З кожним роком все частіше можна спостерігати паралельно із затримкою мовленнєвого розвитку у дітей також і різні рухові відхилення. Насамперед це стосується артикуляційної моторики в сукупності з загальною руховою незграбністю, порушенням тонких рухів пальців рук – відразу ж спостерігається їх уповільнена, а часто і хаотична, незлагоджена робота.
Значні труднощі виникають у малят при відображенні певного положення пальців за запропонованим зразком, а потрібний результат не завжди досягається навіть при численних повтореннях. Малюки ледь справляються з одночасними рухами пальців правої і лівої руки. Недосконалість пальчикової моторики спостерігається і під час образотворчої діяльності: виникають значні складнощі у використанні олівця, пензлика, ножиців, дитина не може розім’яти пластилін, скачати з нього кульку, ковбаску, зліпити потрібну фігуру. Моторна незграбність пальців створює певні незручності й труднощі також у щоденному побуті, коли доводитися защібати ґудзики, шнурувати черевики, вправлятися з ложкою, виделкою, ножем.
Численні дослідження фахівців доводять наявність взаємозв’язку між рівнем мовленнєвого розвитку і рівнем сформованості тонких рухів пальців рук. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику, ми одночасно формуємо моторику артикуляційну, що в подальшому сприятиме загальному мовленнєвому розвитку дитини.
Найбільш результативними у розвитку пальчикової моторики є:
- пальчикова гімнастика;
- вправи з використанням дрібних предметів (ґудзиків, камінчиків, намистин, мозаїки тощо);
- письмові вправи у спеціальних зошитах (формують графічні навички).
Різноманітні ігрові вправи слід проводити протягом дня:
- під час ранкової зарядки;
- на прогулянці;
- під час інших режимних моментів.
Використовуйте будь-який зручний момент, підключайте творчу уяву для формування стійкого інтересу до такого виду діяльності.
Пропонуючи малюку ігровий матеріал, потрібно дотримуватися принципу «від простого до складного». Нові вправи повинні розучуватися послідовно, поетапно, з оптимальним навантаженням і часто повторюватися. Подібні завдання не тільки викликають у дітей цікавість, вони здатні підвищити психічний тонус, поліпшити працездатність.
Ігрові вправи для формування тонких рухів пальців рук
- «Кільце для мами» (великим і вказівним пальцем однієї руки зробити коло, решта – підняті вгору), «Окуляри для бабусі» (та ж дія двома руками), «Вчимо братика ходити» (великі і вказівні пальці круговими рухами у формі «вісімки» по черзі торкаються один до одного).
- «Клубочок для бабусі» – змотування пряжі в клубок.
- «Допоможи Попелюшці відібрати квасолю (горох, крупу …)» – з суміші насіння то одним, то іншим пальцем відібрати в окремі гірки насіння одного виду; другий варіант – в глибоку тарілку насипати насіння двох або декількох видів, великим і вказівним пальцями брати насіння і сортувати в тарілки менших розмірів.
- «Шнурування», «Обведення і штрихування трафаретів», «Шиття по контуру», «Зав’язування ляльці банта» – виконання відповідних дій.
- «Дружня сім’я»
Цей пальчик – дідусь,
Цей пальчик – бабуся,
Цей пальчик – тато,
Цей пальчик – мама,
Цей пальчик – я.
Ось і вся моя сім’я.
Дорослий пропонує дитині стиснути долоні. Проговорюючи слова потішки, пальці рук, починаючи з великого, торкаються один до одного, як ніби вітаються. На останній рядок пальці стискаються в «замок».
- «Як заєць плутає сліди» – великий палець правої руки торкається до мізинця лівої руки, а мізинець правої – до великого лівої руки. Далі в такому ж порядку торкаються один до одного безіменні і вказівні пальці. У конці «плутанини» разом стикаються середні пальці. Ці ж рухи повторюються в протилежному напрямку, починаючи з середніх пальців.
Працюючи так систематично, ми формуємо координацію, швидкість, силу тонких рухів пальців. З часом дитина буде виконувати всі вправи, швидко і легко переходити від одного виду діяльності до іншого. А це позитивно позначиться на всіх психічних процесах і насамперед на мовленнєвому розвитку.