Запобігаємо кору під час епідемії

Своєчасне виявлення випадків захворюваності на кір, адекватна організація лікувально-профілактичних заходів і боротьба за елімінацію кору є пріоритетним завданням працівників дошкільного закладу, які мають тісно співпрацювати з місцевими закладами охорони здоров’я

Кір може вразити людину будь-якого віку. Діти, народжені від матерів, які перехворіли на кір, мають спадковий імунітет. Він ефективний упродовж перших трьох місяців життя дитини. Надалі спадковий імунітет значно ослаблюється, і вже у віці 6–9 місяців дитина може захворіти. Якщо ж мати новонародженого не щеплена та не хворіла на кір, дитина сприйнятлива до захворювання від самого народження.

Специфічна профілактика кору

Профілактику кору проводять щепленням у віці дванадцяти місяців живою вакциною, яка містить атенуйований вірус кору.

Вдруге щеплюють дитину у віці шести років.

Живі атенуйовані вакцини проти кору випускають у вигляді моновалентної вакцини чи у вигляді вакцини, що містить коровий компонент, комбінованої з вакцинами проти:

  • кору
  • краснухи
  • ендемічного паротиту
  • вітряної віспи
  • інших комбінацій цих вакцин.

Невакцинованих проти кору, паротиту чи краснухи у дванадцять місяців та шість років дітей можна щеплювати у будь-якому віці до вісімнадцяти років. У такому разі дитина має отримати дві дози вакцини з дотриманням між щепленнями мінімального інтервалу.

Відповідно до листа МОЗ України від 16.01.2012 № 05.02/35 рекомендовано проведення екстреної пасивної імунопрофілактики кору за допомогою нормального людського імуноглобуліну у дозі 0,25 мл/кг маси тіла протягом перших шести діб від моменту контакту з хворими на кір:

  • дітям, які не хворіли на кір та не були щеплені проти кору
  • дорослим, які не хворіли на кір та не щеплені двома дозами
  • вагітним, які не хворіли на кір та не були щеплені
  • ВІЛ-інфікованим незалежно від вакцинального анамнезу та віку.

Згідно з Інструкцією № 188, екстрену активну імунізацію в осередку кору проводять контактним особам у віці від одного до тридцяти років, які не хворіли на кір та не щеплені проти кору не пізніше 72 годин з моменту виявлення першого хворого. Дітей у віці від одного до шести років щеплюють вакциною КПК (комбінована вакцина проти кору, епідемічного паротиту, краснухи).

Неспецифічна профілактика кору

Відповідно до пункту 2.12 Інструкції № 188 у разі виявлення хворого або спалаху на кір в організованих колективах, медичні працівники разом з лікарем-епідеміологом проводять епідрозслідування та розробляють план протиепідемічних заходів, який передбачає:

  • проведення санітарно-гігієнічних заходів
  • максимально можливу ізоляцію групи від іншого колективу на 21 день
  • заборону приймати нещеплених осіб і осіб без довідки про щеплення, про перенесене захворювання на кір на строк карантину
  • установлення щоденного медичного нагляду протягом 21 дня (термометрія, огляд шкіри і слизових оболонок) за особами, які знаходились у контакті з хворим на кір
  • медогляд осіб, які перебували у контакті з хворим на кір, установлення часу спілкування з хворим, а також імунний статус і наявність захворювання на кір в анамнезі.

Хворих на кір слід ізолювати до п’яти діб від появи висипу, а якщо хвороба супроводжується ускладненнями — на строк до десяти днів.

На період лихоманки рекомендовано дотримуватися постільного режиму, а також особистої гігієни.

Кімнату, де перебуває хворий, слід регулярно провітрювати. Дезінфекцію приміщення не проводять, оскільки вірус нестійкий у зовнішньому середовищі. Батькам, діти яких мають перші симптоми кору, необхідно надати інформацію щодо правил безпеки при контакті з хворими.

Симптоми кору

Кір характеризується:

  • лихоманкою
  • синдромом інтоксикації, прояв якого наростає з часом
  • вираженим катаральним синдромом
  • ураженням слизових оболонок ротової порожнини, очей
  • наявністю плямисто-папульозного висипу, що переходить у пігментацію.

 

Передається  

Не передається

 

·        Повітряно-крапельним шляхом. Потрапляє у навколишнє середовище з часточками мокроти або слини хворого під час розмови, кашлю, чхання тощо

·        З потоками повітря поширюється через вентиляційні шахти, коридори, сходові майданчики тощо

·        через предмети побуту

·         продукти харчування

·         третіх осіб

 

При контакті з вірусом кору (найчастіше через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і кон’юнктиву) людина захворює на кір у 95% випадків.

Ускладнення при захворюванні на кір

Кір є причиною погіршення імунітету, що зумовлює розвиток ускладнень і загострення хронічних хвороб.

За часом розвитку розрізняють ранні та пізні ускладнення:

Ранні ускладнення Пізні ускладнення
виникають протягом катарального періоду та періоду висипу виникають у період пігментації

Найчастіше ускладнення уражають:

  • дихальну систему
  • центральну нервову систему
  • шлунково-кишковий тракт.

Також розрізняють первинні (специфічні) ускладнення кору, викликані самим вірусом, та вторинні (неспецифічні), пов’язані з приєднанням вторинної бактеріальної інфекції:

Первинні ускладнення

  • стенозуючий ларинготрахеобронхіт
  • пневмонія
  • енцефаліт
  • енцефаломієліт
  • серозний менінгіт
  • ентероколіт
  • міокардит
  • перикардит
  • дефіцит вітаміну А (аж до розвитку сліпоти)
  • тромбоцитопенічна пурпура
  • безжовтушна форма гепатиту

Вторинні ускладнення

  • стоматит
  • гінгівіт
  • глосит
  • отит
  • синусит
  • бронхіт
  • пневмонія
  • плеврит
  • гнійний кон’юнктивіт
  • блефарит
  • виразка рогівки
  • періорбітальна флегмона
  • інфекція сечовивідних шляхів
  • гастроентероколіти

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seven + 17 =