Консультація для вихователів «Пізнавальні прогулянки з дошкільниками»

Тип консультації: груповий

 Прогулянка на свіжому повітрі – найліпша можливість для фізичної активності дитини. Вона має вдосталь побігати, походити, пострибати, за бажанням проповзти по колоді, підлізти під гілкою, залізти на драбинку тощо. Заохочуйте дітей до рухливих ігор різної інтенсивності. Дитина повсякчас має відчувати «м’язову радість» – стан, який виникає за належної роботи м’язів.

Важливою є також емоційно-естетична діяльність. На природі можливостей багато: можна милуватися красою квітів; слухати спів пташок; насолоджуватися різними ароматами; збирати в траві плоди, листя, гілочки або кору дерев, красиві пір’їнки; фотографувати певні цікавинки разом із дорослим тощо.

Пізнавальна діяльність під час прогулянки передбачає спостереження за явищами природи, тваринами, рослинами, з’ясування елементарних закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків у природі за допомогою досліджень тощо.

Реальні та штучно створені під час прогулянки проблемні ситуації дають змогу ефективно формувати екологічно доцільну поведінку дітей. Дорослий власним прикладом демонструє, як потрібно дотримуватися правил поведінки, та спонукає до цього дітей. Також пояснює, чого не можна робити, – кидати сміття, рвати квіти; ламати дерева, кущі; полохати пташок і тварин, знищувати комах, хапати метеликів, топтати квіти тощо. Слід всіляко заохочувати екологічно доцільну поведінку дітей.

Під час прогулянки діти мають займатися цікавою для них діяльністю, яка задовольняє потреби в русі, грі та пізнанні навколишнього світу. Тож дайте їм можливість пізнавати довкілля через різні відчуття: нюх, дотик, зір, слух, смак.

У теплу пору року дозвольте дітям босоніж побігати по траві. Побудуйте з дітьми греблю з різних матеріалів – камінців, гілочок, піску, глини. Дослідіть властивості піску, грунту: з чого складається, якого він кольору, як зміниться, якщо його намочити тощо.

Знайдіть листя, шишки, жолуді, горішки, гілочки, корінці цікавої форми, шматки кори різних дерев тощо. Роздивіться їх разом із дітьми, поміркуйте, на що вони схожі, викладіть із них різні фігури, візерунки. Усі дії та відчуття коментуйте: шершавий, гладенький, кострубатий тощо. Запропонуйте батькам разом з дітьми вдома виготовити з природних матеріалів цікаві предмети декору.

Кінестетичні та маніпулятивні методи дають змогу дітям накопичити велику кількість сенсорних вражень та сформувати сенсорну культуру. Її сформованість у молодшому дошкільному віці є запорукою високого рівня пізнавальної діяльності у старшому дошкільному віці. А художньо-продуктивна діяльність з природним матеріалом сприяє розвитку творчості, збагаченню естетичних почуттів.

Доцільними під час пізнавальних прогулянок ігри біля водойм. На березі річки, озера чи моря можна не лише спостерігати за прибережними та водяними рослинами, рибами, водоплавними птахами, а й почати збирати колекцію мушель, зокрема річкових, озерних та морських молюсків. Мушлі слід ретельно промити, просушити та розкласти в коробки.

Багато ігор та експериментів можна проводити з камінцями на узбережжі. Дітям подобається жбурляти камінці у воду та спостерігати за розходженням кіл по воді. Слід стежити, аби діти, захопившись, не нашкодили мешканцям водойми. Ліпше кидати у воду корм для риб і птахів.

Цікавим заняттям є пошуки «курячого бога». Це камінчик із діркою посередині. За давнім повір’ям, такі камінці приносять щастя тому, хто їх знаходить, їх можна відшукати багато, а потім зробити з них намисто.

Дітям буде цікаво позмагатися, хто знайде найгарніший, найтонший, найгрубіший, найяскравіший камінчик. Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати і використовувати для ігор з піском, викладати з них візерунки тощо.

Часто у водоймах трапляються шматочки скла, схожі на камінчики. Вода ретельно обточила їх – тепер жодних порізів. Для дітей це – справжнє відкриття.

Запропонуйте дітям опустити камінчики у воду біля берега. Зверніть їхню увагу на те, що вони всі впали на дно. Опустіть на воду м’яч – неодмінний атрибут прогулянки. Доступно поясніть, чому такі маленькі камінчики потонули, а великий м’яч – не тоне, плаває на поверхні.

Дістаньте камінчики з води, запропонуйте дітям порівняти їх із сухими: у мокрих камінців змінюється колір.

Плануючи прогулянку в лісі, парку, сквері також слід продумати не лише відпочинок, а й корисні заняття для дітей. Потрапивши в ліс, влаштуйте «тихе» полювання. Завдань для пошукової діяльності можна вигадати багато: зібрати плоди різних дерев, знайти комаху у високій траві, метелика на квітці тощо. Після прогулянки плоди дерев та інші знахідки варто розкласти у прозорі баночки чи коробки з наклеєним малюнком дерева, квітки чи листя. Ці природні матеріали надалі можна використовувати для художньої праці.

Прогулянка має бути насичена радісними враженнями від сприймання різноманітних яскравих об’єктів і явищ природи, світу тварин і рослин. Вчіть дітей розрізняти дерева, кущі, трави, упізнавати і називати тварин, птахів.      Звертайте увагу на:

– яскраві ознаки зовнішнього вигляду;

– характер пересування – білка стрибає, птах літає;

– звуки, які видають птахи – дятел стукотить, зозуля кукує.

Спостереження бажано супроводжувати поетичними рядками.

Важливо формувати в дітей спостережливість – уміння помічати дрібниці, особливості, деталі. Спостереженням дітей намагайтеся надавати активний характер.

Основним завданням ознайомлення дітей молодшого дошкільного віку з природою є накопичення естетичних та сенсорних вражень. Тож під час відпочинку послухайте разом із дітьми звуки лісу: стукіт дятла, шурхіт трави, листя, тріск гілок, пташиний спів, свист вітру тощо.

Запропонуйте дітям походити між деревами й обрати найгарніше. Підійдіть до нього. Нехай діти доторкнуться, притуляться до кори. Яка вона на дотик? А який на дотик листочок? Нехай діти заплющать очі й послухають, як шумить крона. Про що шепочуться листочки? Відтак запропонуйте обійняти берізку, сосну, ялинку. Чи однакова кора на дотик? Як пахне листя? А хвоя?

Спостереження не лише збагатять враження дітей і поповнять їхній чуттєвий досвід, а й сприятимуть зародженню інтересу до природи. Живе спілкування з природою гармонізує емоційний стан, а хвилинки милування квіткою чи метеликом, чудернацькою хмаринкою чи краплею роси сприяють формуванню естетичних почуттів.

Під час прогулянки пасивну діяльність слід чергувати з активною. Якщо діти втомилися, запропонуйте їм виконати бадьору імітаційну вправу, супроводжуючи її віршами, та перепочити.

Спостереження – це короткий педагогічний захід пізнавального характеру. Його проводять із невеликою групою по четверо-семеро дітей або зі всією групою у куточку природи чи надворі. Оптимальний час для інтенсивної розумової діяльності молодших дошкільників – від 5 до 10 хв., дітей середнього дошкільного віку – 10 -15 хв., старшого дошкільного віку  15 -20 хв., тож і спостереження має тривати у цих часових межах.

Залежно від його змісту спостереження можна проводити під час різних режимних моментів: до та після сніданку, на прогулянці, перед обідом і ввечері.

Під час спостережень необхідно навчати дітей розрізняти і називати тварин, виокремлюючи їхні характерні особливості. Бажано, щоб під час спостережень діти не розмовляли, не гралися, маніпулюючи предметами.

Необхідно скласти для дітей перелік обов’язкових правил поведінки під час спостережень: обрати зручне для себе місце і положення; не заважати іншим; сидіти тихо, спокійно спостерігати за об’єктами чи явищами. Для виховання витримки і концентрації уваги доцільно використати емоційні вправи «Вітер-вітерець», «Послухаємо тишу», «Шум води» тощо.

Для спостережень з дітьми дошкільного віку рекомендуємо таку послідовність дій:

– розглянути предмет, об’єкт, явище;

– повідомити цікаву інформацію про нього;

– спрямувати сприймання об’єкта спостереження відповідно до спроектованої заздалегідь концепції;

– детально проаналізувати об’єкт спостереження, стимулюючи запитання дітей;

– узагальнити інформацію, наголошуючи на значенні природи в житті людей.

З дітьми дошкільного віку можна проводити цикли спостережень за різними об’єктами упродовж року:

             – вересень – квітучі рослини, пісок у пісочниці;

– жовтень-листопад – акваріумні рибки;

– грудень – ялинки, вечірнє небо;

– січень-лютий – птахи, які зимують, та домашні птахи у клітці;

– лютий-березень – цибуля, яка росте на підвіконні, гілки дерев у вазі;

– квітень-травень – рослини, які пробуджуються навесні;

– навесні-влітку – жук сонечко.

Спостереження в повсякденному житті менші за обсягом пізнавального матеріалу, порівняно зі спеціально організованими. Об’єктами спостережень можуть бути явища природи, рослини, тварини.

Обсяг інформації й об’єкти спостережень варто визначати відповідно до змісту програми, за якою працює дошкільний заклад, та інтересів дітей.

Отже, прогулянка на природі для дітей – не просто відпочинок, можливість побігати й пострибати. Це – щоденні відкриття, нові враження, яскраві емоції. Завдання дорослих – допомогти дітям розібратися в цьому різноманітті, пояснити всі незрозумілі речі, явища. Тобто задовольнити природну жагу до пізнання навколишнього світу. Тож проведімо за руку кожну дитину екологічними стежинами на території дитячого садка, а відтак і за його межами, аби вона почувалася безпечно й гармонійно у світі природи.

Схема конспекту спостереження:

Мета (програмовий зміст): навчальна, розвивальна, виховна

Обладнання, розташування дітей

Підготовка вихователя

Підготовка дітей

Хід спостереження

– cюрпризний момент: загадка або художнє слово;

– ознайомлювальне сприймання;

– обстеження за допомогою різних аналізаторів за запитаннями вихователя;

– пояснення та розповідь вихователя;

– розповіді дітей: активізація досвіду, інтерпретація знань;

– підбиття підсумків: що нового дізналися, що найбільше сподобалось.

Прогулянки мають бути безпечними. Перш ніж ходити по калюжах, слід одягнути гумові чобітки. Дозволити дітям залишати відбитки стопи на піску, мокрому ґрунті чи дрібних камінцях можна лише після того, як пересвідчитеся, що в них немає гострих, колючих чи інших небезпечних предметів. Також стежте, аби жодна дитина не потягнула до рота неїстівних ягід, грибів, не торкалася колючих рослин тощо. Усі правила безпеки озвучуйте й доступно пояснюйте дітям, чому «не можна» чинити так чи так.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 5 =