Тип консультації: груповий
План
1. Ранній та молодший дошкільний вік.
2. Середній дошкільний вік. Якісні зміни в характері занять з аплікації.
3. Заняття зі старшими дошкільнятами: нові можливості та перспективи.
Аплікація – традиційний і на перший погляд добре знайомий педагогам вид художньо-продуктивної діяльності дошкільнят. Та чи використовуємо ми її розвивальний потенціал повною мірою? Адже він дуже широкий: від розвитку дрібної моторики, уваги, окоміру до формування математичних і просторових уявлень, чуття пропорцій і композиції, від плекання естетичного смаку до творчого самовиявлення особистості.
Пропонуємо поради із введення дітей у світ аплікації від фахівця з багаторічним стажем Людмили Сірченко, викладача образотворчої діяльності в місті Київ.
Аплікація – один із видів художньо-продуктивної діяльності, доступний дітям з раннього віку.
Аплікація (від латинського application – «прикладання») – вирізування, накладання різних форм та закріплення їх на основі, що є тлом зображення. Для цього виду образотворчості характерні силуетне площинне зображення і незмішування барв (поєднання однорідних за кольором плям без відтінків). Як матеріал для аплікації використовують папір, шкіру, тканину, хутро, солому, листя рослин, пелюстки квітів, вату, пух, пір’я тощо.
Ранній та молодший дошкільний вік
Малятам пропонують створювати предметні, декоративні, сюжетні композиції з паперу. Цей матеріал добре знайомий дітям, доступний і цікавий. Він приваблює розмаїттям кольорів, приємний на дотик (м’який, гладенький, шорсткий, слизький, легко мнеться та згинається). Малечі цікаво пересувати папірці, шарудіти ними, згинати, розривати, різати.
Ознайомлювати дітей з аплікацією розпочинаємо з третього року життя і продовжуємо роботу в кожній віковій групі.
З дітьми раннього та молодшого дошкільного віку рекомендовано проводити одне заняття з аплікації на 2 тижні (20 занять за рік).
Тематику занять педагог визначає залежно від сезону, особливостей природного довкілля, інтересів дітей. Теми можуть бути різні, головне, щоб вони були доступні, зрозумілі, цікаві малятам і сприяли реалізації освітніх завдань.
Обов’язковою умовою занять із наймолодшими є ігровий характер.
Викладання готових форм
Ознайомлення дітей раннього віку з аплікацією починається з викладання готових форм без наклеювання. Для малят це своєрідна гра («Прибігли цуценята до мами собачки», «Кошенята бавляться з мамою кицькою»). Поступово діти вчаться складати предмети з двох-трьох частин (грибочок, лопатку).
У процесі заняття-забави вони навчаються називати і використовувати кольори: червоний, жовтий, зелений, синій, білий, чорний — та розрізняти форми: круг, квадрат, трикутник. У цей період важливо сформувати в дітей інтерес до такої діяльності, бажання викласти з кількох деталей предмет, упізнати і назвати його.
Поза заняттями вихователь ознайомлює малят із формою, кольором, величиною. Під час дидактичних ігор, забав вони дізнаються, що м’яч круглий, сніговик складається з округлих снігових куль, колеса у візка теж круглі. Можна використовувати й інші форми, опредмечуючи їх (трапеція –дах, намет; трикутник – дах, гірка, шматок піци; овал – яйце).
Діючи з предметами, різними за величиною та формою, діти вчаться бачити, називати, знаходити великі, малі, ще менші частини предметів (сніговик складається з трьох куль — великої, меншої, найменшої частин).
Середній дошкільний вік
Якісні зміни в характері занять з аплікації
Ознайомлення дітей з аплікацією розпочинається з третього року життя і продовжується в кожній віковій групі.
На п’ятому році життя в дітей помітно зростає сила рук, точність рухів, що стають більш координованими. У цьому віці діти прагнуть діяти самостійно. Та для реалізації задумів їм необхідні допомога і підтримка дорослих. У цей період у дітей розвиваються процеси довільного запам’ятовування. Вони навчаються розрізняти досить складні форми за допомогою зору й дотику (зокрема називати геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник, прямокутник та використовувати овал і трапецію), обстежують предмети та окремі їх частини, вдивляються в елементи візерунків.
Відбувається закріплення знання назв вивчених раніше кольорів: червоний, жовтий, синій, зелений, білий, чорний. Використовують діти також помаранчевий, коричневий та відтінки: блакитний, рожевий, сірий. На кінець року навчаються розрізняти та називати світлі й темні відтінки в межах одного кольору (світло-зелений, темно-зелений; світло-синій, темно-синій; світло-коричневий, темно-коричневий).
Поступово в дошкільнят формується вміння підпорядковувати свої бажання вимогам щодо виконання завдань, стають більш виразними естетичні почуття. Ознаками краси для них є чіткі лінії та форми, яскрава колірна гама, охайність у роботі. Усе це, а також набуті раніше навички малювання та аплікації є передумовою для якісних змін у характері занять аплікацією з чотирьохрічними дітьми.
Виходячи із цих особливостей та рівня розвитку дітей, слід продовжувати розширювати їхні значення про форми об’єктів довкілля.
Важливо аналізувати з дітьми предмет, які складаються з кількох частин, визначати форму і величину кожної з них, доповнювати зображення готовими дрібними деталями (димар у будинку, ґудзики, комір, бантик чи капелюшок у ляльки; очі та дзьоб у пташки).
Опанування навичок роботи з ножицями
Одним із ключових ускладнень аплікаційних робіт у середній групі є оволодіння технікою розрізання паперу ножицями.
Насамперед дітей навчають правильно їх тримати: великий і середній пальці в кільцях, вказівний притримує ножиці знизу, кінці лез спрямовані від себе вперед; в іншій руці – папір.
Заняття зі старшими дошкільнятами: нові можливості та перспективи
На шостому році життя діти вже мають досвід наклеювання готових форм, користування в процесі роботи клеєм, пензлем, серветкою, опановують роботу ножицями. Аплікації у п’ятирічних дошкільнят стають різноманітнішими за змістом і способом зображення: вони можуть приклеїти готову маленьку частину, а основну вирізати з більшого папірця, поділити папірець-заготовку на кілька менших, обірвати краї папірця пучками великого та вказівного пальців, заповнити дрібними шматочками відповідного кольору площу намальованого силуету.
Рухи дітей стають більш координованими. Особливого значення набуває уява, відкривається можливість самостійного розв’язання поставлених завдань. Діти продовжують опредмечувати форми (бачити в них знайомі предмети), фантазують та змінюють їх. Старші дошкільники впізнають та називають, а також використовують у зображеннях круг, квадрат, прямокутник, трикутник, ознайомлюються з овалом та багатокутником, розпізнають та називають знайомі кольори та відтінки. Для дитячих аплікацій використовуємо всі кольори спектра: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Навчаємо дітей розпізнавати та називати різні відтінки: жовто-зелений, блакитно-зелений, жовто-коричневий, червоно-коричневий, фіолетово-синій, фіолетово-рожевий, біло-блакитний, жовто-білий, сіро-блакитний, жовто-білий, сіро-блакитний, сіро-зелений. Учимо вдивлятися в кольори, добирати ті, які найкраще відповідатимуть тій чи іншій деталі майбутнього зображення.
Розглядаючи обриси предметів, пропонуємо поміркувати над тим, яка лінія розрізу найкраще відповідатиме певному образу: чітка, рівна – для зображення транспортних засобі та будинків; м’яка округла – для коліс, кульок, голів тварин та ляльок; нерівні, пухнасті, хвилясті краї – для пелюстки, квітки, грудки снігу, поверхні води. Дитяча уява стає більш стійкою, з’являється потреби спочатку побачити, запам’ятати предмет, а потім уявити і відтворити його.
Рухи дітей у процесі роботи з ножицями стають більш точними, впевненими й злагодженими, оскільки підвищується зоровий контроль за рухами пальців. Вихованці цього віку розуміють, що таке цілий предмет, і можуть поділити його на частини, порівняти їх за величиною, формою, розташуванням (вище, нижче, на великій частині чи біля неї, зверху чи знизу).
У старшому дошкільному віці слід показувати лише нові способи розрізання чи вирізування, приділити увагу етапам створення симетричних предметів, вирізуванню двох однакових частин (коліс, вікон) одночасно з одного папірця. Спосіб відривання, розсічення країв папірця важливо повільно показати кілька разів та допомогти дитині правильно пальцями обох рук тримати папірець, відриваючи краї.
Як користуватися клеєм та пензлем, краще запитати в дітей, уточнити їхні значення, а не показувати. Перед наклеюванням дитина має обов’язково викласти вирізані частини аплікації.
Систематичне навчання дітей різноманітним способам аплікації з різних матеріалів створює основу для творчого вираження дошкільника в самостійній діяльності.
підготувала: вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА