«Організація експериментально-дослідницької діяльності дітей у закладі дошкільної освіти»

Тип консультації: груповий

План

  1. Дитяче експериментування як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.
  2. Дослід як засіб пізнання.
  3. Структура досліду.
  4. Основні завдання пошуково-дослідницької діяльності для дітей 4-го, 5-го, 6-го року життя.

 

Дитяче  експериментування як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку                                                             

Дітям дошкільного віку притаманне прагнення до дослідницької діяльності, самостійного пошуку інформації. Тож дитяче експериментування дає змогу значно збагатити освітній процес закладу дошкільної освіти, зробити його сучасним і ефективним, поліпшивши його якість. У ході експериментально-дослідницької діяльності діти отримують змогу застосовувати знання з різних галузей на практиці, відчути впевненість у собі, успішність, розвинути самостійність.

Педагогам варто приділяти належну увагу організації експериментально-дослідницької діяльності дітей як під час занять так і в повсякденні. Варто поєднувати щоденну прогулянку з підготовкою до проведення нескладного досліду. При цьому слід вчити дітей спостережливості.

Скажімо, можна запропонувати дітям дослідити, чи ґрунт скрізь  однаковий? Для цього слід під час прогулянки взяти зразки ґрунту на доріжці, клумбі, в саду, у пісочниці, у лісі, щоб дослідити їх особливості. Зразки ґрунту варто насипати в одинакові прозорі склянки, потім уважно розглянути зразки ґрунту та запропонувати дітям визначити, чи однакового вони кольору і які домішки є у ґрунті. Після цього додати в кожну склянку води і запропонувати дітям спробувати виліпити «ковбаски» з різних зразків ґрунту, щоб з’ясувати, який краще ліпиться, а який більш сипучий.

А щоб визначити, який з ґрунтів більше подобається рослинам, потрібно провести досліди з насінням овочів (огірка, зеленого горошку, квасолі). Насіння слід підготувати до посадки: покласти на тарілку, залити водою (щоб вона ледь покривала насіння), накрити вологою ганчіркою чи серветкою і поставити на підвіконня. Коли зернятка «проклюнуться» і з’являться маленькі пагінці, слід пересадити їх у різні ґрунти і спостерігати за ними. Для цього краще використовувати скляні банки об’ємом 0,5 л. Через прозорі стінки буде видно, як розвивається насінина. Пізніше можна пересадити молоді паростки у відкритий ґрунт чи у звичайний горщик для квітів, бо скляна банка зручна для проведення спостережень, та не для розвитку рослин.

Улітку разом з дітьми можна виростити незвичний помідор у цятку. Спочатку слід розказати дітям, як вирощують помідори. Поспостерігати разом з ними за розвитком рослин на городі дитячого садка. Коли помідори виростуть, але ще не почервоніють (або не пожовтіють, бо є сорт жовтих помідорів),  слід вирізати з липкої ізоляційної стрічки невеличкі кружечки. Їх потрібно наліпити на зелений помідор та дочекатись, доки він достигне і набуде яскравого червоного чи жовтого кольору. Тоді слід запропонувати дітям зняти наліпки з його боків і подивитися, що вийшло. Якщо все буде зроблено правильно, то отримаєте зелений або (жовтий помідор) у зелену цяточку.

Дуже важливо проводити просвітницьку роботу з батьками і спонукати їх до організації дослідницької діяльності вдома.

Увага! Якщо дослід потребує спеціальних умов: наприклад, відкритого вогню (спиртівка, вогонь від кухонної плити), його не проводять в дитячому садку.

Деякі досліди, зокрема з відкритим вогнем, можна проводити лише вдома. Такі досліди цілком безпечні, коли дорослий має змогу індивідуально пояснити дитині причинно-наслідкові зв’язки між зміною властивостей об’єктів і умовами, що їх викликають. До того ж це цікава пізнавальна діяльність, яку можна здійснювати у вільний від роботи час. Вона об’єднує всіх членів родини навколо процесу виховання і навчання дошкільника. Ми впевнені, що дитина ставши дорослою не лише з вдячністю згадуватиме такий процес навчання, а й використає отримані знання та вміння в майбутньому, виховуючи власних дітей.

Досліди, що не потребують складних умов проведення і розраховані не на індивідуальну роботу, а на колективну, проводять в умовах закладу дошкільної освіти.

Дослід як засіб пізнання

 

Організація елементарної самостійної пошукової діяльності дошкільників за умов суспільного виховання й під керівництвом педагога створює широкі можливості для виховання у них інтересу до природи та розуміння її значення. Така діяльність допомагає дитині зрозуміти основи екології. У процесі виховання органічно поєднуються раціональний та емоційний аспекти пізнання. Найвищим рівнем експериментально-дослідницької діяльності дітей вважається рівень власне дослідницької діяльності, коли дитина свідомо і цілеспрямовано обирає дослід як засіб пізнання. Разом з визначеною метою і завданнями  покроковий опис процесу організації та здійснення досліду (див. Додаток 1) є, по суті, технологічною картою пізнавально-дослідницької технології.

 

Структура досліду

 

Структура досліду має багато спільного зі структурою спостережень. Проте сам процес його проведення потребує спеціального обладнання і умов. У перебігу досліду виділяють чотири етапи.

Перший етап підготовка дітей до пошукової діяльності в природі. Цей етап має бути спрямований на виявлення знань дітей про певні об’єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості. Підготовці дітей до пошукової діяльності в природі сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого чи читання художнього твору.

Наприклад під час гри дітей з повітряними кульками можна запитати: «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча – та, що наповнена повітрям, чи та, що порожня?».

Другий етап початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань, скажімо: «Легша та кулька, що може літати, тобто наповнена повітрям». Якщо припущення правильні, дорослому слід підтвердити їх дослідом. Помилкові припущення треба спростувати. Для цього слід обговорити умови проведення досліду. Всі вони мають бути однакові, окрім однієї, щоб забезпечити «чистоту» досліду.

Наприклад, щоб перевірити наведене вище припущення, необхідно зважити наповнену повітрям і порожню кульки, вагу яких ми порівнюємо. Попередньо треба перевірити, чи однакові кульки за всіма параметрами: кольором, формою, розміром. Щоб переконатися в тому, що вони однакові й за вагою, обидві кульки слід зважити, перш ніж одну з них наповнити повітрям.

Третій етап перебіг досліду та подальший обмін думками. У наведеному прикладі одну з кульок наповнюють повітрям і знову зважують на терезах. Результати зважування порожньої кульки і кульки, яку наповнено повітрям, порівнюють. Важчою виявляється кулька, наповнена повітрям.

Четвертий етап – заключний, у ході якого обговорюють отриманий результат і роблять певні висновки. При цьому початкові припущення підтверджують або спростовують.

 

Основні завдання пошуково-дослідницької діяльності

4-й рік життя

 

Роботу з дітьми слід спрямувати на створення умов, необхідних для сенсорного розвитку малят під час ознайомлення з явищами та об’єктами навколишнього світу.

Під час формування в дітей елементарних дій обстеження предметів педагогам рекомендується розв’язувати такі завдання:

1) поєднувати показ предмета з активною дією дитини щодо його обстеження: обмацування, сприйняття на слух, смак, запах (можна використовувати дидактичну гру типу «Чарівний мішечок»);

2) порівнювати схожі на вигляд  предмети: шуба – пальто, чай – кава, туфлі – босоніжки (дидактична гра типу «Не помилися»);

3) активно використовувати досвід практичної діяльності, ігровий досвід (Чому пісок не розсипається?).

Основний зміст досліджень, що його проводять діти, сприяє формуванню в них уявлень про:

  • матеріали (пісок, глина, папір, тканина, дерево);
  • природні явища (снігопад, вітер, сонце, вода; сніг як один з агрегатних станів води; тепло, звук, вага);
  • світ рослин (способи вирощування рослин із насіння, листя, цибулини; пророщування насіння гороху, бобів, насіння квітів);
  • способи дослідження об’єкта (розділ «Кулінарія для ляльок»): як заварити чай, як зробити салат, як зварити суп);
  • світ речей (одяг, взуття, транспорт, іграшки, фарби для малювання тощо).

Під час експериментування словник дітей поповнюється словами, що позначають сенсорні ознаки, властивості, явища або об’єкти природи (колір, форма, величина; згинається – ламається; високо – низько; близько – далеко; м’який – твердий; теплий – холодний тощо).

5-й рік життя

Роботу з дітьми цієї вікової групи спрямовано на розширення уявлень дітей про явища та об’єкти навколишнього світу.

Головними завданнями організації пошуково-дослідної діяльності є:

1) активне використання досвіду ігрової і практичної діяльності дітей (Чому калюжі вночі замерзають, удень – розтають? Чому м’ячик котиться?);

2) класифікація об’єктів за функціональними ознаками (Для чого потрібне взуття? Посуд? Для чого це використовується?);

3) класифікація об’єктів і предметів за видовими ознаками (посуд чайний, одяг сезонний).

Основний зміст досліджень, що його проводять діти, передбачає формування в них уявлень про:

  • матеріали (глина, дерево, тканина, папір, метал, скло, гума, пластмаса);
  • природні явища (пори року, явища погоди, об’єкти неживої природи – пісок, вода, сніг, крига);
  • світ тварин ( які звірі активні узимку, улітку) і рослин (овочі, фрукти);
  • умови потрібні для їх зростання і розвитку ( світло, волога, тепло);
  • світ речей ( іграшки, посуд, взуття, транспорт, одяг і т.д.);
  • геометричні еталони ( круг, прямокутник, трикутник, призма);
  • людину (мої помічники – очі, ніс, вуха, рот і т. д).

Під час експериментування словник дітей поповнюється завдяки словам, що позначають властивості об’єктів і явищ. Крім цього, діти ознайомлюються з походженням слів (таких, як цукорниця, мильниця тощо). У цьому віці активно використовуються будівельно-конструктивні ігри, що допомагають дітям визначити ознаки і властивості предметів порівняно з геометричними еталонами ( круг, прямокутник, трикутник і т.д.)

 

6-й рік життя

Роботу з дітьми цього віку треба спрямувати на уточнення всього спектра властивостей та ознак об’єктів і предметів навколишнього світу, взаємозв’язку і взаємозалежності об’єктів і явищ.

Основні завдання, їх розв’язує педагог під час організації дослідницької діяльності дітей:

1) активне використання результатів дослідження у практичній (побутовій, ігровій) діяльності (Як швидше побудувати міцний будинок для ляльок?);

2) класифікація на основі порівняння за: довжиною (панчохи – шкарпетки), формою (шарф – хустка – косинка), кольором/орнаментом (чашки: одно- і різноколірні), матеріалом (плаття шовкове – шерстяне), фактурою (гра «Хто назве більше якостей і властивостей?»).

Основний зміст досліджень, що його проводять діти, передбачає формування в них уявлень про:

  • матеріали (тканина, папір, скло, фарфор, пластик, метал, кераміка, поролон);
  • природні явища (явища погоди, кругообіг води в природі, рух сонця, снігопад) і час (доба, день-ніч, місяць, сезон, рік);
  • агрегатні стани води (вода – основа життя; як утворюється град, сніг, крига, паморозь, туман, роса, веселка);
  • світ рослин (ознаки овочів і фруктів, їх форма, колір, смак, запах; порівняння гілок рослин – колір, форма, розташування бруньок та листя; порівняння квітів та інших рослин);
  • світ речей (родові та видові ознаки – транспорт вантажний, пасажирський, морський, залізничний, тощо);
  • геометричні еталони (овал, ромб, трапеція, призма, конус, куля).

Під час експериментування збагачується словник дітей словами, що позначають властивості об’єктів і явищ. Окрім того, дітей ознайомлюють із походженням слів, омонімами, багатозначністю слова (ключ), синонімами      (гарний, чарівний, чудовий), антонімами (легкий – важкий), а також фразеологізмами (кінь у яблуках).

До Вашої уваги пропонуємо кілька нескладних дослідів, які можна провести з дітьми як в умовах закладу дошкільної освіти, так і вдома. Вони доступні для розуміння дітей дошкільного віку і корисні для їхнього життєвого досвіду. Пізнавальна діяльність, організована за експериментально-дослідницькою технологією, принесе дітям задоволення і спонукатиме до подальшого активного сприйняття і пізнання навколишнього світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

___________________________ Додаток 1­­­­­­­______

Ознайомлення дітей з температурними явищами

Технологічні карти дослідів

Дослід 1. Збереження тепла.

Матеріал:

  • дві однакові пластикові пляшки з досить теплою водою (50 оС);
  • вата;
  • папір;
  • тканина;
  • шматки хутра;
  • кольорові маркери;
  • годинник.

Хід досліду

Запитання до дітей:

Чому влітку і взимку люди одягаються по-різному? Як зігріваються люди?

Рекомендації дорослому:

Візьміть в руки дві пляшки з теплою водою. Запропонуйте дітям уявити, що це люди. Можна навіть намалювати для цього на пляшках очі та усмішку. Хай діти доторкнуться, щоб пересвідчитися, що вода у пляшках тепла.

Запитання до дітей:

  • Якщо ми візьмемо ці пляшки з теплою водою із собою на вулицю, чи залишиться вода теплою?
  • Що треба зробити, щоб вода в пляшці не охолоджувалась?
  • Як ви думаєте, хутро нагріває пляшку чи лише допомагає не охолоджуватись?
  • Які ще матеріали зберігають тепло?
  • Як можна зберегти тепло свого тіла під час прогулянки?
  • Як можна зберегти тепло в оселі?

Рекомендації дорослому:

Дозвольте дітям самостійно «закутати» пляшку в один  із запропонованих матеріалів. Зафіксуйте час за годинником. Займіться іншими справами: почитайте казку, пограйте у загадування та відгадування загадок. Через 5-10 хвилин разом з дітьми визначте на дотик температуру пляшки, що не була закутана. Порівняйте з тією, що «закутана». Повторіть дослід, загорнувши пляшку в інший матеріал. Зафіксуйте час за годинником. Через 5-10 хвилин порівнюйте теплоту двох пляшок. Зробіть висновки. Разом з дітьми поміркуйте, як можна у побуті використовувати знання, набуті в ході досліду.

Дослід 2. Збереження холоду

Матеріал:

  • подрібнений лід;
  • хутро;
  • вата;
  • тканина.

Хід досліду

Рекомендації дорослому:

Запропонуйте дітям подумати, як можна вберегти лід від танення. Згадайте разом з ними, як зберігали тепло під час попереднього досліду. Поміркуйте чи можна таким самим способом зберегти холод. Перевірте це за алгоритмом, використаним у попередньому досліді.

Підведіть дітей до висновку «шуба» запобігає швидкому таненні льоду оскільки не пропускає тепле повітря з кімнати. Поміркуйте разом з дітьми, як у побуті використовують ці знання ( збереження продуктів у холодильнику, перенесення охолоджених напоїв та продуктів у сумці, холодильнику, тощо).

 

 

 

Дослід 3. Теплові явища

Матеріал:

  • металевий дріт( в’язальна спиця), на якому розміщені кольорові воскові (парафінові, пластилінові) кульки на тарілці.
  • невелика миска чи тарілка з високими краями

Хід досліду

Завдання 1. Знайти чотири способи зробити тверді воскові та парафінові кульки м’якими.

Можна доторкнутись ними до гарячої банки, розім’яти в долонях, опустити кульку в теплу воду, покласти на теплу тарілку.

Завдання 2. Зробити так, щоб воскові кульки самі впали з дроту, без дотику рук дитини.

Для цього слід згадати про теплопровідність речовин, доторкнутись металевим дротом, на якому висять воскові кульки, до банки з гарячою водою чи батареї. Дріт нагріється сам і частково нагріє кульки зсередини, після чого вони скотяться на підставлену тарілку.

Завдання 3. На основі набутих практичним шляхом у попередніх дослідах знань придумати спосіб відправити Снігуроньку чи Діда Мороза до Африки, щоб вони привітали там дітей зі святом Нового року.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen + twelve =