Сучасні діти активно використовують гаджети вже з дошкільного віку. У кожній родині нині є електронні пристрої — ноутбук, планшет, смартфон тощо. Тому взагалі прибрати їх із життя дітей майже неможливо. Завдання дорослих у такій ситуації — не забороняти дітям користуватися гаджетами, а створити умови, аби з їхньою допомогою розвивати дітей і не шкодити їхньому здоров’ю.
Електронні пристрої сприяють розвитку дитини, якщо вони наповнюють її діяльність новим змістом, а не замінюють її. Підтримувати інтерес дошкільників до гаджетів потрібно за допомогою ігор, застосунків і функцій, які розширюють кругозір, допомагають освоювати нові навички. Розглянемо детальніше, як застосовувати в освітньому процесі доступні педагогам і дошкільникам електронні пристрої.
Фотоапарат — для формування пізнавальної активності
Дитяче фотографування — цікавий спосіб використання фотоапарата в освітній діяльності з вихованцями старшого дошкільного віку. За допомогою фотоапарата діти можуть:
- фіксувати важливі та цікаві об’єкти довкілля, явища і події— фоторепортажі «Що є цікавого в нашій групі»; «Дивне на прогулянці», «Найцікавіші сторінки книги», «Буває ж таке, або Дивовижний інтернет»;
- проводити тривалі спостереження— фоторепортажі «Як ми вирощували розсаду», «День за днем — сезонні зміни»;
- фіксувати етапи своєї пізнавально-дослідницької діяльності— фоторепортаж «До і після», кейс-ситуації «Що буде, якщо…?», алгоритми проведення дослідів;
- зберігати інформацію з різних джерел— банк фотографій реальних подій, фрагментів з книг, зображень з монітора комп’ютера.
Дитяче фотографування дає змогу дошкільникам самовиразитися, а педагогу — створити сприятливі умови для реалізації особистісного потенціалу кожної дитини.
Під час аналізування фотографій, зроблених дітьми, педагог може визначити сферу їхніх інтересів: світ живої чи неживої природи, рукотворний чи соціальний світ тощо.
Дитячі фотографії можна аналізувати за трьома параметрами — тематикою, дистанцією, способами фотографування.
Якщо дитина цікавиться рослинним світом, то на більшості її фотографій обов’язково є рослини: кімнатні квіти, трава, чагарники, дерева і все, що з ними пов’язано.
Кількість об’єктів, предметів, явищ характеризує обсяг інтересів дитини в конкретній сфері. Тож педагог має змогу визначити основну зацікавленість дошкільника.
Під час перегляду дитячих фотографій педагог визначає дистанцію, з якої діти робили фотографії: від близької — до панорамної зйомки. Характер фотографій відображає особистісну дистанцію дитини у взаємодії з довкіллям та людьми навколо. Про поглиблену зацікавленість свідчить зменшення дистанції, фокусування на вибраному об’єкті.
Деякі діти досліджують фотоапарат і експериментують з його можливостями. У результаті зазвичай отримують фотографії з нечіткими зображеннями — дитина намагалася фотографувати об’єкти під час руху або робила фотографії різних поверхонь, застосовуючи мікрознімання.
Важливо обговорити з дітьми готові фотографії. Наприклад, запитати дошкільників: «Що ти фотографував? Чому сфотографував саме це? Як ти отримав цю фотографію? Чим відрізняється ця фотографія від інших?».
Так, узагальнення та обговорення продуктів дитячої фотодіяльності дають змогу педагогу зрозуміти спрямованість, глибину інтересів кожної дитини і визначити її індивідуальну траєкторію розвитку.
Диктофон — для розвитку комунікативних навичок
Цікаві форми роботи можна організувати з використанням диктофона.
Найефективнішими вони будуть з дітьми старшого дошкільного віку, які вміють планувати і здійснювати пізнавально-дослідницьку діяльність.
Замість повноцінного диктофона можна використовувати відповідний застосунок у будь-якому мобільному телефоні.
Дошкільники можуть використовувати диктофон без допомоги дорослих, а саме:
- брати інтерв’ю— «Що б ти зробив із… (предмет або матеріал)?», «Як привітати маму зі святом?» тощо;
- фіксувати результати спостережень і дослідів— аудіорепортажі «Яким стало сонце на початку зими?», «Що під снігом?» тощо;
- фіксувати необхідну інформацію— банк аудіозаписів з відповідями дорослих і дітей на цікаву тему, аудіовистави.
- досліджувати звукове оточення— як дзюрчить вода, шумить листя, співають птахи тощо.
Дитина може бути інтерв’юером, тобто ставити запитання іншим дітям, педагогу, батькам, або ж сама відповідати на чиїсь запитання. Такі завдання вправляють дошкільників у вмінні вислухати одне одного, чітко відповідати, висловлювати свої думки.
Під час прослуховування запису діти можуть почути себе збоку, оцінити якість мовлення, що сприяє формуванню адекватної самооцінки. А можливість багаторазово використовувати аудіозаписи дає змогу дошкільникам ділитися своїм досвідом з людьми навколо, повертатися до того чи того дослідження, поглиблювати знання.
Ноутбук, планшет — для організації спільної діяльності
Найбільшу кількість можливостей для використання в освітньому процесі надають ноутбук і планшет. Їх застосовують у роботі з вихованцями середнього та старшого дошкільного віку. За допомогою ноутбука і планшета дошкільники можуть:
- знайти необхідну інформацію в голосовому режимі;
- організувати колективний або індивідуальний перегляд відеоматеріалів за обраною темою;
- провести освітній веб-квест спільно з дорослими.
Дошкільники, які не вміють набирати текст, можуть скористатися пошуком інформації в голосовому режимі. Для цього існує команда «О’кей, Google», яка переводить застосунок Google в режим керування голосом. Дитина має лише озвучити, про що вона хоче дізнатися. Застосунок надає відповідь з мережі інтернет в режимі реального часу.
Голосовий режим стимулює правильну вимову, формує в дитини вміння формулювати запит і самостійно знаходити потрібну відповідь.
Перегляд різних типів відеоматеріалів, як-от пізнавальні відео, мультфільми та інші, значно урізноманітнює освітній процес та унаочнює для дошкільників ті чи ті аспекти теми.
Так, розповідь вихователя про відомі парки розваг можна доповнити відповідними відеозаписами, а до теми про ощадливе використання водних ресурсів дібрати пізнавальний мультфільм.
Освітні веб-квести — це спосіб організації спільної діяльності дітей і батьків. Він містить проблемне завдання з елементами рольової гри, для розв’язання якого використовують ресурси мережі інтернет. Під час веб-квесту дитина разом з батьками шукає, аналізує та узагальнює отриману інформацію.
Педагог створює веб-квест на сайті за допомогою безплатних конструкторів або в програмі PowerPoint як презентацію.
Обов’язкові елементи веб-квесту:
- мотивувальна інформація— звернення до учасників; може бути у супроводі мультфільму, слайд-шоу, привітання казкових персонажів;
- проблемне завдання— залежно від віку дітей, наприклад, для дітей середнього дошкільного віку — розподілити птахів на свійських і диких;
- ролі і відповідні маршрути— для старшого дошкільного віку добирають реалістичні ролі, як-от фотограф, учений, турист, для молодшого — ігрові, наприклад, каченя, курча;
- посилання на інтернет-ресурси— зображення, пізнавальні відеозаписи, інші матеріали, що мають художню і пізнавальну цінність;
- результати і способи їх презентації — педагог проектує завчасно, це може бути роздрукована інформація, яка зацікавила дитину, набір картинок, малюнок, творчий виріб тощо.
Відповідно до обраних ролей дошкільники разом з батьками шукають відповідь на запитання, що стоїть в основі проблемного завдання. Кожна дитина проходить по своєму маршруту, ознайомлюється з новими сайтами та дізнається багато цікавої інформації.
За допомогою веб-квесту педагог створює умови для самовираження кожної дитини в пізнавально-дослідницькій діяльності. У дітей виникає бажання обмінятися враженнями і новою цікавою інформацією з усіма навколо.
Використовувати гаджети можна і під час самостійної діяльності дошкільників. Приміром, запропонувати дітям знайти, вивчити і зберегти особистісно значущу інформацію. У результаті діти накопичать пізнавальні матеріали різної тематики, до якої неодноразово звертатимуться надалі.