Основи культури мовлення як засобу спілкування закладаються в сім’ї. Дитина повинна навчитися вільно користуватися рідною мовою в живому, безпосередньому спілкуванні з людьми, оволодіти усним мовленням. Враховуючи це, розглянемо основні напрями в роботі з розвитку мовлення у дітей дошкільного віку.
Формування розмовного (діалогічного) мовлення
Починаючи з молодшого дошкільного віку необхідно вчити дітей уважно слухати і розуміти мовлення дорослих і однолітків, вміти правильно відповідати на питання, використовувати питальну інтонацію. Виховувати бажання підтримувати розмову з дорослими і однолітками. У старшому віці у дітей формується здатність приймати участь у колективній бесіді, відповідати на питання коротко або більш розгорнуто, залежно від характеру питання. Розмовне мовлення дитини повинне бути виразним. Потрібно привчати її використовувати приказки, скоромовки.
У процесі спілкування слід виховувати в дитини навички культури мовлення: не втручатися в розмову старших, не перебивати співрозмовника, під час розмови не відвертатися, не опускати голову, спокійно слухати того, хто говорить, дивитися в очі, не допускати грубого, зневажливого тону.
Формування монологічного мовлення
Усне монологічне мовлення – складна мовленнєво-творча діяльність, опановувати яку дитина починає в дошкільному віці під впливом організованих систематичних занять, а також під час збагачення життєвого досвіду.
Діти опановують монологом поступово. Залежно від вікових особливостей, спочатку дитина вчиться розуміти розповідь, а пізніше – розповідати самостійно: переказувати невеликі казки, описувати іграшку, предмет, картинку, складати розповідь за сюжетною картинкою, про події з власного життя.
До старших дошкільників зростають вимоги до розповідей, переказів. Діти повинні дотримуватися чіткої композиції, логіки розвитку сюжету, правдиво зображувати дійсність у розповідях на реальні теми, давати оцінку життєвим явищам, фактам.
Розвиток словника
Людина починає розмовляти тоді, коли засвоїть певну кількість мовленнєвих одиниць. Одиницею мовлення є слово. Необхідно постійно збільшувати запас слів у дитини, розширювати, збагачувати словник під час ознайомлення з навколишнім світом (предметами, явищами живої і неживої природи, суспільного життя). Відбуватися це повинно так, щоб діти засвоювали зв’язки між предметами, явищами, властивостями і діями.
Формування граматично правильного мовлення
Граматично правильно оформлене мовлення формується в процесі мовленнєвої практики, спілкування дитини з дорослими. Батьки повинні стежити, щоб діти засвоювали синтаксичний і морфологічний лад рідної мови: правильно вживали речення різних граматичних категорій (прості, поширені, складні), правильно використовували сполучники і сполучні слова в складнопідрядних і складносурядних реченнях, вживали й погоджували слова в роді, числі, відмінку і часі, збірні і невідмінювані іменники, дотримувалися чергування звуків в основі при відмінюванні іменників та дієслів.
Виховання звукової культури мовлення
Звукова культура мовлення включає правильну вимову всіх звуків і слів рідної мови, виразність мовлення і формування фонематичного слуху (здатності сприймати звуки рідної мови, розрізняти їх, визначати наявність їх в словах). Необхідно також працювати над удосконаленням дикції, вчити правильно розставляти наголоси, використовувати питальну і окличну інтонацію, регулювати висоту, силу голосу, дотримуватися рівномірного темпу мови.
Ознайомлення з художньою літературою та виховання любові до читання
З раннього віку батькам слід прищеплювати дітям любов до різних жанрів дитячої художньої літератури та фольклору – казок, пісень, потішок, творів класиків тощо. Розвивати здатність уважно слухати, розуміти художні твори, оцінювати вчинки героїв, висловлювати своє ставлення до них. Також діти повинні навчитися запам’ятовувати і виразно, з інтонацією розповідати вірші.
Навчання дітей елементам грамоти
У старшому дошкільному віці слід ознайомити дітей з поняттями букв, складів, слів, речень, розпочати формування перших навичок читання і письма.
Батькам слід пам’ятати, що в дошкільному віці починається і закінчується становлення мовлення. Саме впродовж цього вікового періоду діти повинні оволодіти усним мовленням. А здійснюється це тільки практичним шляхом!