Тип консультації: груповий
План
- Завдання пошуково-дослідницької діяльності.
- Структура пошуково-дослідницької діяльності.
- Вимоги до природничих осередків.
- Перелік матеріалів, розміщених в осередку пошуково-дослідницької діяльності.
- Наповнюваність осередків пошуково-дослідницької діяльності для різних вікових груп.
- Типові педагогічні помилки педагога при здійсненні пошуково-дослідницької діяльності.
- Правила безпеки під час проведення дослідів, експериментів.
- Результативність пошуково-дослідницької діяльності.
Завданнями пошуково-дослідницької діяльності є розвиток первинних природничо-наукових уявлень, спостережливості, допитливості, активності, розумових операцій (аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, спостереження); формування навичок комплексного обстеження предметів і явищ.
Структура пошуково-дослідницької діяльності
Мета: розвивати уміння дитини взаємодіяти з досліджуваними об’єктами як засобами пізнання навколишнього світу у «лабораторних» умовах. Завдання:
1) розвиток розумових процесів;
2) розвиток розумових операцій;
3) освоєння методів пізнання;
4) розвиток причинно-наслідкових зв’язків. Зміст: інформація про об’єкти та явища, предмети.
Мотив: пізнавальні потреби та пізнавальний інтерес, в основі яких лежить орієнтовний рефлекс «Що це?», «Що таке?».
Умови: поступове ускладнення, організація умов для самостійної і навчальної діяльності, використання проблемних ситуацій. Результат: досвід самостійної діяльності та дослідницької роботи, нові знання і уміння, складові психічних новоутворень.
Педагоги у своїй роботі дотримуються класичної структури пошуково-дослідницької діяльності, яка складається з 4-х етапів:
Перший етап – підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє рівень їх знань. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? Як ви думаєте, чи дерева замерзають від сильного морозу?»
Другий етап – початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій – з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»
Третій етап – хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.
Четвертий етап – заключний: обговорення наслідків досліду.
Вимоги до природничих осередків
– відповідність до програмових вимог живих об’єктів природи (рослини, тварини, акваріумні риби);
– безпечність та раціональність розміщення;
– доцільність, сучасність та естетичність оформлення;
– наявність матеріалів для організації пошуково-дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками;
– доступність;
– наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності;
– доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в осередку природи;
– варіативність об’єктів живої природи відповідно сезонних змін;
– засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки.
Перелік матеріалів, розміщених в осередку пошуково-дослідницької діяльності
- Матеріали, що знаходяться в осередку експериментування, розподіляються за розділами: «Пісок і вода», «Звук», «Магніти», «Папір», «Світло», «Скло», «Гума», які розташовані в доступному для вільного експериментування місці і в достатній кількості.
- В осередку експериментування необхідно мати:
– основне обладнання – прилади-помічники: збільшувальні стекла, ваги, пісочний годинник, компас, магніти;
– різноманітні посудини з різних матеріалів (пластмаса, скло, метал) різного об’єму і форми;
– природний матеріал: каміння, глина, пісок, мушлі, пташине пір’я, шишки, плоди і листя дерев, мох, насіння тощо;
– утилізований матеріал: дріт, шматочки шкіри, хутра, тканини, пластмаси, дерева, пробки тощо;
– технічні матеріали: гайки, скоби, болти, цвяхи, гвинти, шурупи, деталі конструктора і т.д.;
– різні види паперу: звичайний, картон, наждачний, копіювальний та інший;
– барвники: харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби та інші);
– медичні матеріали: піпетки, колби, дерев’яні палички, шприци (без голок), мірні ложки, гумові. груші та ін.;
– інші матеріали: дзеркала, повітряні кулі, олія, борошно, сіль, цукор, кольорові і прозорі стекла, пилка для нігтів, сито, свічки та ін.
- Додаткове обладнання:
3.1. Дитячі халати, клейончасті фартухи, рушники, контейнери для зберігання дрібних предметів.
3.2. Картки-схеми проведення експериментів оформляють на щільному папері і ламінують; на зворотному боці картки описується хід проведення експерименту.
3.3. В індивідуальних щоденниках експериментів ставиться дата їх проведення, назву і позначається самостійно або спільно з вихователем проведений експеримент.
3.4. У кожному розділі на видному місці вивішуються правила роботи з матеріалом. Спільно з дітьми розробляються умовні позначення, дозвільні й заборонні знаки.
- Матеріали, що знаходиться в осередку експериментування, повинні відповідати рівню розвитку дітей групи. Необхідно також мати матеріали та обладнання для проведення більш складних експериментів, розрахованих на обдарованих дітей і дітей з високим рівнем розвитку.
Так, для проведення пошуково-дослідницької діяльності з дітьми у створеній міні-лабораторії є:
- спецодяг (халати та фартухи, клейонки різних розмірів;
- скляний посуд (склянки, пробірки, мензурки, банки);
- пластиковий посуд різний за формою, величиною (стаканчики, лійки, поливалки);
- дрібні матеріали (гвинтики, ґудзики, палички, соломинки, хутро, папір, пластилін, пісок, цукор, сіль);
- прилади (термометри, ваги, годинники, ліхтарики, люстерка, сита, лопатки, магніти, губки, дощечки;
- різноманітні речовини.
У групі молодшого дошкільного віку в осередках пошуково-дослідницької діяльності розміщують:
– книжки пізнавального характеру;
– тематичні альбоми;
– колекції: насіння різних рослин, шишки, камінчики, колекції «Подарунки зими (весни, літа, осені)», «Тканини»;
– пісок, глина;
– набір гумових і пластмасових іграшок для ігор у воді;
– матеріали для ігор із мильною піною;
– барвники: харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби тощо);
– елементарні прилади і обладнання: лупи, ємності для води, «ящик відчуттів» (чарівний мішечок), люстерко для ігор із сонячним зайчиком, контейнери з «кіндер-сюрпризів» з отворами, всередину поміщені речовини і трави з різними запахами;
– мотузки, шнурки, тасьма, котушки дерев’яні, прищіпки, пробки тощо;
– насіння бобів, квасолі, гороху.
На видному місці вивішуються правила роботи з матеріалами, доступні дітям цього віку; персонажі, наділені певними рисами (Чомусик, Незнайко), від імені яких моделюється проблемна ситуація.
У групах середнього дошкільного віку в осередках пошуково-дослідницької діяльності розміщують:
– книжки пізнавального характеру;
– тематичні альбоми;
– колекції: насіння різних рослин, шишки, камінчики, колекції «Подарунки (зими, весни, літа, осені)», «Тканини», «Папір», «Ґудзики»;
– міні-музей («Камені», «Чудеса зі скла» тощо);
– пісок, глина;
– набір гумових і пластмасових іграшок для ігор у воді;
– матеріали для ігор із мильною піною;
– барвники – харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби тощо);
– насіння бобів, квасолі, гороху;
– деякі харчові продукти (цукор, сіль, крохмаль, борошно);
– лупи, ємності для води, «ящик відчуттів» (чарівний мішечок), люстерко для ігор із сонячним зайчиком, контейнери з «кіндер-сюрпризів» з отворами, всередину поміщені речовини і трави з різними запахами;
– мотузки, шнурки, тасьма, котушки дерев’яні, прищіпки.
На видному місці вивішують правила роботи з матеріалами, доступні дітям цього віку; картки-схеми проведення експериментів (заповнює вихователь): ставиться дата, дослід супроводжується малюнками дітей.
У групах старшого дошкільного віку в осередках пошуково-дослідницької діяльності розміщують:
– схеми, таблиці, моделі з алгоритмами виконання дослідів;
– серії картин із зображенням природних співтовариств;
– книжки пізнавального характеру, атласи;
– тематичні альбоми;
– колекції;
– міні-музей (наприклад, «Годинники бувають різні», «Вироби з каменю»;
– матеріали за розділами «Пісок, глина, вода», «Звук», «Магніт», «Папір», «Світло», «Скло», «Гума»;
– природний матеріал: камені, черепашки, тирса і листя дерев, мох, насіння, ґрунт різних видів тощо;
– дріт, шматочки шкіри, хутра, тканини, пластмаси, дерева, пробки тощо;
– технічні матеріали: гайки, скріпки, болти, цвяхи, гвинтики, шурупи, деталі конструктора і т. д.;
– різні види паперу: звичайний, картон, наждачний і копіювальний папір тощо;
– барвники: харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби тощо);
– медичні матеріали: піпетки із заокругленими кінцями, колби, дерев’яні палички;
– мірні ложки, гумові груші, шприци без голок;
– інші матеріали: дзеркала, повітряні кулі, олія, борошно, сіль, цукор, кольорове і прозоре скло, свічки;
– половинки мильниць, форми для льоду;
– збільшувальне скло, пісковий годинник, мікроскопи;
– фартухи, нарукавники, гумові рукавички, ганчірки;
– міні-стенд «Про що хочу дізнатися завтра»;
– особисті блокноти дітей для фіксації результатів дослідів;
– картки-підказки «Що можна, що не можна»;
– персонажі, наділені певними рисами Чомусик, Незнайко), від імені яких моделюється проблемна ситуація.
Хотілося б застерегти від типових педагогічних помилок при здійсненні пошуково-дослідницької діяльності, а саме:
– відсутність системи проведення дослідів;
– надання переваги фронтальним формам роботи;
– обмеження свободи дитини;
– монолог дорослого;
– перетворення досліду на бесіду.
А ще треба завжди пам’ятати про правила безпеки під час проведення дослідів, експериментів. Цьому треба навчати дітей:
– не штовхати одне одного під час досліду;
– працювати акуратно й чисто;
– нічого не брати до рота;
– не торкати під час досліду обличчя й очі;
– тримати руки чистими;
– прибирати за собою робоче місце.
Правильно організована пошуково-дослідницька діяльність з дітьми дошкільного віку є завжди результативною.
Пошуково-дослідницька діяльність проводиться систематично, послідовно, планово у спеціально-створених умовах груповій кімнаті, природньому оточенні із використанням спеціального обладнання.
Результативність пошуково-дослідницької діяльності полягає в тому, що діти:
– мають упевненість у своїх силах і здібностях;
– самостійно знаходять альтернативні шляхи пошуку;
– розвивається в дітей чуттєвий досвід, нетрадиційне мислення;
– діти навчаються висловлювати оригінальні ідеї;
– намагаються самостійно розв’язати проблеми;
– у дітей формується сталий інтерес до експериментування.