Консультація для педагогів  «МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ»

Тип консультації: груповий

Підготувала: вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА

План

  1. Основне завдання та напрями роботи з основ безпеки життєдіяльності дошкільників.

2. Методи роботи з дітьми з БЖД.

2.1. Словесні методи навчання.

2.2. Практичні методи навчання.

2.3. Наочні методи навчання.

2.4. Ігрові методи навчання.

3. Безпека життєдіяльності – інтегрована система знань.

4. Форми роботи з дошкільниками.

5. Форми просвітницької роботи з батьками з питань безпеки життєдіяльності.

 

Турбота про життя та здоров’я дітей –

це найважливіша праця вихователя.

Від стану здоров’я, життєрадісності 

бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя,

світогляд, розумний розвиток,

міцність знань, віра у свої сили.

В.О. Сухомлинський

Одним із пріоритетних напрямів діяльності сучасного дошкільного навчального закладу є організація роботи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності усіх учасників освітнього процесу.

Особливе місце в освітньому процесі дошкільного навчального закладу займає організація роботи з безпеки життєдіяльності  дітей, яка включає:

  • систематичну роботу з кадрами щодо підвищення рівня професійної майстерності у сфері безпеки життєдіяльності дітей;
  • створення здоров’язбережувального безпечного розвивального середовища.

 

Кожний працівник дошкільного навчального закладу повинен володіти основними знаннями і вміннями з безпеки життєдіяльності: знати правила поведінки у небезпечних ситуаціях, вміти надавати першу медичну допомогу, визначати фактори можливого ризику в довкіллі.

При створенні безпечного і комфортного розвивального середовища у дошкільному навчальному закладі слід керуватися специфічними принципами:

  • відповідності психологічним закономірностям розвитку дитини на певних вікових етапах;
  • дитячої активності та самостійності;
  • універсальності та динамічності;
  • раціональної організації, комплектування та гнучкого поділу на осередки;
  • позитивного емоційного навантаження.

Здоров’язбережувальне безпечне розвивальне середовище потребує догляду та відповідного насичення. Зокрема, необхідно постійно здійснювати технічний контроль за станом території та приміщенням дошкільного закладу (стін, стелі, вікон, дверей, меблів, електромережі, водогону, газопроводу, каналізації, системи опалення, фізкультурного обладнання, оснащення ігрових і спортивних майданчиків, тіньових навісів тощо).

При облаштуванні території дошкільного закладу варто уникати усіх можливих факторів ризику (наявність отруйних рослин на ділянці, вільний доступ тварин, можливість проникнення небезпечних відвідувачів, розміщення поруч будівельного майданчику).

При облаштуванні приміщень дошкільного навчального закладу особливу увагу слід приділяти якості матеріалів, з яких виготовлене різноманітне обладнання та правилам добору іграшок, їх відповідності санітарно-гігієнічним нормам. При цьому потрібно керуватися Типовим переліком ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти (наказ МОН від 19.12.2017 №1633).

 

Основне завдання та напрями роботи з основ безпеки життєдіяльності дошкільників

Формувати в дошкільників свідоме ставлення до власної безпеки слід із раннього віку. Головний регулятор поведінки дитини — внутрішня мотивація. Тож слід сформувати її у кожного вихованця, а відтак озброїти знаннями та навичками безпечної поведінки.

У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначено, що дитина має знати правила безпечного перебування вдома, в дитячому садку, на вулиці, спортивному майданчику тощо.

Освітню роботу з формування навичок безпечної поведінки в життєвому середовищі слід проводити системно. Виокремлюють такі її напрями:

  • пожежна безпека;
  • правила дорожнього руху;
  • безпека в побуті;
  • безпека в природі;
  • здоров’я та хвороби;
  • поведінка з незнайомими людьми.

Часто виникає запитання, чи доцільно говорити дітям про трагічні наслідки, які можуть трапитися через неправильну поведінку? Однозначної відповіді на це питання немає. Слід зважати, що діти дуже вразливі, емоційно-чутливі. Тому важливо  не зашкодити психіці дитини, не травмувати її психологічно.

Методи роботи з дітьми з БЖД

Діти швидше опановують знання та набувають життєво необхідних навичок, якщо застосовувати різні методи:

  • словесні– розповідь, пояснення, пояснення способу дії, інструкція, бесіда,  художнє слово, педагогічна оцінка ситуацій;
  • практичні– проблемні ситуації, вправи, досліди, продуктивна діяльність;
  • наочні – демонстрація предметів (об’єктів), спостереження, мнемотаблиці, розглядання ілюстрацій, перегляд мультимедійних презентацій;
  • ігрові – дидактичні ігри, сюжетно-рольова гра, творчі ігри, конструкторсько-будівельні ігри, ігри-драматизації, театралізовані ігри, рухливі ігри, настільно-друковані ігри.

Словесні методи навчання

У простій і доступній формі слід пояснювати дітям важливі, але складні для їхнього розуміння поняття. Під час слухання казок, оповідань, розучування віршів чи відгадування загадок дошкільники запам’ятовують основні правила безпеки, дізнаються, як слід поводитися в тій чи тій ситуації.

Художнє слово активізує дитячу пам’ять, увагу, мислення. Воно впливає на дошкільників ефективніше за моралізаторські застереження щодо правил безпечної поведінки.

У роботі з дошкільниками доречно використовувати такі твори:

  • «Де працює вогонь» (Михайло Кривич);
  • «Смугаста поспішає на допомогу», «Нова робота Крокодила Гени» (Людмила Козинець);
  • «Цікава мишеня» (Георгій Юрмін);
  • «Шкідливі поради» (Георгій Остер);
  • «Як Вогонь Воду заміж узяв» (Євген Перм’як);
  • «Світлофор Моргаймо» (Тетяна Олександрова);
  • «Як Жезл і Свисток помирилися» (Леонід Панасенко);
  • «Історія сірника» (Тетяна Нуждина);
  • «Пожежа» (Борис Житков);
  • «Троє поросят» (англ. нар. казка) тощо.

Практичні методи навчання

Вправи, досліди, продуктивна діяльність найбільше відповідають виховним особливостям і рівню розвитку мислення дошкільників. Сутністю цих методів є виконання дітьми дій, що складаються з ряду операцій. Практичні методи забезпечують вироблення умінь і навичок, дозволяють широко використовувати набуті уміння в інших видах діяльності

В кожній групі має бути обладнаний центр безпеки життєдіяльності (куточки безпекової ситуації). Різні види практичної діяльності в ньому допомагають дітям краще засвоїти правила безпечної поведінки в різних ситуаціях. Тут можуть бути розміщені: предметні та сюжетні картинки, дидактичні ігри, атрибути до сюжетних та творчих ігор («Лікарня», «Поліція», «Водії», «Будівельники», «Пожежники»), настільно-друковані ігри відповідної спрямованості, спеціальні книги з безпеки життєдіяльності, різні види конструкторів, плакати тощо.

Наочні методи навчання

Сучасним та доречним є застосування інформаційно комунікаційні технологій Це дає змогу урізноманітнити освітню діяльність, зробити її насиченою, нетрадиційною, яскравою, сучасною.

Цікавими та корисними для оволодінні знаннями з безпеки життєдіяльності є мультфільми та мультимедійні презентації – «Уроки безпеки тітоньки Сови», «Смішарики. Абетка безпеки», «Абетка дорожньої безпеки тітоньки Сови», «Уроки безпеки з Кроко» тощо. Поряд із сучасними методами в нагоді стануть і традиційні – розгляд сюжетних та предметних картинок,  сюжетних картин, ілюстрацій до книжок, екскурсії, спостереження, а також коректурні таблиці, асоціативні карти.

 

Ігрові методи навчання

Місце ігрового методу навчання правилам безпеки життєдіяльності оцінюється позитивно, оскільки ігрова форма навчання в дошкільному закладі є найбільш ефективною. Ігрові методи навчання вирізняє рольовий розподіл завдань, специфічні ігрові дії та отримання, у першу чергу, ігрового результату.

Сюрпризні моменти, створення цікавої ігрової мотивації  допомагають підтримувати в дітей інтерес до занять. Нескладні вправи, дидактичні, сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації  дають змогу:

  • ознайомлювати дітей із джерелами небезпеки в побуті;
  • навчати розрізняти потенційно небезпечні предмети;
  • формувати уявлення про запобіжні заходи;
  • опановувати способи безпечної поведінки та можливі наслідки їх порушення.

Ігри-драматизації  за мотивами казок, оповідань чи проблемних ситуацій допомагають дошкільникам засвоїти знання і сформувати навички безпечної поведінки.

Спілкування дітей під час ігор, промовляння правил поведінки, імітація дій з потенційно небезпечними побутовими предметами дають змогу збагатити досвід безпечної поведінки в побуті. безпечної поведінки в побуті.

Доречним та ефективним, особливо у роботі з дітьми середнього та старшого дошкільного віку є використання піктограм, мнемотаблиць зі схематичним зображенням правил безпечної поведінки. Опора на наочність дозволяє дітям:

  • запам’ятовувати правила

 –   поведінки з незнайомими людьми, безпритульними тваринами;

– поводження з побутовими електроприладами, гострими та крихкими предметами тощо;

–  дорожнього руху та пожежної безпеки.

  • навчатися

  – дотримуватися інструкцій;

– моделювати розв’язання складних життєвих ситуацій.

  • розвивати

  – мислення;

– уяву;

– мовлення.

У дошкільному закладі безпека життєдіяльності є інтегрованою системою знань, які знаходять своє розв’язання під час реалізації освітніх завдань за усіма освітніми напрямами Базового компонента та чинних комплексних програм, а саме: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в світі мистецтва», «Гра дитини», «Мовлення дитини».

У своїй сукупності базові знання інтегрованих видів діяльності дітей дають можливість формувати  початкові уявлення та навички безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях та вирішувати завдання:

  1. Формувати знання про правила безпеки.
  2. Формувати у дітей зародки свідомості щодо безпечної поведінки в довкіллі та соціумі, бережливе і дбайливе ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших людей, як найвищої цінності.
  3. Виховувати у дітей мотивацію на дотримання правил безпеки життєдіяльності в різних життєвих обставинах – головна мета збереження фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я.
  4. Формувати практичні вміння та навички безпечної поведінки в довкіллі та соціумі.

 

Форми роботи з дошкільниками

  • тематичні заняття з основ здоров’я (валеології, ОБЖД);
  • інтегровані заняття (різні розділи програми + ОБЖД);
  • ігрова діяльність;
  • театралізована діяльність;
  • свята, розваги, дозвілля, конкурси тощо;
  • бесіди (індивідуальні, колективні);
  • екскурсії, цільові прогулянки;
  • читання художньої літератури з використанням українського фольклору;
  • творча діяльність дітей;
  • психологічні тренінги;
  • психогімнастика;
  • пошуково-дослідницька діяльність;
  • моделювання ситуацій правильної поведінки в надзвичайних ситуаціях;
  • розв’язування логічних завдань, аналіз небезпечних ситуацій;
  • розвивальні дидактичні ігри з основ здоров’я;
  • виставка наочних посібників, наочної агітації, розгляд ілюстративного матеріалу з ОБЖД тощо.

Форми просвітницької роботи з батьками з питань безпеки життєдіяльності

Робота вихователів із батьками з цього питання може проводитися за такими напрямками:

  1. Вивчення рівня знань батьків з безпеки життєдіяльності, правила поведінки в надзвичайних ситуаціях (анкетування, опрацювання анкет, опитувальників та ін.).
  2. Надання теоретичної допомоги (бесіди, Дні відкритих дверей, усні та рукописні методичні журнали, конференції, лекторії та ін.).
  3. Система практичної допомоги (щоденні консультації, дискусії, диспути, діалоги, практичні заняття з розв’язанням батьками педагогічних задач, проблемних завдань, що стосуються здоров’я дитини).

Форми роботи з батьками:

  1. Лекторії.
  2. Конференції.
  3. Дискусії.
  4. Круглі столи.
  5. Семінари-практикуми.
  6. Усні журнали.
  7. Батьківські збори.
  8. Батьківські посиденьки.
  9. Групові та індивідуальні консультації.
  10. Бесіди.
  11. Папки-пересувки.
  12. Viber-групи кожної групи.
  13. Онлайн-комунікація в закритих групах у соціальній мережі фейсбук.
  14. Онлайн-платформа ZOOM – призначена для проведення вебінарів, зустрічей та конференцій. Учасник зустрічі може поділитися трансляцією свого екрану. Адміністратор може вибрати кілька учасників для показу екранів одночасно.
  15. Google Classroom веб-сервіс, за допомогою якого організація навчального процесу відбувається у віртуальному просторі. Він дозволяє створювати та поширювати навчальні матеріали, спілкуватися, відстежувати процес вирішення завдань та успішність учнів, перевіряти роботи, ставити оцінки та повертати їх разом з коментарями. Для кожного класу можна створити окрему папку на Google диску.
  16. Survio – онлайн-сервіс, завдяки якому можна проводити анкетування серед дітей та батьків. Результати будуть виводитись у вигляді діаграм або графіків.
  17. Інші форми роботи:
    • спортивні розваги спільно з батьками
    • тематичні розваги з батьками
    • Дні здоров’я з участю батьків.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × four =