Консультація «Загартування дітей улітку з використанням природних чинників»

Тип консультації: груповий

План

  1. Основні принципи та методи загартування дитячого організму.
  2. Методика загартування повітрям, водою та сонцем дітей раннього та дошкільного віку.
  3. Види та особливості організації загартовуючих заходів.
  4. Коли і як починати загартовувати дитину?
  5. Протипоказання до загартування дошкільників.

Загартування дітей – це система впливу, яка підвищує витривалість дитячого організму до впливу зовнішнього середовища, здібність швидко пристосовуватися до несприятливих кліматичних умов за допомогою різних засобів самозахисту організму. Систематичне і розумне використання природних факторів природи сприяє підвищенню фізичної і розумової працездатності, зниженню сприйнятливості до  інфекційних захворювань.

Природні чинники (сонце, вода, повітря) потрібно залучати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, врахування індивідуальних особливостей та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Загартовування дітей у ранньому й дошкільному віці є основою для подальшої здорової життєдіяльності людини, його високої працездатності й життєрадісності.

Основні принципи та методи загартовування                   дитячого організму

Як загартовувати?

  1. Враховуйте самопочуття малюка до і після процедури загартовування.
  2. Головне, проводити цей процес в ігровій формі, щоб малюку подобалось.
  3. Тоді він буде отримувати задоволення в процесі загартовування і вам не доведеться примушувати його.
  4. Комбінуйте різні методи загартовування, тоді це дасть більший результат.
  5. Розпочинати процес загартовування можна не залежно від пори року.

Принципи загартування:

  • поступовість та послідовність;
  • систематичність (процедури по загартуванню слід проводити щодня, тільки в цьому випадку буде результат);
  • урахування індивідуальних особливостей (вік, стан здоровя);
  • різноманітність форм та засобів;
  • самоконтроль;
  • активний спосіб життя.

Методика загартування повітрям, водою та сонцем дітей                 раннього та дошкільного віку

 У дошкільних установах з метою загартовування дітей використовуються повітряні ванни, водні процедури (обтирання, обливання, душ, купання) і сонячні ванни.

Найбільш доцільно застосовувати їх у комплексі (повітря, вода, сонце). Комплексне застосовування природних факторів виробляє в дітей стійкість до різних несприятливих впливів навколишнього середовища (вологе повітря, дощ, вітер, перегрівання), процедури, що гартують найбільш ефективні в сполученні з фізичними вправами. Загартування, як складний умовно-рефлекторний процес вимагає систематичності. При відсутності регулярності, порушення режиму, тимчасові зв’язки. Тому будь-яка одна процедура не може в достатньому ступені забезпечити повноцінне загартування організму дитини (наприклад, щоденне обтирання дітей у той же час недостатнє перебування їх на повітрі).

Загартовуючі процедури найбільш ефективні в сполученні з фізичними вправами. У процесі загартовування відбувається глибока перебудова організму, і якщо дитина активна, вона здійснюється природно й просто. Процес загартування різноманітний: з одного боку, він включає спеціальні процедури по призначенню лікаря (повітряні, водні, сонячні), з іншого боку – строга сталість умов у зв’язку із установленим режимом дня (регулярне провітрювання приміщення, відкриті фрамуги, полегшені костюми й взуття дітей, дотримання встановленої тривалості прогулянок і режиму рухової активності дітей, сон на веранді з відкритими вікнами). Все це забезпечує повноцінність загартування організму, викликає в ньому сприятливі зміни (поліпшує стан і функції нервової системи, обмінні процеси, склад крові, поглибшає подих, створює емоційно-позитивний стан психіки), стереотипизує умови й поводження дитини в цих умовах.

Таким чином, загартовування дітей у ранньому й дошкільному віці є основою для подальшої здорової життєдіяльності людини, його високої працездатності й життєрадісності.

Програма передбачає застосування процедур, що гартують у всіх вікових групах.

Повітряні ванни: в русі забезпечують безпосередній вплив повітря на оголену поверхню шкіри в процесі рухової діяльності дітей. Найбільш доцільним і природним видом такої повітряної ванни є ранкова гімнастика. Крім того, повітряна ванна може проводитися у формі фізкультурного заняття по призначенню лікаря, переважно в старшій і підготовчій групі. Фізкультурні заняття, а також ранкова гімнастика, як і повітряні ванни мають свої особливості. При проведенні їх у приміщенні температура повітря поступово знижується через кожні 2-3 дня з таким же поступовим полегшенням костюма дітей. Це здійснюється за вказівкою лікаря з урахуванням стану здоров’я дітей і при індивідуальному підході до кожного з них.

Водні процедури: обтирання, обливання, душ, купання (у басейні, річці, озері, у морі). У дитячих установах звичайно застосовують одну або дві із зазначених процедур (наприклад, обтирання після ранкової гімнастики й гігієнічний душ після денного сну й ін.) У процесі водних процедур доцільно й бажано активне поводження дитини.

У групах раннього віку й у першій молодшій групі активність походить в основному від дорослого, що стимулює дитину до рухів. Із трьох років дитина привчається діяти самостійно. Так, наприклад, при обтиранні пов’язаному з легкими рухами в напрямку від периферії центра, діти привчаються обтиратися самі за допомогою віджатої рукавички. Стоячи в колі або півколі, вони все одночасно обтирають груди, плечі й руки, а після цього, повернувшись у зворотну сторону, передають свою рукавичку дітям, і кожний з них обтирає спину своєму товаришеві. Таким чином, у процесі обтирання дитина перебуває у русі, не мерзне й привчається під керівництвом вихователя до необхідної життєвої навички.

Обливання по своєму впливає на організм дитини значно сильніше попередньої процедури. Потік води освіжає тіло, піднімає тонус м’язів, активізує їхню роботу, збуджує нервову систему, викликає бадьорість. Дитина повертається, підставляючи під воду, що ллється, спину, груди, бік, живіт, руки. Крім того, він може робити рухи, пов’язані з потоком води злегка розтираючи тіло, плескаючись. По закінченні процедури всі діти ретельно витирають тіло під спостереженням вихователя.

Сонячні ванни: Сонце впливає благотворно на організм дитини зміцнюючи загальний його стан, поліпшуючи обмінні процеси й підвищуючи життєдіяльність. Різноманітний вплив сонця на організм дитини вимагає особливої обережності. При непомірному використанні сонячних ванн у дітей можуть з’явитися негативні явища (збудження й відсутність сну, різке розширення судин, погіршення складу крові). Тому в дитячих установах сонячні ванни повинні проводитися тільки відповідно по призначенню лікаря з обов’язковим урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

Загартуванням сонцем можна вважати перебування дітей під променями сонця під час прогулянки, використовуючи дерев’яні стелажі, лежаки, ковдри для того, щоб діти полежали на спині, животику. Вихователь регулює перебування дітей під променями сонця. Спочатку 5-6 хвилин, а після появи засмаги 8-10 хвилин. Під час прогулянки можна провести 2-3 сонячні ванни. Щоб уникнути опіків одяг дітей знімають поступово: спочатку діти ходять у майках і трусиках, потім тільки в трусах. Голова дитини обов’язково повинна бути прикрита панамкою або косинкою. Кращий час для прийому сонячно-повітряних ванн з 9.00 до 11.00 годин дня. Це загартування варто робити не раніше чим через 30-40 хвилин після прийому їжі. Дітей варто частіше напувати водою, підходити до загартовування потрібно індивідуально.

Використання лежаків при загартуванні сонцем

Опис обладнання: лежак виготовлений з плетеної лози, розміром 1,40х50 см, одна із сторін піднята під кутом 900 від опори.

Санітарно – гігієнічні вимоги: при проведенні фізкультурно-оздоровчої роботи загартуванням сонцем з використанням лежаків, у кожної дитини повинно бути індивідуальне простирадло чи рушничок, одягнута панамка чи хустинка.

Сонячні процедури рекомендовано під час прогулянки до 11 години у групі дітей раннього віку, у першій і другій молодших групах, а також сонячні ванни в середній групі під час прогулянки і самостійної діяльності. Перебування під прямим впливом сонячних променів повинно бути погоджено із вказівками лікаря і строго контролюватися вихователем.

Якщо повітряні ванни у формі ранкової гімнастики й фізкультурних занять будуються на спеціально підібраних фізичних вправах, то в процесі занять інших процедур – обтирання, обливання – передбачаються різноманітні рухові дії, що відповідають характеру виконуваної процедури. Вони допомагають своєчасному виникненню процесу теплорегуляції в організмі дитини, вихованню в нього свідомого відношення до загартування, підтримки емоційно-позитивного стану психіки.

Загартовування — один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища. Підґрунтям загартовування є принцип тренування нервових закінчень та кровоносних судин шкіри, слизових оболонок і через них — кровоносних судин та нервової системи. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Правильно загартовувати дитину — означає правильно її виховувати. Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом багатьох років, усього життя.

Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте всі повинні виконувати такі правила:

– уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури повітря, перегрівання на сонці;

– поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

Найбільш м’яка процедура — обтирання. Спочатку протягом 1—2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38 — 40 °С. Обтирання проводять у напрямку від периферії до центру. Обтирають шию, потім груди, руки, ноги, живіт, спину. Всі рухи роблять у напрямку до пупка, а на спині — до хребта. Протягом однієї процедури треба обтерти тіло дитини 2 — 3 рази. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1 —2 хв., пізніше — до 3 —5 хв. Початкова температура води — 38—40°С, у подальшому її знижують до 26—24°С.

Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38 — 40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою.

Обливання — інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36 — 34 °С, поступово знижуючи її під час наступних процедур до 24 — 22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання — від 30 с до 2 хв. Обливати можна з глечика теплої пори року на повітрі, в холодну погоду — у ванні. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.

Вплив душу на організм сильніший, ніж обливання. Спочатку використовують воду температури 36 —37 °С, потім – температуру води знижують, як і під час обтирання та обливання. Тривалість процедури спочатку становить 0,5 —1хв.,через 3—4 тижні — до 2 хв.

Інтенсивніше діє контрастний душ, який є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції, підвищення несприйнятливості до інфекцій. Дитину спочатку ставлять під душ за температури води 38—39 °С на 1—2 хв., потім збільшують напір холодної води, знижуючи температуру води в душі до 24 — 22 °С (0,5 хв.). Проводять 2—3 такі зміни. Вранці для стимулювання нервової системи процедуру закінчують прохолодною водою. Увечері для зняття збудження та кращого засинання процедуру закінчують гарячою водою. Не слід намагатися знизити температуру води нижче ніж до                20 —18 °С, тому що це призведе до перезбудження нервової системи, посилення діяльності надниркових залоз та виділення ними гормонів, різкої активізації захисно-пристосувальних реакцій, а за умови тривалого та систематичного застосування — до зриву адаптації (процесу пристосування організму до умов, що змінюються).

Хорошими засобами для загартовування дітей є «ходіння по воді» протягом 2- 5 хв., а також гра з водою (місцева ручна ванна). Початкова температура води повинна бути 28 °С, поступово її знижують до кімнатної.

Відомо, що охолодження стоп може зумовити виразну рефлекторну реакцію з боку судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що призводить до послаблення її захисної функції. Як наслідок мікроорганізми, що завжди заселяють слизову оболонку носа, зіва і верхніх дихальних шляхів, починають посилено розмножуватися, виділяючи отруйні продукти обміну. Напевно, так і виникає простуда у разі переохолодження ніг. Місцеве загартовування стоп, носоглотки робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку — 25 °С. Тривалість процедури — 10 — 20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв., а потім переходять до ножних ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному — вода температури 37 °С, в іншому — 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім — у холодній (15 с). Після 2 — 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури води.

Полоскання горла холодною водою — також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25 — 27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі — і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання). Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура. Повторювані, правильно проведені, дозовані купання сприяють активізації обміну речовин, фагоцитозу, тренуванню механізмів терморегуляції, діяльності серцево-судинної й нейрогуморальної систем. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників навколишнього середовища.

Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Морські купання використовують для лікування рахіту, золотухи, у дітей із зниженим обміном речовин. Вони протипоказані у разі недостатності кровообігу, недокрів’я, гострих запальних захворювань. Переохолодження під час купання зумовлює погіршення самопочуття — виникає відчуття в’ялості, з’являється головний біль, може бути простуда. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря — 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5 — 2 хв., поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше, ніж через 2год після прийому їжі.

Велику радість приносить дітям купання у виносних плавальних басейнах. Однак проводити його можна лише після попередньої підготовки – дітей до систематичних водних процедур, спочатку місцевих, а потім загальних.

Купати дітей можна починаючи з 2,5—3 років, обов’язково з огляду на індивідуальні особливості стану здоров’я, нервової системи. Починати купати дітей бажано у безвітряну погоду при температурі води не нижче 28 – 30° температури повітря не нижче 26—28°. Поступово, в міру адаптації дітей до водного середовища, їх можна купати й при більш низьких температурах води й повітря, скоротивши тривалість купання. Але це можливо лише при гарному самопочутті дитини, нормальної реакції його організму на вплив води та повітря, сприятливому емоційному стані.

Купають дітей підгрупами в залежності від розмірів басейну. За купанням спостерігають вихователь, медична сестра. Тривалість купання молодших дітей – від 5 до 8 хв.; старших дошкільників – від 10 до 12 хв. У спекотні дні дітей старшого віку можна купати два рази – ранком і в другій половині дня.

Перебуваючи у воді, діти повинні рухатися, грати, щоб не переохолодитися. Якщо комусь із них стане холодно, його варто відразу вивести з води, розтерти сухим рушником і переодягти в суху білизну. Після закінчення купання всієї групи, дітей насухо витирають, переодягають, спонукають до активних рухів, фізичним вправам. Все це потрібно для того, щоб уникнути переохолодження, ознаки якого легко помітити – озноб, посиніння шкіри, поява «гусячої шкіри». Потрібно пам’ятати, що купати дітей можна приблизно через 1 – 1,5 годин після їжі, а безпосередньо перед купанням не можна тривалий час перебувати на сонці. Для того, щоб купання позитивно впливало на здоров’я дітей, сприяло загартовуванню, необхідно його проводити у відповідних гігієнічних умовах. Санітарними правилами передбачається регулярність зміни води, її дезінфекція. Необхідно постійно стежити за температурним режимом води в басейні і повітря. На початку навчання плаванню температура води в басейні з урахуванням ступеня загартованості дітей і стани здоров’я може бути на 2—3° вище, а потім поступово знижуватися й досягати в теплий період року 26—28°. Всі зміни температури води й повітря варто здійснювати з обережністю, погоджуючи їх з медичними працівниками дитячої установи.

Велика увага при купанні дошкільників надається наявності у кожної дитини індивідуального рушника й миючих засобів (губка, мило), змінної білизни, панамки, хустинки. Всі ці речі діти або приносять із собою в дитячий садок і несуть додому, де їх обробляють після кожного заняття в басейні, або їхня обробка проходить у дошкільній установі. У цьому випадку панамки, хустинки, губки, труси, рушники замочують у розчині хлораміну, потім прополіскують у теплій чистій воді й сушать у спеціально відведеному місці. Можна речі просто прокип’ятити. Ідучи на заняття по плаванню, кожна дитина повинна знати місце, де вона переодягається, мати при собі всі необхідні речі.

Перед зануренням у воду діти ретельно з милом і губкою миються. Їм допомагають дорослі. Поступово вихованці, особливо старшого віку, звикають митися самостійно, дорослий лише контролює їхні дії. Після закінчення занять діти обполіскуються під теплим душем, насухо витираються, переодягаються під спостереженням і за допомогою дорослого. Перед початком навчання дітей плаванню й перед кожним заняттям обов’язковий медичний огляд всієї групи. Протипоказаннями до допуску на заняття можуть бути гострі катаральні явища, а також наявність хронічних вогнищ у носоглотці, отити, інші захворювання. Ці діти повинні перебувати під спостереженням лікаря, а можливість навчання плаванню визначається індивідуально для кожної дитини.

Перебування дітей у воді протягом одного заняття залежить від вікових особливостей розвитку дошкільників. Проводить їх вихователь, який відповідає за життя й здоров’я дітей під час купання і у період підготовки до них.

Відповідно до існуючих методичних рекомендацій (Т. І. Осокиної) включають такі обов’язкові елементи, як ігри у воді, ігрові плавальні вправи, навчання навичкам плавання.

Заняття у басейні можна проводити 2-3 рази в тиждень. Графік занять у режимі дня встановлюється відповідно до умов виховання дітей у дошкільній установі. Заняття можуть бути організовані в різний час дня, важливо лише, щоб не скорочувався час для прогулянки. Необхідно також витримувати достатній інтервал між прийомом їжі й плаванням, між плаванням і нічним сном, прогулянкою, а також ураховувати стан здоров’я дітей, здійснювати індивідуально – диференційний підхід.

Дуже корисне ходіння босоніж. Привчати до нього дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30 — 40 хв. на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

Повітряна ванна має м’якшу дію, ніж водні процедури. Повітряні ванни легко переносять навіть ослаблені та хворі діти. Дія повітряних ванн залежить від їх тривалості, температури повітря та площі оголеної поверхні тіла. Приймати повітряні ванни рекомендують на свіжому повітрі, бажано на березі річки або озера, серед зелених насаджень, де немає сильного вітру. Рекомендують починати за температури, що не нижча ніж 21 °С. Тривалість першої процедури — 5 хв., щоденно її збільшують, доводячи до 2 год. Теплі повітряні ванни не обмежуються у часі, бо виявляють слабкий вплив.

Важко переоцінити користь сонячних ванн для здоров’я дитини . Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій. Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій. Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінюють процеси обміну в шкірі, стимулюють місцеві захисні імунні механізми. Ця властивість сонячного опромінення широко використовується для лікування деяких захворювань шкіри та слизових оболонок. Під впливом ультрафіолетових променів сонячного спектру в шкірі утворюється вітамін Е. Цей вітамін запобігає розвитку рахіту у дітей або використовується для його лікування, нормалізує співвідношення фосфору та кальцію в крові, сприяє зміцненню кісток. Початкова тривалість сонячної ванни — 5 хв. Щодня її можна збільшувати на 1—2 хв. Для початку дітям достатньо побути у затінку — тут діє розсіяне сонячне опромінення. Після цього можна позагоряти 3 — 5 хв. і знову перейти у затінок. Таким чином, комбінуючи повітряні та сонячні ванни, діти звикатимуть до ультрафіолетового опромінення. Місцем, де не буває сонячних опіків і синтезується вітамін Е, є шкіра долонь та стоп. Для захисту очей треба користуватися темними окулярами. На голову слід надягти білу шапочку.

Надмірне сонячне опромінення шкідливе для волосся. Окрім того, тривале перебування під прямими сонячними променями може призвести до сонячного удару. Найкращий час для сонячних ванн улітку — від 8-ї до 10-ї та після 18-ї години.

Прогулянки на свіжому повітрі — також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним, не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря — добрий помічник у боротьбі з інфекцією.

Слово “баня” походить від латинського “бальнеум”, що означає “вигнати хворобу, біль, смуток”. Отже, основними у банній процедурі вважалися насамперед її цілющі, оздоровчі властивості. Банний жар — ефективний засіб стимулювання серцевої діяльності, активізації кровообігу; він поліпшує кровопостачання не лише шкіри, але й м’язів, суглобів, спинного та головного мозку, легень, усіх органів. Під час потіння посилюється виділення з організму продуктів обміну, шлаків, отруйних речовин. Щедрий жар прочищає пори, видаляє бруд та змертвілі клітини шкіри. Сприяючи поліпшенню обміну речовин, банні процедури немов оновлюють організм, загартовуючи його. Вони ефективні і для лікування багатьох захворювань, зокрема грипу та простуди. Чудовим лікувальним та профілактичним засобом для дітей є парові ванни, після яких необхідно провести охолоджувальну процедуру (обмивання, обтирання). Зміна короткочасного впливу пари та охолодження — своєрідна гімнастика судин, органів дихання, потовиділення, що загартовує організм, робить його витривалішим до хвороб, здатним легше переносити коливання погоди.

Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого режиму, повноцінного харчування.

 

Види та особливості організації загартовуючих заходів:

 

  1. Повітряні ванни не вимагають спеціальних заходів та  витрат часу:

– на прогулянці, не нижче +18С, не перегрівати в спеку, панамки, натуральний одяг, тривалість до 30 хв.;

– в приміщенні до 10 хв., полегшений одяг, кутове провітрювання, за відсутності протягів;

– сон при доступі свіжого повітря.

  1. Сонячні ванни – ультрафіолетові промені, бактерицидний протирахітний вплив.

Суворо дозуються, проводяться  з дозволу медиків, організовуються  з 9 до 11 годин ранку та  після 16 год. Ввечері, починати 3-4 хв., доводячи до 15 хв. одноразово, 40 хв. протягом дня, закінчуються водними процедурами.

  1. Водні процедури – найдієвіший засіб загартування:

– щоденно прохолодне вмивання, миття рук, шиї, t початкова 32°С, кожні 3 дні знижується на 1°С до t 22°с;

– обливання ніг після сну, t початкова 36°С до t 24°С, розтирання рушником, водночас масаж шкіри ;

– за відповідних умов контрастні ванни для ніг 3 хв., t 36°С та t 22°С, змінююється до t 40°С до t 18°С ;

– ходіння по воді t 22°С – купання в плескальному басейні, t повітря вище 26°С, t води 24°С – 26°С. 

  1. Ходьба босоніж: запропонувати  дітям скинути взуття, походити по траві, м’якій землі, піску, гладеньких камінцях.

Оздоровчий ефект: профілактика плоскостопості, розвиток тактильних відчуттів.

  1. Ходьба «Доріжкою здоров’я»: ходьба босоніж щоденно для профілактики плоскостопості, розвиток тактильних відчуттів з використанням природних наповнювачів (сіль, пісок, каштани, квасоля, горох, гречка).
  2. Санація повітря сольовою лампою, іонізація: щоденно, за графіком санація та іонізація повітря у приміщенні  ДНЗ.
  3. Профілактика плоскостопості, викривлень хребта: включення вправ у рухові паузи, комплекси ранкової гімнастики та гімнастики пробудження, щодня у добре провітреному приміщенні, з використанням додаткового обладнання
  4. Пальчикова гімнастика: щодня, впродовж  дня, як фізкультхвилинка на заняттях, у вільний час як спеціальне заняття з використанням віршів, пісень, потішок, звуконаслідування
  5. Дихальна гімнастика та валеохвилинки: впродовж  дня на свіжому повітрі, у добре провітреному приміщенні, ігри-звуконаслідування для вентиляції легенів, розвитку грудного дихання, активізації головного мозку.
  6. Психогімнастика: за планом психолога для зниження збудження, зняття напруження, у вільний час як спеціальне заняття.
  7. Психологічне розвантаження: за планом психолога для зниження збудження, зняття напруження,  діє заспокійливо на нервову систему, зняття втоми, оптимізації психічних процесів.
  8. Кольоротерапія: вплив на самопочуття, фізіологію – заспокійливо, активізує діяльність органів, систем залежно від кольору спектру.
  9. Музикотерапія: для заспокоєння нервової системи, як супровід режимних моментів,в творчій діяльності, створення «Картин настрою».
  10. Оздоровчий біг: щоденно під час ранкової гімнастики з дітьми старшого дошкільного віку, 3 – 4 хв.

 

Коли і як починати загартовувати дитину?

 

Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетво­ряться на спосіб життя дитини.

Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здоро­ва, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних про­цедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вими­ти шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не має перевищувати +18…+20 °С, а вода для умивання – не вище ніж +17 °С. Провітрюва­ти кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження – уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

Загартовування водою слід проводити поступово – через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежи­ти за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зо­крема у зв’язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно від­новити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

 

Протипоказання до загартування дошкільників

 

Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартову­вання слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні проти­показання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не прово­дять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина трем­тить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

  • температура повітря вище +30 °С;
  • усі форми диспепсії;
  • кишкові інфекційні захворювання;
  • гострі запальні захворювання.

Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

 Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворю­вання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими за­хворюваннями шлунково-кишкового тракту.

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

four × one =