Консультація практичного психолога “Згуртування дитячого колективу як профілактика булінгу”

 

  Що таке колектив?             

Це згуртована дружність,

Це єдина душа,

Мрії і почуття.

Це велика сім’я,

І могутня, й потужна,

У якій зручно всім

Крокувать в майбуття.

І. Ковальова

План

1.Дитячий колектив дошкільнят.

2.Етапи розвитку дитячого колективу.

3.Закони дитячого колективу.

4.Рекомендації з формування позитивних взаємин дошкільників з однолітками.

Дитина тільки починає розвиватися і в неї з’являється потреба взаємодіяти з іншими дітьми. Це проявляється по-різному. Наприклад, на 2-му і 3-му році життя, дитина  повторює дії та рухи інших дітей: складає іграшки в коробку, носить стілець по кімнаті і т.д. В дітей з’являється бажання гратися разом, а  старші дошкільники взагалі можуть не грати нао­динці, а виконують разом певні дії чи прагнуть щось розповідати іншим. Життя в колективі сприяє розвитку дружніх відносин, вмінню домовлятися між собою, надавати взаємодопомогу, керувати і підкорятися, оцінювати вчинки інших, а також враховувати бажання інших.

Колектив — група людей, об’єднаних спільною діяльністю, інтересами.

Колектив за метою та характером взаємодії поділяють на:

–          Формальний (оформлений)

Це група, у якій місце, положення та поведінку членів регламентовано правилами організації, що є частиною держави або інших структур та інститутів. Це завжди чітко організована група, члени якої мають певні права і обов’язки, визначені в інструкціях та інших документах.

–          Неформальний (неоформлений)

Це сукупність осіб, взаємовідношення між якими засновані на особистих перевагах, які зазвичай виникають на основі спільних захоплень та інтересів.

Отже, у дошкільному закладі колектив дітей є фор­мальною групою.

Щоб між дошкільниками взаємовідносини складались позитивно, вихователеві необхідно зробити життя в колективі активне, цікаве, радісне, знайти спільні інтереси. Адже від організаторських умінь педагога залежать відносини в групі та окремими дітьми.

Етапи розвитку колективу

Процес формування дитячого колективу  відбувається такими етапами:

  1.     Етап. Становлення колективу та прийняття його членами одне одного.

Створюється група зі спільними завданнями та метою. Важливу роль відіграє спілкування, здійснюються контакти, що базуються на прийнятті чи неприйнятті одне одного.

  1.     Етап. Формування колективної солідарності

Зростає довіра, спілкування стає відкритим, з’являється здатність приймати спільні рішення. Група стає колективом.

Головне завдання вихователя – створення оптимального соціально-психологічного мікрокліма­ту та формування дружньої атмосфери в колекти­ві. (проявляти доброзичливість, спілкуватися з членами колективу)

  1.     Етап. Етап прагнення групового успіху

Колективом вже можна назвати ту групу дітей, що знаходиться на 3-му етапі розвитку.  При правильній виховній та організаційній роботі вихователя і створюється дитячий колектив. Це може бути дотримання певних правил поведінки –  «у нашій групі діти допомагають одне одно­му», «у нашій групі діти ніколи не обманюють» та ін. Ці правила виховують почуття обов’язку у дітей.

ЗАКОНИ ДИТЯЧОГО КОЛЕКТИВУ

 Закон правди.

Будь правдивим!Правда необхідна не лише тобі, а й людям, які тебе оточують.

      Закон добра.

Якщо будеш добрим до ближнього, то добро повернеться до тебе.

      Закон любові.

Любов — одне зі стародавніх і найбільш шанованих почуттів, не соромся її.

    Закон турботи.

Перш ніж вимагати уваги до себе, пам’ятай про інтереси та потреби оточуючих.

      Закон милосердя.

Тобі сьогодні добре, але поруч можуть бути люди, у яких сльози на очах. Не забувай про них!

      Закон старості.

Старість поважають усі народи, будь цивілізованим.

      Закон поваги.

Хочеш, аби тебе поважали, — поважай людську гідність інших.

     Закон свободи.

Коли відстоюєш свою свободу, не забувай про свободу іншої людини. Кожна людина хоче бути вільною.

     Закон сміливості.

Будь сміливим!Учора ти злякався, але сьогодні ти в нашому колективі.

  Закон честі.

Пам’ятай про свою гідність, духовну силу, шляхетність та обов’язок, Згадуй про свою фізичну силу лише наодинці із собою.

Взаємини дитини з однолітками

(Психологічні рекомендації вихователям)

1.Оскільки дитина діє за прикладом людей, які її оточують,то на перше місце виходять добрі взаємини між батьками й педагогами,з якими спілкується дитина.

  1. Намагайтеся в дитячому колективі створити таку атмосферу, яка б не обмежувала дій дитини. (Уникайте неаргументованих висловів: „Так не можна” (чому?), «Так не гарно» (чому?). Проведіть із дітьми бесіду про те, до яких стосунків з однолітками у групі вони прагнуть.

3.Ефективним методом подолання байдужості дитини та неприязного ставлення до однолітків є організація театралізованої діяльності (інсценізація добре знайомих та улюблених казок).

  1. Змістовим матеріалом для ігор – демонстрацій та інсценувань можуть бут не тільки казки, а й спеціально створені вихователями оповідання, в яких ідеться про виникнення якогось непорозуміння чи конфліктної ситуації.
  2. Доцільно для налагодження контактів серед дітей використовувати моделювання ситуацій спілкування на комбінованих заняттях із мовленнєвих та продуктивно – творчих видів діяльності.
  3. Час від часу вихователеві варто вдаватися до бесіди – аналізу, бесіди – узагальнення, аби показати переваги позитивних вчинків та формування у дітей гуманних взаємин.
  4. Доцільно, порадившись із дітьми, встановити добрі традиції у групі, наприклад,зустрічати одне одного усмішками, веселими репліками. Це також сприятиме покращенню стосунків.

8.Одним із засобів формування позитивних взаємин є здійснення особистісно зорієнтованого підходу у виховані, який базується на самоповазі дитини, наданні їй права на вільний вибір партнера, дій, способу спілкування.

9.Створюйте умови, що сприяють встановлення та розвитку дружніх,приязних стосунків між дітьми. Проводьте ігри, аби зняти у них напруження, це їм змогу виявити здатність до співпереживання.

  1. Визначте дітей, які схильні усамітнюватися. Спонукайте інших дітей запрошувати їх до спільних ігор.
  2. Обговорюйте негативні вчинки, не зачіпаючи гідності дитини (скажімо, на прикладах персонажів художніх творів).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five × five =