Коли з кожного доступного медіа лунають новини про війну, діти можуть відчувати страх, смуток, гнів і тривогу — незалежно від того, чи перебувають вони в гущі подій або неподалік.
Дітям украй потрібне відчуття безпеки та захищеності.
Невпинний потік негативних зображень і заголовків може породити відчуття, ніби криза повсюди. Діти молодшого віку можуть не розрізняти зображення на екрані та власну реальність і думати, що небезпека загрожує їм безпосередньо, навіть якщо конфлікт десь далеко. Якщо дитина ставить запитання, які вам здаються перебільшенням, наприклад, «Ми всі помремо?», спочатку запевніть її, що цього не станеться, а потім спробуйте з’ясувати, чому це запитання взагалі виникло і так її турбує. Якщо вдасться зрозуміти причину виникнення занепокоєння, дитину буде простіше заспокоїти.
Обов’язково покажіть дитині, що ви розумієте її почуття; запевніть, що всі вони є природними. Переконайте дитину, що ви її чуєте, а також нагадайте, що вона може будь-коли поговорити з вами чи іншим дорослим, якому довіряє.
Використовуйте слова, відповідні віку дитини, стежте за її реакціями та звертайте увагу на рівень тривожності.
Применшувати їхнє занепокоєння чи відкидати його не варто. Поважайте почуття та думки дитини. Діти мають право знати, що відбувається у світі, але дорослі також відповідальні за їхню безпеку і спокій. Використовуйте відповідну вікові дитини лексику, стежте за її реакціями та будьте чутливими до рівня її тривожності.
Те, що вас засмучує та хвилює все, що відбувається, — це нормально. Але не забувайте, що діти вловлюють емоційні сигнали від дорослих, тому намагайтеся не передавати їм власні страхи. Розмовляйте спокійним тоном, контролюйте власні жести та вираз обличчя. Наскільки це можливо, запевняйте дитину, що вона захищена від будь-якої небезпеки. Нагадайте, що у всьому світі багато людей наполегливо працюють, щоб зупинити війну і відновити мир.
Не забувайте, що не знати відповіді на кожне запитання — це нормально. Можна сказати, що вам потрібно знайти відповідь.
Плекайте співчуття, а не стигму
Конфлікти часто призводять до упереджень і дискримінації як щодо якогось народу, так і щодо певної країни. Розмовляючи з дітьми, уникайте таких ярликів, як «погані» чи «злі» люди; натомість, користуючись можливістю, підсилюйте співчуття, наприклад, до сімей, змушених покинути свої домівки.
Заохочуйте допомагати іншим
Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному, роблячи мужні та добрі вчинки. Шукайте позитивні приклади, наприклад, про те, як люди підтримують інших, або про те, як молодь долучається до закликів до миру.
Можна запропонувати дітям приєднатися до позитивних дій. Вони можуть малювати малюнки на підтримку миру; або разом з батьками взяти участь у зборі коштів на допомогу захисникам.
Слідкуйте за інформацією, що оточує дітей
Зверніть увагу на те, про що ви говорите з колегами чи батьками у присутності дітей. Не слід обговорювати жахливі подробиці якихось подій чи новини про втрати на війні або ж особливості перебування військових у полоні. Все це може негативно вплинути на емоційних стан дітей.
Подбайте про себе
Ви зможете ефективніше працювати з дітьми, якщо подбаєте також і про себе. Діти помічатимуть вашу власну реакцію на події, тому їм буде корисно знати, що ви спокійні та все контролюєте. Спробуйте виділити час на справи, які дадуть вам змогу розслабитися та відновитися.
(Підготовано на основі матеріалів Unisef)
підготувала: практичний психолог Ганна Лубенець