Щодня дошкільник має активно рухатися для повноцінного розвитку його тіла, інтелекту й духу. Великою мірою потреба дітей у русі задовольняється на заняттях із фізичної культури. Тож кожен педагог прагне зробити їх якомога ефективнішими, добираючи різні цікаві прийоми і методи, пропонуючи вихованцям нетрадиційне обладнання. Водночас менше уваги приділяють вибору способів організації дітей під час вивчення рухів, а саме від їх грамотного добору залежить результативність роботи.
Допомогти педагогам розібратися в особливостях різних способів організації і доцільності їх використання ми попросили компетентного фахівця.
Сучасне заняття з фізичної культури передбачає доцільне поєднання різних методів, прийомів педагогічної діяльності, способів організації дітей, спрямованих на оптимальне розв’язання оздоровчих та освітніх завдань, формування здоров’язбережувальної компетентності вихованців. Саме такий підхід до планування і проведення цієї форми роботи сприяє збереженню і зміцненню фізичного, психічного і духовного здоров’я дошкільнят, своєчасному формуванню у них життєво важливих рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей, забезпеченню належного рівня фізичної підготовленості, вихованню стійкого інтересу до рухової активності, виробленню звички до здорового способу життя.
Спеціально організовані фізкультурні заняття забезпечують засвоєння дітьми програмового матеріалу в певній послідовності, що сприяє формуванню в них системи основних рухових умінь і навичок. Фізкультурні заняття мають типову структуру, що дає змогу спеціально передбачати оптимальні фізичні навантаження відповідно до віку вихованців, гармонійно поєднувати тренувальний ефект заняття зі збереженням і зміцненням здоров’я дітей.
Тренувальний та оздоровчий результат фізкультурних занять значною мірою залежить від використання раціональних способів організації дітей під час виконання основних рухів. Багатьом педагогам складно ефективно використовувати весь час основної частини заняття. Тому метою статті є висвітлення різних способів організації дітей під час навчання їх виконання основних рухів на заняттях з фізичної культури.
Застосування різних способів організації дітей під час виконання основних рухів сприяє підвищенню моторної щільності фізкультурного заняття, забезпеченню оптимальної кількості рухових дій в основній частині заняття, необхідної тривалості їх виконання та дозування.
Від способу організації дітей залежить опанування ними основних рухів та якість техніки їх виконання.
ХАРАКТЕРИСТИКА СПОСОБІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ОСНОВНИХ РУХІВ
| Назва та | Особливості | Переваги | Недоліки |
| характеристика | використання | ||
| Індивідуальний | Застосовують | Педагог може | Використання цього |
| спосіб: виконання руху | епізодично при | оптимально | способу знижує рухову |
| однією дитиною в той | навчанні нових, | забезпечити | активність дітей, не |
| час, як інші | складних рухів або | страхування (лазіння | дозволяє забезпечити |
| спостерігають, | для моніторингу | по драбині, стрибки з | достатню кількість |
| оцінюють. | результатів роботи за | розбігу тощо), | повторень для засвоєння |
| певний довготривалий | працювати окремо з | руху. Дуже низька | |
| проміжок часу. | кожною дитиною. | моторна щільність | |
| Спосіб допомагає | заняття, виникає досить | ||
| відпрацювати якість і | велика перерва між | ||
| точність виконання | повтореннями руху. Діти | ||
| руху. | можуть відволікатися від | ||
| вивчення руху. | |||
| Фронтальний спосіб: | Доцільно | Дає змогу за | Вказівка та оцінка |
| одночасне виконання | застосовувати на етапі | короткий час | даються переважно всім |
| всіма дітьми одного і | формування | забезпечити досить | дітям у загальній формі. |
| того самого руху. Цей | початкових умінь, | високу | Неможливо повноцінно |
| спосіб можна | розучування деяких | повторюваність руху, | забезпечити |
| використовувати тільки | рухів та під час | досягти максимальної | індивідуальний підхід. |
| під час навчання рухів | закріплення і | активності кожної | Педагог не утримує в |
| без страхування. | вдосконалення | дитини, високої | полі зору всіх дітей, тому |
| нескладних рухів | інтенсивності | при багаторазовому | |
| (кидання, ловіння, | фізичного | повторенні може | |
| деякі види стрибків | навантаження під час | закріпитися помилка у | |
| тощо) в усіх вікових | виконання руху. | виконанні руху. Дає | |
| групах. Цей спосіб | Висока моторна | дітям мало можливостей | |
| організації можна | щільність заняття, | вчитися в інших. | |
| вважати провідним у | діти мають | ||
| молодших групах, | можливість | ||
| адже від малят не | повторювати рух | ||
| вимагають | декілька разів за | ||
| досконалого | короткий проміжок | ||
| виконання всіх | часу. Забезпечується | ||
| елементів техніки | постійна взаємодія | ||
| руху. | педагога з дітьми. | ||
| Потоковий спосіб: | Застосовують у | Уможливлює | Педагогу важко |
| діти виконують один | будь-якій віковій | здійснення | виправляти неточності |
| рух по черзі (одне за | групі на етапі | індивідуального | виконання рухів. Діти не |
| одним) безперервним | формування | підходу. Оскільки | можуть вчитися в інших. |
| потоком, рухаючись на | початкових умінь, а | педагог може давати | |
| відстані 1-Зм одне від | також для уточнення | чіткі, конкретні | |
| одного (наприклад: | деталей техніки | вказівки окремим | |
| ходьбу чи повзання по | виконання руху, | дітям у процесі | |
| лаві, стрибки з обруча в | поглибленого | виконання руху. | |
| обруч, пролізання, | розучування, | Спосіб забезпечує | |
| підлізання під дугами). | закріплення та | досить високу | |
| Доцільно | вдосконалення | моторну щільність | |
| використовувати 2-3 | рухової навички. | заняття, розвиває | |
| потоки для | здатність до | ||
| забезпечення | поєднання рухів, | ||
| безперервності | допомагає виховувати | ||
| виконання руху. | швидкість, | ||
| спритність, силу, | |||
| витривалість. | |||
| Позмінний спосіб: | Доцільно | У педагога є можли- | Моторна щільність |
| забезпечує виконання | застосовувати під час | вість контролювати | заняття низька. |
| руху одночасно 2-5 | поглибленого | та коригувати рух | |
| дітьми (зміна). Решта | формування рухової | кожної дитини, | |
| спостерігають. | навички. У середній | давати індивідуальні | |
| групі цей спосіб | вказівки, здійснювати | ||
| можна вважати | диференційований | ||
| провідним, адже саме | підхід, забезпечувати | ||
| з цієї групи | страхування, ретельне | ||
| акцентується увага на | спостереження й | ||
| правильному та | аналіз рухів дітей. | ||
| якісному виконанні | |||
| рухів. | |||
| Спосіб колового | Сприяє закріпленню | Забезпечує високу | Складно дозувати |
| тренування або | та удосконаленню | моторну щільність | фізичне навантаження. |
| станційний:передбачає | набутої рухової | заняття, | |
| виконання дітьми | навички. Його | індивідуальний підхід | |
| кількох рухів по черзі | доцільно | до кожної дитини, | |
| (одне за одним), | використовувати в | ефективне | |
| пересуваючись по колу | усіх вікових групах. | використання часу. | |
| від одного обладнання | Діти привчаються | ||
| до іншого (від станції | самостійно міркувати. | ||
| до станції), що | Допомагає виховува- | ||
| розташоване по всій | ти зібраність і | ||
| залі. | організованість при | ||
| виконанні рухів. | |||
| Груповий спосіб: | Дає змогу | Є умови для | Обмежені можливості |
| дітей об’єднують у 2-3 | одночасно поглиблено | детального засвоєння | контролю, допомоги та |
| підгрупи, з однією | розучувати один рух | руху невеликою | виправлення помилок під |
| підгрупою працює | та закріплювати | групою дітей, що | час виконання вправ |
| педагог, інші підгрупи | навички виконання | дозволяє збільшити | дітьми. |
| самостійно працюють | іншого. Але якщо на | дозування вправи, | |
| над удосконаленням | занятті розучується | забезпечити достатню | |
| умінь і навичок. За | новий рух або спосіб | кількість повторень, | |
| сигналом педагога | його виконання, то | контролювати якість | |
| підгрупи міняються | для закріплення не | виконання вправи, | |
| завданнями. Цей спосіб | можна | забезпечити | |
| поєднує кілька | використовувати рух, | індивідуальний підхід | |
| способів: діти, які | який діти виконують | до кожної дитини. | |
| займаються з | зі страхуванням. | Спосіб допомагає | |
| педагогом, виконують | Дитина може чути | розвивати у дітей | |
| рух індивідуальним, | вказівки педагога, які | активність, | |
| потоковим, позмінним | стосуються її та інших | ініціативність, | |
| способами, інші | дітей. Невелика | самоконтроль, | |
| підгрупи — | перерва між | відповідальність, | |
| фронтальним. | повтореннями рухів | забезпечує високу | |
| достатня для | моторну щільність | ||
| відновлення, є умови | заняття, підвищує | ||
| для спостереження за | фізичне | ||
| виконанням рухів | навантаження. | ||
| іншими дітьми | |||
ЯК ВИБИРАТИ СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІТЕЙ
Використання певних способів організації дітей на конкретному занятті залежить від різних чинників: добору основних рухів, послідовності їх вико-нання, рівня сформованості рухових навичок дітей, завдань, які ставить перед собою педагог, тощо. Розглянемо їх детально.
Принципи добору основних рухів
Добирати основні рухи в основній частині фізкультурного заняття слід з урахуванням відомих принципів.
Функціональний. На занятті розучується один рух, уточнюється його техніка, а інші рухи закріплюються й удосконалюються.
Анатомічний. Основні рухи мають пропорційно забезпечувати навантаження на різні частини тіла, чергуючи періоди максимального навантаження і відпочинку для різних м’язових груп. Це забезпечує якісне виконання дитиною всіх рухів і її повноцінний фізичний розвиток.
Фізіологічний. Передбачає грамотний розподіл часу на виконання вправ різної інтенсивності: рухи високої інтенсивності — біг, стрибки; рухи середньої інтенсивності — метання, підлізання, пролізання; рухи низької інтенсивності — ходьба, більшість вправ із рівноваги.
У межах кожного фізкультурного заняття педагог має відпрацьовувати з дітьми певну кількість основних рухів: у молодших групах — 2-3, у середній групі — 3~4, у старшій групі — 5-6. Слід забезпечити повторення кожного з рухів не менше 5-7 разів. Якщо вправа добре вивчена, кількість повторень збільшується до 10-12 разів. Упродовж кожного тижня слід приділяти увагу вивченню різних основних рухів (ходьба, біг, рівновага, метання, стрибки, лазіння). При цьому, до кожного руху доцільно повертатися через певні проміжки часу.
Послідовність виконання основних рухів на занятті
Основні рухи виконують на занятті у певній послідовності: першим — новий основний рух, потім — знайомі; якщо всі рухи знайомі, то першим виконують найскладніший за координацією рух (наприклад: лазіння по драбині) або найважчий за фізичним навантаженням (повзання по лаві, сидячи на п’ятах, лазіння по канату). Другим і третім основним рухом на занятті доцільніше планувати той, що розучувався попереднього тижня.
Поєднуючи основні рухи на занятті, слід пам’ятати: якщо один з них вимагає страхування, то інший рух має бути нескладним (наприклад, бажано уникати поєднання вправ з рівноваги та лазіння по драбині). Деякі основні рухи, що потребують більшого простору, доцільніше планувати на свіжому повітрі (стрибки з короткою скакалкою, метання на дальність).
Перш ніж планувати складні основні рухи на занятті, варто запропонувати дітям подивитися як їх виконують старші, спробувати їх виконати у повсякденному житті, на прогулянці. До таких рухів належать у молодшій групі “ластівка”, вправи з м’ячем (кочення, кидання м’яча одне одному, педагогу та ін.); у середній групі — стрибки через коротку скакалку, перехід по гімнастичній стінці з прольоту на проліт вправо і вліво приставним кроком; у старшій — стрибки через довгу скакалку, підготовчі вправи до лазіння по канату тощо (ці вправи діти виконують у зручному для них темпі).
Формування рухової навички
На вибір способу організації дітей впливає і рівень сформованості у них певної рухової навички. Принагідно зазначимо, що кожній стадії (фазі) формування рухової навички відповідає певний етап навчання (назву етапів подаємо у дужках). На першій стадії формування рухової навички (формування початкових умінь) діти виконують рух скуто, нераціонально, із суттєвими технічними помилками. На цьому етапі дітей ознайомлюють з рухом, пояснюють техніку його виконання та домагаються уміння виконувати цей рух у загальних рисах. На другій стадії формування рухової навички (поглиблене розучування) рух набуває цілісного координованого характеру. На кінець цієї фази діти виконують рух загалом правильно, однак ще немає впевненості та легкості у виконанні. На цьому етапі відбувається поглиблене розучування руху, уточнюється технічна правильність його виконання. Третя стадія формування рухової навички (закріплення та удосконалення рухової дії) характеризується тим, що рух виконується чітко, легко, вільно, у швидкому темпі, в різних умовах. На третьому етапі весь рух чи окремі його компоненти мають виконуватися автоматично, без надмірних м’язових та мозкових зусиль.
Педагогам слід пам‘ятати: діти спершу засвоюють основу руху, потім вчаться техніки його виконання, тому спочатку доречно використовувати індивідуальний, фронтальний або потоковий способи організації дітей, пізніше — позмінний, потоковий чи станційний способи.
Водночас не всі вихователі самі досконало володіють технікою рухів, умінням правильно показати, зрозуміло пояснити їх, допомогти дітям вибрати найбільш підходящий для них спосіб виконання. Це призводить до такої помилки, як заміна важливого на перших етапах позмінного способу станційним або іншим, використання яких доцільне пізніше — на етапі закріплення та удосконалення.
Моторна щільність заняття
При виборі способу організації дітей слід також враховувати закономірне зниження моторної щільності фізкультурного заняття під час навчання техніки виконання рухів. Утримувати достатню моторну щільність заняття допомагає груповий спосіб організації дітей, який забезпечує навчання
- закріплення техніки виконання дітьми основних рухів. На жаль, педагоги чомусь нехтують цим способом, надаючи перевагу фронтальному.
Обираючи спосіб, варто брати до уваги такі показники моторної щільності заняття (співвідношення часу, витраченого на виконання дитиною рухів, до загальної тривалості заняття):
- фронтальний спосіб — 75-88%;
- колове тренування — 72-84%;
- груповий спосіб — 66-75%;
- потоковий спосіб — 62-70%;
- позмінний спосіб — 58-66%;
- індивідуальний спосіб — 18-24%.
- практичній роботі педагоги мають пам’ятати про “плюси” і “мінуси” кожного зі способів організації дітей і відповідно до цих особливостей застосовувати їх на фізкультурних заняттях. Грамотне їх використання допомагає створювати умови для повноцінного фізичного розвитку дітей, ефективного засвоєння основних рухів і активізації їхньої рухової творчості.