Консультація для педагогів «Вимоги до оформлення та змісту осередків пошуково-дослідницької діяльності»

Тип консультації: груповий

План

  1. Завдання пошуково-дослідницької діяльності.
  2. Структура пошуково-дослідницької діяльності.
  3. Вимоги до природничих осередків.
  4. Перелік матеріалів, розміщених в осередку пошуково-дослідницької діяльності.
  5. Наповнюваність осередків пошуково-дослідницької діяльності для різних вікових груп.
  6. Типові педагогічні помилки педагога при здійсненні пошуково-дослідницької діяльності.
  7. Правила безпеки під час проведення дослідів, експериментів.
  8. Результативність пошуково-дослідницької діяльності.

 

Завданнями пошуково-дослідницької діяльності є розвиток первинних природничо-наукових уявлень, спостережливості, допитливості, активності, розумових операцій (аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, спостереження); формування навичок комплексного обстеження предметів і явищ.

Структура пошуково-дослідницької діяльності

Мета: розвивати уміння дитини взаємодіяти з досліджуваними об’єктами як засобами пізнання навколишнього світу у «лабораторних» умовах. Завдання:

1) розвиток розумових процесів;

2) розвиток розумових операцій;

3) освоєння методів пізнання;

4) розвиток причинно-наслідкових зв’язків. Зміст: інформація про об’єкти та явища, предмети.

Мотив: пізнавальні потреби та пізнавальний інтерес, в основі яких лежить орієнтовний рефлекс «Що це?», «Що таке?».

Умови: поступове ускладнення, організація умов для самостійної і навчальної діяльності, використання проблемних ситуацій. Результат: досвід самостійної діяльності та дослідницької роботи, нові знання і уміння, складові психічних новоутворень.

 

Педагоги у своїй роботі дотримуються класичної структури пошуково-дослідницької діяльності, яка складається з 4-х етапів:

Перший етап – підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє рівень їх знань. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? Як ви думаєте, чи дерева замерзають від сильного морозу?»

Другий етап – початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій – з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»

Третій етап – хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.

Четвертий етап – заключний: обговорення наслідків досліду.

 

Вимоги до природничих осередків

– відповідність до програмових вимог живих об’єктів природи (рослини, тварини, акваріумні риби);

– безпечність та раціональність розміщення;

– доцільність, сучасність та естетичність оформлення;

– наявність матеріалів для організації пошуково-дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками;

– доступність;

– наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності;

– доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в осередку природи;

– варіативність об’єктів живої природи відповідно сезонних змін;

– засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки.

 

Перелік матеріалів, розміщених в осередку пошуково-дослідницької діяльності

  1. Матеріали, що знаходяться в осередку експериментування, розподіляються за розділами: «Пісок і вода», «Звук», «Магніти», «Папір», «Світло», «Скло», «Гума», які розташовані в доступному для вільного експериментування місці і в достатній кількості.
  2. В осередку експериментування необхідно мати:

– основне обладнання – прилади-помічники: збільшувальні стекла, ваги, пісочний годинник, компас, магніти;

– різноманітні посудини з різних матеріалів (пластмаса, скло, метал) різного об’єму і форми;

– природний матеріал: каміння, глина, пісок, мушлі, пташине пір’я, шишки, плоди і листя дерев, мох, насіння тощо;

– утилізований матеріал: дріт, шматочки шкіри, хутра, тканини, пластмаси, дерева, пробки тощо;

– технічні матеріали: гайки, скоби, болти, цвяхи, гвинти, шурупи, деталі конструктора і т.д.;

– різні види паперу: звичайний, картон, наждачний, копіювальний та інший;

– барвники: харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби та інші);

– медичні матеріали: піпетки, колби, дерев’яні палички, шприци (без голок), мірні ложки, гумові. груші та ін.;

– інші матеріали: дзеркала, повітряні кулі, олія, борошно, сіль, цукор, кольорові і прозорі стекла, пилка для нігтів, сито, свічки та ін.

  1. Додаткове обладнання:

3.1. Дитячі халати, клейончасті фартухи, рушники, контейнери для зберігання дрібних предметів.

3.2. Картки-схеми проведення експериментів оформляють на щільному папері і ламінують; на зворотному боці картки описується хід проведення експерименту.

3.3. В індивідуальних щоденниках експериментів ставиться дата їх проведення, назву і позначається самостійно або спільно з вихователем проведений експеримент.

3.4. У кожному розділі на видному місці вивішуються правила роботи з матеріалом. Спільно з дітьми розробляються умовні позначення, дозвільні й заборонні знаки.

  1. Матеріали, що знаходиться в осередку експериментування, повинні відповідати рівню розвитку дітей групи. Необхідно також мати матеріали та обладнання для проведення більш складних експериментів, розрахованих на обдарованих дітей і дітей з високим рівнем розвитку.

Так, для проведення пошуково-дослідницької діяльності з дітьми у створеній міні-лабораторії є:

  • спецодяг (халати та фартухи, клейонки різних розмірів;
  • скляний посуд (склянки, пробірки, мензурки, банки);
  • пластиковий посуд різний за формою, величиною (стаканчики, лійки, поливалки);
  • дрібні матеріали (гвинтики, ґудзики, палички, соломинки, хутро, папір, пластилін, пісок, цукор, сіль);
  • прилади (термометри, ваги, годинники, ліхтарики, люстерка, сита, лопатки, магніти, губки, дощечки;
  • різноманітні речовини.

 

У групі молодшого дошкільного віку в осередках пошуково-дослідницької діяльності розміщують:

– книжки пізнавального характеру;

– тематичні альбоми;

– колекції: насіння різних рослин, шишки, камінчики, колекції «Подарунки зими (весни, літа, осені)», «Тканини»;

– пісок, глина;

– набір гумових і пластмасових іграшок для ігор у воді;

– матеріали для ігор із мильною піною;

– барвники: харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби тощо);

– елементарні прилади і обладнання: лупи, ємності для води, «ящик відчуттів» (чарівний мішечок), люстерко для ігор із сонячним зайчиком, контейнери з «кіндер-сюрпризів» з отворами, всередину поміщені речовини і трави з різними запахами;

– мотузки, шнурки, тасьма, котушки дерев’яні, прищіпки, пробки тощо;

– насіння бобів, квасолі, гороху.

На видному місці вивішуються правила роботи з матеріалами, доступні дітям цього віку; персонажі, наділені певними рисами (Чомусик, Незнайко), від імені яких моделюється проблемна ситуація.

 

У групах середнього дошкільного віку в осередках пошуково-дослідницької діяльності розміщують:

– книжки пізнавального характеру;

– тематичні альбоми;

– колекції: насіння різних рослин, шишки, камінчики, колекції «Подарунки (зими, весни, літа, осені)», «Тканини», «Папір», «Ґудзики»;

– міні-музей («Камені», «Чудеса зі скла» тощо);

– пісок, глина;

– набір гумових і пластмасових іграшок для ігор у воді;

– матеріали для ігор із мильною піною;

– барвники – харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби тощо);

– насіння бобів, квасолі, гороху;

– деякі харчові продукти (цукор, сіль, крохмаль, борошно);

– лупи, ємності для води, «ящик відчуттів» (чарівний мішечок), люстерко для ігор із сонячним зайчиком, контейнери з «кіндер-сюрпризів» з отворами, всередину поміщені речовини і трави з різними запахами;

– мотузки, шнурки, тасьма, котушки дерев’яні, прищіпки.

На видному місці вивішують правила роботи з матеріалами, доступні дітям цього віку; картки-схеми проведення експериментів (заповнює вихователь): ставиться дата, дослід супроводжується малюнками дітей.

 

У групах старшого дошкільного віку в осередках пошуково-дослідницької діяльності розміщують:

– схеми, таблиці, моделі з алгоритмами виконання дослідів;

– серії картин із зображенням природних співтовариств;

– книжки пізнавального характеру, атласи;

– тематичні альбоми;

– колекції;

– міні-музей (наприклад, «Годинники бувають різні», «Вироби з каменю»;

– матеріали за розділами «Пісок, глина, вода», «Звук», «Магніт», «Папір», «Світло», «Скло», «Гума»;

– природний матеріал: камені, черепашки, тирса і листя дерев, мох, насіння, ґрунт різних видів тощо;

– дріт, шматочки шкіри, хутра, тканини, пластмаси, дерева, пробки тощо;

– технічні матеріали: гайки, скріпки, болти, цвяхи, гвинтики, шурупи, деталі конструктора і т. д.;

– різні види паперу: звичайний, картон, наждачний і копіювальний папір тощо;

– барвники: харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби тощо);

– медичні матеріали: піпетки із заокругленими кінцями, колби, дерев’яні палички;

– мірні ложки, гумові груші, шприци без голок;

– інші матеріали: дзеркала, повітряні кулі, олія, борошно, сіль, цукор, кольорове і прозоре скло, свічки;

– половинки мильниць, форми для льоду;

– збільшувальне скло, пісковий годинник, мікроскопи;

– фартухи, нарукавники, гумові рукавички, ганчірки;

– міні-стенд «Про що хочу дізнатися завтра»;

– особисті блокноти дітей для фіксації результатів дослідів;

– картки-підказки «Що можна, що не можна»;

– персонажі, наділені певними рисами Чомусик, Незнайко), від імені яких моделюється проблемна ситуація.

Хотілося б застерегти від типових педагогічних помилок при здійсненні пошуково-дослідницької діяльності, а саме:

– відсутність системи проведення дослідів;

– надання переваги фронтальним формам роботи;

– обмеження свободи дитини;

– монолог дорослого;

– перетворення досліду на бесіду.

 

А ще треба завжди пам’ятати про правила безпеки під час проведення дослідів, експериментів. Цьому треба навчати дітей: 

– не штовхати одне одного під час досліду;

– працювати акуратно й чисто;

– нічого не брати до рота;

– не торкати під час досліду обличчя й очі;

– тримати руки чистими;

– прибирати за собою робоче місце.

 

Правильно організована пошуково-дослідницька діяльність з дітьми дошкільного віку є завжди результативною.

Пошуково-дослідницька діяльність проводиться систематично, послідовно, планово у спеціально-створених умовах  груповій кімнаті, природньому оточенні із використанням спеціального обладнання.

Результативність пошуково-дослідницької діяльності полягає в тому, що діти:

– мають упевненість у своїх силах і здібностях;

– самостійно знаходять альтернативні шляхи пошуку;

– розвивається в дітей чуттєвий досвід, нетрадиційне мислення;

– діти навчаються висловлювати оригінальні ідеї;

– намагаються самостійно розв’язати проблеми;

– у дітей формується сталий інтерес до експериментування.

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 − five =