Консультація «Запрошуємо до столу, або як виховувати культуру харчування»

Тип консультації: груповий

Організаційно найскладнішими режимними моментами в закладі дошкільної освіти більшість вихователів вважають ті, що пов’язані з харчуванням дітей. Це – сніданок, обід, підвечірок, вечеря та моменти, безпосередньо пов’язані з ними, – миття рук і дотримання правил столового етикету. Від харчування дитини безпосередньо  залежить її здоров’я. Тож знати, як правильно організовувати режимні моменти, пов’язані з цим процесом, надзвичайно важливо.

Готуємося до прийому їжі

Повідомити дітям про початок сніданку чи обід вихователь має заздалегідь, зважаючи на те, що дітям потрібен час, аби закінчити гру, прибрати іграшки й помити руки. Малюкам на таку підготовку треба більше часу, а старшим дошкільникам достатньо кілька хвилин. Кожна дитина має знати, що найголовніше правило підготовки до прийняття їжі – це чисто вимиті руки.

Вихователі першої і другої молодших груп велику увагу приділяють формуванню культурно-гігієнічних навичок у дітей і вихованню в них самостійності. Навички у дітей цього віку нестійкі. Тому про миття рук їм слід нагадувати, а часто й давати індивідуальні вказівки: «Миколко, час обідати, тож іди мити руки». А ще важливо показувати правильний спосіб дій, адже діти в усьому наслідують дорослих.

Аби процес миття рук викликав у дітей лише позитивні емоції, варто супроводжувати його розповіданням веселих віршиків та історій. Старшим дошкільникам можна загадувати загадки. Так, формуючи культурно-гігієнічні навички, одночасно можна збагачувати словниковий запас, розвивати мислення та пам’ять дитини.

Підготовка до прийому їжі містить кілька виховних аспектів. Одним з них є виховання самостійності й формування трудових навичок з господарсько-побутової праці. Починаючи вже з молодшої групи, дітей слід привчати перед миттям рук наводити лад в ігровому куточку чи в інших осередках ігрової кімнати, де вони гралися чи займалися іншими видами діяльності. Це може бути колективна праця або трудове доручення дитині чи групі дітей.

Причому важливо навчати дітей:

  • виконувати роботу старанно;
  • розподіляти обов’язки в групі,
  • доводити розпочату справу до кінця.

У молодшій групі переважають індивідуальні доручення: розкласти серветки, ложки тощо. Уже з першого півріччя середньої групи вводять таку форму організації трудової діяльності, як чергування.

Щоб зацікавити дітей важливо потурбуватися про зовнішні атрибути праці: ошатний ковпачок та фартушок, гарненький совочок та щіточку для прибирання крихт зі столів тощо.

У старшій групі чергування стає систематичним. Чергові сервірують столи спільно з помічником вихователя. Педагог має навчити дітей розподіляти обов’язки між собою. А якщо хтось завершив свою роботу першим – допомогти товаришу.

Чергових слід налаштовувати на те, що вони мають закінчувати їсти раніше за інших дітей, інакше не встигнуть, допомогти помічнику вихователя прибрати.

Аби діти злагоджено працювали разом і охоче допомагали одне одному, вихователю слід вдумливо формувати пари чергових.

Чергування дисциплінує дітей, формує в них почуття відповідальності. Вони навчаються взаємодіяти одне з одним, досягати бажаного результату в праці разом. Виконуючи обов’язки чергових діти ознайомлюються з правилами сервірування столу, його естетичним виглядом.

Важливий елемент виховання культури харчування – поведінка дітей, яка пов’язана з гендерними особливостями. Хлопчиків змалку варто спонукати до проявів чоловічої поведінки. Потрібно вчити їх допомагати дівчатам: відсувати стільчик, пропускати за стіл першими і лише потім сідати самим.

Організовуємо процес прийому їжі

Насамперед слід дбати про здоров’я дітей. Їжа має бути свіжоприготованою і охолодженою до безпечної температури. Не можна, роздаючи їжу, ходити між столами з каструлею, коли за столами сидять діти. Весь посуд з їжею має стояти на роздатковому столі.

Від того наскільки діти правильно сидять за столом залежить нормальний розвиток її кісток, зокрема хребта. Дорослим слід дбати про поставу дітей, стежити щоб спина завжди була прямо.

Правильно, коли вихователь харчується спільно з дітьми. Чи то обід, чи сніданок – діти мають бачити приклад дорослого, що вживає їжу спільно з ними. Формувати у дітей культуру поведінки за столом слід власним прикладом, зокрема, вчити тримати спину рівною і не класти лікті на стіл.

Чи варто особливу увагу приділяти столовим приборам?

Звісно, варто. Формувати правильні звички користування столовими приборами слід з раннього віку. Адже значно легше правильно навчити, ніж потім переучувати. Дітям віком до двох років бажано давати лише ложку, щоб вони спочатку навчилися користуватися прибором без гострих країв. Слід навчити дитину правильно тримати ложку, бо від правильної позиції пальців залежатиме, чи правильно триматиме дитина олівець, а потім і ручку.

Починаючи з другого півріччя молодшої групи, вихователі мають навчати дитину користуватися виделкою, а в старшій групі – виделкою з ножем.

Діти мають запам’ятати головне правило:

– якщо використовувати ніж, тримай його в правій руці, а виделку в лівій;

– якщо ніж не потрібний, тримай виделку в правій руці.

Дітей слід навчати їсти м’ясо, розрізаючи його на частини ножем. На власному прикладі покажіть дітям, як це правильно робити. Зверніть увагу дітей на те, що виделку слід ставити до тарілки під нахилом, а не перпендикулярно, щоб вона не зісковзнула, і весь вміст тарілки не висипався на одяг або на підлогу. Не потрібно розрізати весь шматок м’яса на дрібні шматочки – правильно відрізати маленькі шматочки в міру потреби.

Ще раз наголосимо, що вихователь має їсти спільно з дітьми. Адже власний приклад – найефективніший прийом формування культури поведінки, зокрема й за столом.

Правила етикету

Столовий етикет – значно ширше поняття, ніж уміння користуватися столовими приборами. Тут важливі і правильна посадка за столом, і вміння користуватися серветкою й охайність і тактовність тощо. Дитина має чітко усвідомити, як слід поводитися, а чого не можна робити під час прийому їжі.

Як поводитися за столом

  • Сівши за стіл, потрібно покласти полотняну серветку на коліна. Це небо лише захистить одяг від можливого забруднення, а й допоможе зібрати крихти хліба, якими можна нагодувати пташок.
  • Перш ніж почати їсти, слід побажати іншим «смачного».
  • Постава за столом має бути правильна: пряма спина, підошви розташовані паралельно підлозі.
  • Слід правильно користуватися столовими приборами. Використовувати їх лише за призначенням.
  • Ягоди з компоту слід їсти чайною ложкою.
  • Хліб потрібно відламувати маленькими шматочками.
  • Допомагати собі набирати їжу на виделку слід ножем, а якщо його нема – скоринкою хліба.
  • Склянки та ємності з напоями дітям можна тримати двома руками, аби їх не перекинути.
  • Потрібно відвернути обличчя від столу в бік свого плеча та прикрити рот серветкою, якщо хочеш чхнути або кашлянути.
  • Пережовувати їжу слід із закритим ротом.
  • Слід вибачитися й вийти з-за столу, якщо потрібно скористатися туалетом або помити руки.
  • Потрібно попросити інших учасників трапези передати страву, якщо вона далеко, а не тягнутися за нею через стіл.
  • Можна брати руками деякі продукти: печиво, тістечка, фрукти.
  • Руки та губи слід витирати паперовою серветкою в міру потреби.
  • Після кожного прийому їжі слід дякувати.

 

Чого не можна робити за столом

  • Облизувати гострі предмети, бо вкрай небезпечно.
  • Розмовляти з повним ротом. Голосно плямкати та сьорбати.
  • Ставити лікті на стіл – лише кисті рук мають бути на столі.
  • Гойдатися на ніжках стільця.
  • Брати руками їжу та гратися нею.
  • Забруднені рот і руки не слід витирати полотняною серветкою. Для цього є паперові.
  • Відкушувати великі шматки їжі, які неможливо пережовувати.
  • Не можна вставати з-за столу з їжею у роті.

 

Вивчаємо правила етикету

Усі правила столового етикету можна опанувати за допомогою гри. Це може бути годування ляльки, сервірування столу, пояснення ляльці правил поведінки за столом тощо.

З дітьми старшого дошкільного віку можна спільно встановити правила поведінки за столом, оформити їх у вигляді плаката й повісити на видному місці в груповій кімнаті. За виконанням таких правил може стежити лялька чи інша іграшка. Час від часу слід розглядати виготовлений плакат і пригадувати з дітьми встановлені правила.

Покажіть своїм вихованцям відео про Коксика і Шуню, Лепетунів, уроки тітоньки Сови, Вінні-Пуха, Лунтика та багатьох інших. Казкові персонажі разом з малюками будуть навчатися правилам столового етикету, стануть добрими й мудрими наставниками, які проведуть хлопчиків і дівчаток у світ культурних людей, зроблять їх життя цікавішим. Обговорюють переглянуті історії, проведіть невеликий аналіз ситуацій, що виникли в персонажів. Розкажіть дітям повчальну історію, прочитайте казку, віршик про правила етикету за столом тощо.

Уведіть в мовлення дитини нові лексичні поняття: горнятко, кухлик, чашка, філіжанка чи поранок, підобідок. Використовуючи сучасні інформаційно-комунікативні технології, створюйте рухливі анімації, презентації тощо. Проте ще раз наголосимо, що найдієвішим методом є приклад власної поведінки вихователів, батьків та членів родини.

Згідно з вимогами освітньої програми «Я у Світі», формуючи культурно-гігієнічні навички у дітей від двох до семи років, насамперед слід навчити їх:

  • правильно самостійно мити руки – закочувати рукави, не розбризкувати воду, правильно користуватися милом;
  • вимиватися, стежити за чистотою своїх рук – насухо витирати обличчя й руки індивідуальним рушником, не мочити одяг, вішати рушник на місце;
  • самостійно й акуратно їсти – не поспішаючи пережовувати їжу із закритим ротом, тримати ложку у правій руці, користуватися серветкою;
  • дякувати, виходячи з-за столу, тихо підсувати стілець.

 

Правила для вихователя

Організовуючи режимні моменти, пов’язані з харчуванням дітей, необхідно подбати про позитивну емоційну атмосферу за столами. Не можна гримати на дітей, насильно їх догодовувати. Адже це може привести до відрази дитини до їжі взагалі.

Інколи, намагаючись привчити дітей закінчувати сніданок, обід чи вечерю одночасно, вихователь утримує дітей за столами, аж поки останній з них не закінчить їсти. Цього не можна робити в жодному разі. Виробляти однаковий темп діяльності у дітей слід поступово, заохочувати їх, а не караючи.

Якщо дітям не подобається певна страва, варто продумати, як зацікавити їх нею. Вигадати захопливу історію про манну кашу, яка допомогла Петрику стати швидким і виграти змагання, чи як звичайнісінька вівсянка перетворила Маринку на чарівну красуню.

А щоб заохотити дітей дотримуватися встановлених правил, запропонуйте їм змагання на кращого знавця столового етикету і вручіть переможцю цікавий приз.

Важливо, щоб діти дотримувалися правил не з примусу, а свідомо. Лише в такому разі вони будуть привласнені дитиною і згодом займуть своє місце у її системі цінностей і внутрішніх мотиваторів.

Як поліпшити апетит

Проблема зниженого апетиту в дітей дошкільного віку нині актуальна як ніколи.  На зниження або повну відсутність апетиту у своєї дитини часто скаржаться батьки. Як з нею боротися?

Якщо в дитини поганий апетит і це не пов’язано зі станом її здоров’я, радимо скористатися такими порадами:

  • Якомога більше часу проводьте з дітьми на свіжому повітрі.
  • Насичуйте прогулянки різноманітними рухливими іграми, спортивними розвагами, усім тим, що змусить дитину витратити максимум калорій та енергії.
  • Не садіть дитину спиною до дверей під час приймання їжі, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою, і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини, і зокрема, бажання їсти.
  • Уникайте перекусів: не дозволяйте дитині між прийомами їжу їсти печиво, фрукти чи цукерки.
  • Не об’єднуйте за одним столом дітей, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали одне одного під час їжі.
  • Увімкніть приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм.
  • Стежте за температурним режимом. У приміщенні де їдять діти, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.
  • Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі – це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.
  • Уникайте негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитячого садка під час годування дітей.
  • Не сваріть дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.
  • Придивіться до того, яку саме їжу хоче їсти дитина. Порадьте батькам дитини, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, де персонажі казок чи фантастичні герої їдять залюбки. Після такого перегляду більшість дошкільників, наслідуючи дії персонажів, починають вживати овочі від яких відмовлялися.
  • Порекомендуйте батькам організовувати харчування дитини вдома в чітких часових межах відповідно до розпорядку в дитячому садку.
  • Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі, на кшталт: «Не плямкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.

 

Якщо дитина відмовляється від їжі

 

Відмова дитини від їжі завжди турбує батьків. Насамперед слід з’ясувати причину такої відмови. Часто дошкільники, аргументуючи свою відмову, говорять: «Мені це не подобається!». Цим вони лише заявляють про своє право приймати рішення. Іноді батьків непокоїть, що їхня дитина не отримує достатньої кількості поживних речовин під час їжі. Тому й бігають за нею з ложкою в руці. А дитина відмовляється їсти просто тому, що не голодна.

Пропонуємо турботливим батькам кілька порад, як діяти в тій чи тій ситуації:

  • Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки, підвищення потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від таких чинників, як нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови, конфліктні чи стресові ситуації тощо.
  • Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість у їжі може спричинити неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являються больові відчуття.
  • Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю спожиту страву, не озвучуйте погроз на кшталт «Їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти – не підеш на прогулянку», – оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.
  • Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятих звичок у процесі харчування.
  • Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.
  • Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі покажіть дитині, що чуєте її й розумієте її переживання. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно. Хочеш я допоможу тобі і погодую?».
  • Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.
  • Подбайте про те, щоб у дитини закріпилися правильні харчові звички і щоб вона набула досвіду незалежності вибору й сама вирішувала, голодна вона чи ні.
  • Закріпіть за кожним членом сім’ї своє місце, сформуйте своєрідний матеріал, що налаштовує на прийом їжі. Режим і стабільність заспокоюють дитини.
  • Започаткуйте традицію збиратися для прийому їжі за сімейним столом. Коли дитина побачить, що всі з апетитом їдять різні страви, вона навряд чи захоче опинитися осторонь.

 

Насолоджуйтеся їжею самі і тактовно привчайте до цього дітей.

Смачного!

 

 

Віршики й загадки для супроводу гігієнічних процедур дошкільників

 


Добре руки помила

Доню! Ручок не помила,

А вже коржика вломила?

І до столу хочеш сісти.

Як ти будеш кашку їсти?

В тебе ж пальчики й долоні

Від пісочку аж червоні.

Доня руки мила, мила,

Білу піну з мила збила

І водички не жаліла.

Як помила, аж зраділа,

Поспіша до столу сісти

Полуниці й кашу їсти.

             (Галина Чорнобицька)

 

Здоровим будь!

Ось горобчик сів на стовпчик.

Чистить пір’ячко горобчик.

Потім пурхнув на плетінь:

– Я чистенький! Цвір-цвірінь!

(Грицько Бойко)

 

Наші діти-малюки

Миють руки залюбки,

Рукавички загортають,

Руки милом натирають.

Під водою довго миють,

Витиратися уміють.

Люблять воду всі малята,

Як маленькі каченята.

 

Водичко, водичко,

Умий мені личко,

Щоб сяяли очки,

Червоніли щічки,

Щоб ротик сміявся,

Щоб зубчик кусався.

 

Вмиває кішка кошенят,

Вмиває кізка козенят,

Мене водою з милом

Щоранку мама миє.

(Анатолій Костецький)

 

Мишеня до столу сіло,

Лапки ледве намочило,

Лінувалось добре мити

Поспішало їсти й пити.

Ні, не можна так робити,

Руки треба завжди мити.

 

Руки треба завжди мити

Милом, теплом водою

Діткам всім перед їдою!

Щоб мікроби позмивати

І хвороб тоді не знати!

Коли миюсь, чи вмиваюсь,

Потім ним я витираюсь.

Витирати сухо звик

Мій м’якесенький …

(рушник)

 

Якщо з песиком погрався

Чи поснідати зібрався,

Пам’ятай просту науку –

Неодмінно вимий руки.

Як купатися ідеш

І мене також береш.

Я гладеньке й запашне,

Ти намилюєш мене.

Всі мікроби змило

Я – корисне… (мило)

 

Мию, мию без жалю,

мию там, де брудно,

цю роботу я люблю,

хоч від неї худну. (мило)


 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × two =