Консультація вчителя-логопеда для педагогів «Використання ІКТ технологій у роботі з дітьми-логопатами»

Тип консультації: груповий

Підготувала: вчитель-логопед Наталія ЯНКОВА

 

План

  1. Мета використання ІКТ.
  2. Програмово-технічні продукти.
  3. Сервіс LearningApps.
  4. Комп’ютерна програма «Домашній Логопед-intellect».

 

Так як сучасний світ неможливо уявити без гаджетів, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) сьогодні є одним із важливих та інноваційних напрямів роботи в корекційно-освітньому процесі.

Головною метою використання інновацій є удосконалення системи логопедичного впливу з урахуванням виду та ґенезу мовленнєвого порушення, етапу його корекції, а також особистісних індивідуально-типологічних та вікових особливостей мислення, значно підвищується загальний емоційний стан дитини.

Констатуючи ефективність інформаційно-комунікаційних технологій як інноваційного засобу, сучасні дослідники (Т. Архіпова, О. Гончарова,                   О. Качуровська, Т. Королевська, О. Кукушкіна, О. Легкий, Н. Малофеєв,                С. Миронова, Б. Мороз, М. Шеремет та ін.) підтверджують, що для осіб із порушеннями мови ІКТ-засоби забезпечують:

– цікавий зворотний зв’язок;

– швидкий емоційний контакт логопеда з дитиною-логопатом;

– вибір, дозованість і контроль інформації;

– можливість проведення порівняльної діагностики дистанційно;

– зручне перенесення частини лого-корекційної роботи в домашні умови;

– дистанційна корекційна робота через всесвітню мережу Інтернет;

– виготовлення різноманітного якісного дидактичного матеріалу.

У сучасних наукових теоретико-практичних розробках щодо застосування ІКТ-засобів у логопедичній роботі висвітлено існування таких програмово-технічних продуктів: для обстеження, корекції, розроблення дидактичного лого-матеріалу, розвивальні (побудовані за принципом інтерактивних мультимедіа енциклопедій чи мультфільмів), візуалізації мовлення (виконують фізичний та логічний аналіз параметрів відтворюваних звуків), розпізнавання мовлення, параметрів звука (аналізують фізичні параметри звуків – висота, спектр, тембр, амплітуда, довжина мовленнєвого видиху та ін), локальні програми (призначені для роботи на комп’ютері без використання комп’ютерних мереж), програми для інтернет мереж (комп’ютерні програми, що дозволяють працювати дистанційно з використанням глобальної мережі Інтернет на персональних комп’ютерах, ноутбуках, планшетах, смартфонах (мобільних телефонах) з операційними системами «Android», iOS Apple, Windows Phone або інших версій.

Одним з найпоширеніших засобів зв’язку в Інтернеті, яким на даний час користуються всі педагоги є електронна пошта, яка дає можливість листуватися, ставити запитання й отримувати на них відповіді, обговорювати поточні проблеми організаційні моменти. До найбільш популярних можна віднести сервіси Google та їх поштову скриньку Gmail.

Ще одними не менш популярними у використанні під час дистанційної роботи є різні соціальні мережі та месенджери, що підтримують способи обміну інформацією, зокрема листування (так само, як і чат), перегляд відео та зображень, прослуховування аудіозаписів тощо.

Фахівцями активно використовуються платформи (Skype, Zoom, Google Meet) в об’єднанні з програмним продуктом PowerPoint (це потужний засіб для створення презентацій будь-якої складності) дозволяють проводити заняття дистанційно. За допомогою функції демонстрації екрану можна презентувати матеріал та залучити більше уваги від дитини до матеріалу.

Найбільш популярним для перевірки та закріпленя матеріалу є сервісів LearningApps для підтримки навчання та процесу навчання за допомогою інтерактивних модулів. Конструктор LearningApps призначений для розробки, зберігання інтерактивних завдань з різних предметних дисциплін, за допомогою яких дітей перевіряють і зміцнюють свої знання в ігровій формі, що дозволяє формувати їх пізнавальний інтерес. На сайті представлена ціла колекція інтерактивних завдань, вправ, які можна використовувати в корекційно – розвивальній роботі з дітьми-логопатами на різних етапах занять. Використовуючи завдання, розроблені іншими користувачами, можна створювати свої власні матеріали. Створити вправу, завдання досить просто, так як інтерфейс служби не викликає жодних складнощів. Можна для прикладу переглянути вже існуючу праву, а потім приступити до створення свого. Також на сайті представлені макети для створення інтерактивних дидактичних матеріалів. Макети розподілу. по блокам залежно від виду діяльності: вибір, розподіл, послідовність, заповнення, онлайн-ігри, інструменти.

Менш відомими, але прогресивним є Комп’ютерна програма «Домашній Логопед-intellect» – це розробка, що стимулює природну мозкову активність за допомогою звуків високих частот – інноваційний метод відновлення мовленнєвих та інтелектуальних порушень. Розробником програмового продукту є українка – Влада Тарасенко (засновник та керівник центрів дефектології у м. Київ, Львів, Одеса, Дніпро, Харків, Луцьк, Кропивницький та ін.), яка на основі практично підтвердженої ефективності програми «Електронне вухо» для дітей із затримкою психічного розвитку вирішила розпочати використання методу високочастотної терапії для допомоги дітям з нормою розвитку і тим, хто має мовленнєві та інтелектуальні порушення. Авторка створила ряд програмних продуктів для дітей з нормою та особливостями психофізичного розвитку, серед яких особливо актуальною для логопедичного супроводу є програма «Домашній Логопед-Intellect». У сучасних реаліях дитинства переважає стимуляція зорового каналу (мультфільми в необмеженій кількості, планшетні гри тощо) – у більшості дітей, особливо у хлопчиків, фіксується затримка мовленнєвого розвитку і ситуативне нерозуміння зверненого мовлення саме через примусове гальмування та затримку розвитку мовленнєво-слухової зони. Для її стимуляції і призначено програму високочастотної терапії – «Домашній Логопед-Intellect». Програма використовується для стимуляції та корекції усіх складових мовленнєвої системи, зокрема, базовою є стимуляція фонематичних процесів. Результативність програми підтверджується: – збільшенням обсягу словника – дитина починає говорити більше, використовуючи нові склади або слова (залежно від віку); поліпшенням якості фонетико-фонематичних процесів – дитина чіткіше вимовляє слова, починає сама себе виправляти у процесі мовлення; – поліпшенням розуміння зверненого мовлення – дитина розуміє довгі фрази дорослих, правильно відповідає на складні запитання; – активізацією уваги на звернене мовлення – починає слухати казки, читати з мамою книжки, дитині стає більш цікавим звичайне спілкування; – удосконалюється дрібна моторика – дитина починає краще малювати, писати; – поліпшується загальна моторика – розвиваються біг, стрибки, їзда на самокаті та велосипеді, дитина точніше повторює рухи за дорослими; – поліпшується слухомовленнєва пам’ять – дитина може переказати прочитане або почуте від друзів або рідних.

Отже, ІКТ-засоби використовуються протягом останніх 5–6 років у освітніх і медичних (державних та приватних) установах України, впроваджуються на всіх етапах логокорекційного процесу, використовуються для осіб з порушеннями мовлення різного віку, первинного та (або) вторинного ґенезу, збагачують логокорекційний процес, позитивно впливають на його ефективність, формують мотивацію усіх учасників та, зокрема, дитини-логопата до активної участі у спільній роботі з корекції мовлення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + nineteen =