Консультація для вихователів «Як провести спостереження у природі цікаво і корисно»

План:

  1. Спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою.
  2. Види та форми спостережень.
  3. Прийоми здійснення пізнавальної діяльності дітей при спостереженні.
  4. Особливості проведення спостережень.
  5. Рекомендації педагогам.

 

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні світогляду людини, що передбачає гуманну взаємодію з природним довкіллям.

Освітня лінія базового компонента дошкільної освіти «Дитина у природному довкіллі» передбачає формування у дитини уявлень про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, взаємозв’язок природних умов, рослинного та тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи.

Проблемі спостережень приділяється багато уваги у дослідженнях науковців. Спостереження розглядається як: 1) важливий психічний процес (Г. О. Люблінська, С. Л. Рубінштейн); 2) вид пізнавальної навчальної діяльності (Б. Г. Ананьєв); 3) метод навчання (М. М. Скаткін, Л. В. Занков та ін.). Така різноманітність підходів свідчить про актуальність дослідження спостереження як активної форми пізнання навколишнього світу.

Спостереження  як основний метод ознайомлення дітей з природою

У методиці ознайомлення дошкільників з природою всі методи поділяються на дві групи залежно від того, чи ознайомлюються діти з природою через безпосередній контакт з нею, чи опосередкованим шляхом (через картини, розповіді вихователя, читання дитячої літератури тощо). До методів, що забезпечують безпосередній контакт з природою, належать спостереження,  прості досліди, ігри з природними матеріалами.

Дослідження (Г. К. Матвєєвої, П. Г. Саморукової) доводять, що спостереження зароджується у молодших дошкільників під час продуктивної діяльності. Наприклад, дитина, граючись у пісочниці, ліпить пасочки. Одна з них розсипається, бо пісок взято з незволоженого місця, а інша – тримається. Це зосереджує увагу дитини, змушує її думати над тим, як досягти успіху.

Спостереження тісно пов’язані зі словом. За допомогою слова повідомляється мета спостереження, вихователь керує розгляданням об’єктів природи і досить часто у слові фіксується результат спостережень (бесіди, розповіді про те, що діти бачили).

Спостереження не відбувається спонтанно. Воно потребує керівництва з боку вихователя: навчання прийомам раціонального обстеження, порівняння, виділення істотних залежностей, підведення до узагальнень, формування ставлення до об’єктів природи.

Види та форми спостережень

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, за тривалістю поділяються на: епізодичні, або короткочасні (наприклад, веселка, злива, розглядання їжачка, черепашки) та тривалі (наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утворення пуп’янків, їх розкриття, утворення плодів тощо).

За дидактичною метою спостереження поділяють на 1) первинні (наприклад, спостереження за  жовтою кульбабою), 2) повторні (наприклад, спостереження за кульбабою з білими сім’янками, аналізування змін), 3) заключні (простеження змін характерних для певних пір року, наприклад, восени – похолодання, різний колір листя, зменшення кількості комах, птахів), 4) порівняльні (зіставлення за кольором, розміром тощо).

За способом організації розрізняють спостереження 1) колективні (об’єднують всю групу або проводяться підгрупами), 2) індивідуальні
(з дітьми, які відстають у засвоєнні програми, та з інтелектуально обдарованими дітьми, 3) планові,  4) позапланові (за ініціативою дітей).

Спостереження може проводитися у різних формах: 1) на заняттях, 2) під час екскурсій, 3) на прогулянці,  4) у куточку природи, 5) під час роботи на земельній ділянці.

Під час занять, що місять спостереження, дітей вчать роздивлятися і правильно називати частини рослин і тварин, спостерігати за тим, як їдять і пересуваються тварини (наприклад, кролик, жаба стрибають, бо в них задні ноги довші, ніж передні; у птахів крила – вони літають).

Під час екскурсій діти під керівництвом вихователя можуть спостерігати особливості рослин, зовнішній вигляд і звички тварин і птахів, сезонні зміни в природі.

На прогулянках можна спостерігати погоду, небо (рух хмар, веселку), сезонні зміни у житті рослин і тварин (появу листя і квітів, листопад).

У куточку природи продовжуються спостереження, проведені під час прогулянок та екскурсій, (наприклад, на прогулянці діти розглядають гусінь (її зовнішність, як рухається), а в куточку природи роздивляються, як гусінь у банці з’їла листки на гілочці, діти роблять висновок про шкоду, яку завдає гусінь).

Під час роботи на земельній ділянці – поливанні, розпушуванні – діти ознайомлюються з різними властивостями ґрунту (сухий, вологий), стежать за змінами у зовнішньому вигляді рослин тощо.

Прийоми здійснення пізнавальної діяльності дітей при спостереженні

Основним методичним прийомом керівництва сприймання дітей у процесі спостереження є запитання. Характер запитань, їх складність залежать від віку дітей. У групах молодшого дошкільного віку запитання вихователя спрямовані на визначення властивостей та якостей (Якого кольору? Що їсть? Що робить? Тощо). У групах дітей старшого віку запитання складніші (Чому на вулиці сніг розтанув, а в саду ще лежить? Тощо).

Коли діти не можуть знайти правильну відповідь самі, застосовується прийом пояснення та розповідь. У молодших групах пояснення короткі, стосуються побаченого (Шпак полетів у шпаківню. Це будиночок, де живуть шпаки). Пояснення для дітей старшого віку складніші, підводять дітей до узагальнень.

У процесі спостереження використовуються ігрові прийоми. Вони особливо важливі у молодшому дошкільному віці для утримання уваги, кращого засвоєння матеріалу. Наприклад, імітація рухів тварин («Пострибали, як горобчики»), звуконаслідування. У групах старшого дошкільного віку використовуються ігрові прийоми, побудовані на змагальності («Хто перший знайде серед дерев липу» тощо).

Важливе значення під час проведення спостережень має використання художнього слова. Воно загострює чуттєве сприймання, сприяє появі яскравих образів, створює відповідний настрій. Наприклад, спостерігаючи відліт журавлів, вихователь може прочитати вірш М. Познанської «Журавлі»: Журавлі летять, курличуть, / Шлють останнє «прощавай», / Літечко з собою кличуть, / Забирають в теплий край.

Особливості проведення спостережень

Процес спостереження умовно поділяють на чотири етапи: 1) підготовчий (коротка бесіда, показ ілюстрацій, щоб зацікавити дітей); 2) початок спостереження (сюрпризні моменти, загадки, щоб підтримати інтерес дітей, повідомлення мети спостереження); 3) основний (пояснення вихователя, розглядання об’єкта); 4) заключний (підведення підсумків, закріплення нових знань).

Щоб мати змогу більш інформативно та повніше виконувати завдання ознайомлення дітей з природою, слід дотримуватися схем спостереження. Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно користуватися такою схемою: 1. Оцінка краси, своєрідності явища природи; 2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища; 3. Значення цього явища у природі та житті людини. Наприклад, спостереження за перистими хмарами: «Подивіться, які красиві хмарки на голубому небі. Вони називаються перисті, бо знаходяться високо в небі, де дуже холодно, і складаються з дрібнесеньких крижинок. Люди милуються голубим небом з хмарками, а художники малюють їх на картинах».

Під час спостереження за явищами живої природи (рослин, тварин) доцільно дотримуватися такої схеми: 1. Оцінка естетичного вигляду та особливостей будови; 2. Спосіб життя (для тварин), вимоги до життя (для рослин); 3. Значення для природи та життя людини; 4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей. Наприклад, спостереження за бабкою: «Бабка струнка, має блискучі крила, швидко літає, є окрасою природи. Живиться мухами, комарами, має великі очі, щоб бачити здобич. Мошки й комарі докучають людям та свійським тваринам, поїдаючи їх, бабки приносять користь. Де ви бачили бабок? Як ви до них ставилися? Добре, що всі ви знаєте, що ці гарні і корисні комахи потребують дбайливого ставлення до них».

Рекомендації педагогам.

  1. Організовуйте спостереження за природними об’єктами регулярно під час організованих форм роботи та самостійної діяльності дітей.
  2. Закріплюйте нові знання дітей, які вони отримали під час спостереження, в інших видах дитячої діяльності.
  3. Дотримуйтесь єдиної структури спостереження як методу пізнавально – дослідницької діяльності дошкільників: мета – мотив – план – спостереження – підсумки.
  4. Пропонуйте дітям для спостереження не лише добре відомі об’єкти, а й незвичайні. Спонукайте дітей знаходити об’єкти для спостереження самостійно.
  5. Використовуйте під час спостережень проблемні запитання, елементи пошукової діяльності, ігрові та творчі вправи.
  6. Пропонуйте дітям за можливості не лише спостерігати за об’єктами природи, а й досліджувати їх за допомогою елементарних дослідів.
  7. Формулюйте завдання спостереження чітко та лаконічно. Старших дошкільників навчайте визначати завдання самостійно та пропонувати їх одноліткам.
  8. Застосовуйте різні види спостережень – короткочасні та тривалі, розпізнавальні та порівняльні, епізодичні та систематичні.
  9. Організовуйте спостереження різними способами: фронтально, підгрупами, з окремими дітьми й парами.
  10. Давайте дітям змогу здійснювати власні відкриття, відчувати позитивні емоції, проявляти себе незалежно від виду й способу організації спостереження.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Підготувала вихователь Вікторія ЧЕРКАШИНА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 3 =