Своєчасне виявлення випадків захворюваності на кір, адекватна організація лікувально-профілактичних заходів і боротьба за елімінацію кору є пріоритетним завданням працівників дошкільного закладу, які мають тісно співпрацювати з місцевими закладами охорони здоров’я
Кір може вразити людину будь-якого віку. Діти, народжені від матерів, які перехворіли на кір, мають спадковий імунітет. Він ефективний упродовж перших трьох місяців життя дитини. Надалі спадковий імунітет значно ослаблюється, і вже у віці 6–9 місяців дитина може захворіти. Якщо ж мати новонародженого не щеплена та не хворіла на кір, дитина сприйнятлива до захворювання від самого народження.
Специфічна профілактика кору
Профілактику кору проводять щепленням у віці дванадцяти місяців живою вакциною, яка містить атенуйований вірус кору.
Вдруге щеплюють дитину у віці шести років.
Живі атенуйовані вакцини проти кору випускають у вигляді моновалентної вакцини чи у вигляді вакцини, що містить коровий компонент, комбінованої з вакцинами проти:
- кору
- краснухи
- ендемічного паротиту
- вітряної віспи
- інших комбінацій цих вакцин.
Невакцинованих проти кору, паротиту чи краснухи у дванадцять місяців та шість років дітей можна щеплювати у будь-якому віці до вісімнадцяти років. У такому разі дитина має отримати дві дози вакцини з дотриманням між щепленнями мінімального інтервалу.
Відповідно до листа МОЗ України від 16.01.2012 № 05.02/35 рекомендовано проведення екстреної пасивної імунопрофілактики кору за допомогою нормального людського імуноглобуліну у дозі 0,25 мл/кг маси тіла протягом перших шести діб від моменту контакту з хворими на кір:
- дітям, які не хворіли на кір та не були щеплені проти кору
- дорослим, які не хворіли на кір та не щеплені двома дозами
- вагітним, які не хворіли на кір та не були щеплені
- ВІЛ-інфікованим незалежно від вакцинального анамнезу та віку.
Згідно з Інструкцією № 188, екстрену активну імунізацію в осередку кору проводять контактним особам у віці від одного до тридцяти років, які не хворіли на кір та не щеплені проти кору не пізніше 72 годин з моменту виявлення першого хворого. Дітей у віці від одного до шести років щеплюють вакциною КПК (комбінована вакцина проти кору, епідемічного паротиту, краснухи).
Неспецифічна профілактика кору
Відповідно до пункту 2.12 Інструкції № 188 у разі виявлення хворого або спалаху на кір в організованих колективах, медичні працівники разом з лікарем-епідеміологом проводять епідрозслідування та розробляють план протиепідемічних заходів, який передбачає:
- проведення санітарно-гігієнічних заходів
- максимально можливу ізоляцію групи від іншого колективу на 21 день
- заборону приймати нещеплених осіб і осіб без довідки про щеплення, про перенесене захворювання на кір на строк карантину
- установлення щоденного медичного нагляду протягом 21 дня (термометрія, огляд шкіри і слизових оболонок) за особами, які знаходились у контакті з хворим на кір
- медогляд осіб, які перебували у контакті з хворим на кір, установлення часу спілкування з хворим, а також імунний статус і наявність захворювання на кір в анамнезі.
Хворих на кір слід ізолювати до п’яти діб від появи висипу, а якщо хвороба супроводжується ускладненнями — на строк до десяти днів.
На період лихоманки рекомендовано дотримуватися постільного режиму, а також особистої гігієни.
Кімнату, де перебуває хворий, слід регулярно провітрювати. Дезінфекцію приміщення не проводять, оскільки вірус нестійкий у зовнішньому середовищі. Батькам, діти яких мають перші симптоми кору, необхідно надати інформацію щодо правил безпеки при контакті з хворими.
Симптоми кору
Кір характеризується:
- лихоманкою
- синдромом інтоксикації, прояв якого наростає з часом
- вираженим катаральним синдромом
- ураженням слизових оболонок ротової порожнини, очей
- наявністю плямисто-папульозного висипу, що переходить у пігментацію.
| Передається |
Не передається
|
| · Повітряно-крапельним шляхом. Потрапляє у навколишнє середовище з часточками мокроти або слини хворого під час розмови, кашлю, чхання тощо
· З потоками повітря поширюється через вентиляційні шахти, коридори, сходові майданчики тощо |
· через предмети побуту
· продукти харчування · третіх осіб
|
При контакті з вірусом кору (найчастіше через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і кон’юнктиву) людина захворює на кір у 95% випадків.
Ускладнення при захворюванні на кір
Кір є причиною погіршення імунітету, що зумовлює розвиток ускладнень і загострення хронічних хвороб.
За часом розвитку розрізняють ранні та пізні ускладнення:
| Ранні ускладнення | Пізні ускладнення |
| виникають протягом катарального періоду та періоду висипу | виникають у період пігментації |
Найчастіше ускладнення уражають:
- дихальну систему
- центральну нервову систему
- шлунково-кишковий тракт.
Також розрізняють первинні (специфічні) ускладнення кору, викликані самим вірусом, та вторинні (неспецифічні), пов’язані з приєднанням вторинної бактеріальної інфекції:
Первинні ускладнення
- стенозуючий ларинготрахеобронхіт
- пневмонія
- енцефаліт
- енцефаломієліт
- серозний менінгіт
- ентероколіт
- міокардит
- перикардит
- дефіцит вітаміну А (аж до розвитку сліпоти)
- тромбоцитопенічна пурпура
- безжовтушна форма гепатиту
Вторинні ускладнення
- стоматит
- гінгівіт
- глосит
- отит
- синусит
- бронхіт
- пневмонія
- плеврит
- гнійний кон’юнктивіт
- блефарит
- виразка рогівки
- періорбітальна флегмона
- інфекція сечовивідних шляхів
- гастроентероколіти