Біля річки, на лужку

У косинці-білосніжці

Стрів я квітоньку таку.

Ясним оком жовтуватим

Усміхалася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала:

– Ні!

Емоційно-смисловий концентр «Квіти-оченята»

• Хлопчик захотів зірвати квітку. Навіщо? (Відповіді дітей).

Мабуть, він сам не знає цього. Квітка йому дуже сподобалася – і годі.

• Ви згодні, що ромашка гарна? (Вихователь читає вірш іще раз). Тоді намалюйте словами вірша її «портрет». (Діти описують квітку).

Як біла хмарка, погойдується на стрункій, високій ніжці ромашка. Вона дуже схожа на людину, адже пильно дивиться на нас ясно-жовтим очком, тихо хитає голівкою, ніби просить: «Не чіпайте мене!».

• Чи не спадало вам на думку, що ромашки вельми нагадують очі, як зрештою, й більшість квітів? Як гадаєте, чим саме? (Відповіді дітей).

         Емоційно-смисловий концентр «Я серед квітів»

• А тепер уявіть себе серед моря квітів. Їх багато – таких гарних і ніжних! Одна з них особливо припала вам до душі, так і хочеться приголубити її! Невже обов’язково треба зірвати її для цього? (Відповіді дітей).

Чарівність зірваної квітки недовговічна. Один наш необережний рух – і краса зникне, бо квітка помре.

• Згадайте «портрет» живої квіточки, яку виразно змалювала поетеса. Навіщо авторка порівнює білі пелюстки ромашки з косинкою-білосніжкою? (Відповіді дітей).

Мабуть, поетеса хоче сказати нам, що ромашка жива. Стоїть скромна лугова квіточка, ніби дівчинка, пов’язана хустинкою.

• Ромашка живе своїм тихим квітковим життям… Чи маємо ми право порушувати її спокій?

Емоційно-смисловий концентр «Хто захистить квітку?»

• Яка вдача в ромашки? (Відповіді дітей).

Ця квітка дуже миролюбна. Вона не здатна вколоти, поранити, адже не має шипів. Вона лагідна, привітна – усміхається хлопчикові. Але він по-своєму реагує на привітність ромашки і заносить руку, щоб її зірвати.

• Хто ж захистить беззахисну квітку? (Відповіді дітей).

Квітка потребує вашої допомоги. А у вірші на захист ромашки стає комаха. Невтомна трудівниця бджілка здружилася з квіточкою, щодня прилітаючи до неї за пилком. Рішучим «ні!» бджола зупиняє руку хлопчика.

• А що б ви сказали хлопчикові, аби розбудити його серце й совість? (Відповіді дітей).

Емоційно-смисловий концентр «Не будьте жорстокими!»

• У коротенькій історії, яку розповіла поетеса, персонаж вірша пожалів рослинку і не висмикнув її із землі. Але насправді в наших стосунках з квітами так багато жорстокості! Мало хто байдуже пройде повз гарну квіточку. Хтось зупиниться, помилується, може пригадає щось гарне… і обійде рослинку. А хтось висмикне її із землі, помилується трохи та й викине, зів’ялу, геть.
• Чи доводилося вам бачити таке? Що ви відчули тієї миті? (Відповіді дітей).
• Що ж спричиняє таку жорстокість? (Відповіді дітей).

Причина криється, як правило, в невмінні думати й співчувати, а ще й у сприйнятті себе, людини, як «»володаря природи», «привласненні її краси». От і «володарює» така людина, самовільно вирішуючи, жити квітці чи ні.

А їй конче потрібно жити й тішити своєю красою навколишній світ. Тож нам добре було б пам’ятати, що зустріч із квітами – це насамперед розмаїття вражень, а не оберемок понівечених рослин.

Висновок. Отже, квіти чекають на вас, аби порадувати свою красу й радість. А що можете подарувати їм ви? (Відповіді дітей).

Ми подаруємо їм своє захоплення і добре ставлення. Подивимося в ясні очі квітів і покаже їм свої – добрі, чесні, великодушні. А руки наші ніколи не будуть жорстокими руйнівниками краси.

Післядія

Пропонуємо вихованцям провести конкурс «Лицарі квітів». Кожен учасник має обрати «квітку свого серця», намалювати її та усно скласти казочку про неї.

Пізніше вернісаж творчих робіт може стати частиною Свята квітів, яке варто підготувати на засадах інтеграції літературних, музичних та пластичних квіткових образів.

Організована в такий спосіб робота  над поетичними образами природи наблизить дітей до усвідомлення екологічних проблем сьогодення, пробудить почуття відповідальності за збереження довкілля, підготує до активних добрих дій, дасть малятам шанс перетворитися на справжніх захисників природи.

Рекомендуємо поетичні збірки Марії Познанської для читання дітям: «Мій квітник», «Де сонце і квіти», «Асканія-Нова», «Кольори», «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «У нашому садочку», «Жоржини цвітуть!», «Зелена повінь», «Сонячна сопілка», «У садочку-колосочку», поетичні збірки Дмитра Павличка: «Золоторогий олень», «Дядько Дощ», «Де найкраще місце на Землі?», «Смерічка», «Яблуко», «Плесо» та ін.

Підготувала вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА