Консультація «Педагогічний супровід образотворчої діяльності дітей: розширюємо можливості, збагачуємо досвід»

Тип консультації: груповий

План

  1. Як організувати образотворчу діяльність дітей.
  2. Технологія педагогічного супроводу занять із малювання.
  3. Майстерня юних художників.
  4. Нетрадиційні техніки малювання.
  5. Розширення асортименту матеріалів.
  6. Створення сприятливих умов.

Діти дошкільного віку невпинно прагнуть до пізнання багатогранності світу, різноманітних властивостей довкілля – так відбувається накопичення їхнього життєвого досвіду. Аби сприяти дітям у цьому прагненні, педагогам варто активно використовувати універсальний освітній засіб – образотворчу діяльність.

Формування художньо-естетичної компетентності дитини дошкільного віку передбачає обізнаність у галузі «мистецтво», прагнення та здатність реалізувати на практиці свій художньо-естетичний потенціал для отримання неповторного результату творчої діяльності. Звичайно, у дошкільників творчий потенціал перебуває лише на стадії становлення. Для його розвитку важливо, аби діти набули багато емоційно-естетичного досвіду, під впливом різних видів мистецтва – образотворчого, музичного, літературного, театрального.

Саме за допомогою засобів мистецтва педагог може:

– збагатити індивідуальний досвід ставлення кожної дитини до світу;

– допомогти дитині навчитися проникати у внутрішній світ іншої особистості, відчувати образи, трансльовані митцями, загалом співчувати іншим людям, тобто бути здатною розділяти їхні почуття.

Як організувати образотворчу діяльність дітей.

Організація образотворчої діяльності насамперед має забезпечувати поліхудожній розвиток дітей. Це можливо завдяки синкретичності – з’єднанню, злиттю з іншими видами діяльності. Наприклад, підготовку до театральної діяльності педагоги здійснюють під час ліплення, коли діти виготовляють фігурки для глиняного настільного театру, а твори для театралізації обирають відповідно до чинних програм.

Систему роботи з образотворчої діяльності слід базувати на особистісно орієнтованому підході, в основі якого, на відміну від традиційного авторитарного підходу, – емпатійне розуміння педагогом дитини. Методами співпраці з дитиною при цьому є діалог та гра. За такого підходу спільна образотворча діяльність педагога і дітей виключає наслідування зразка дорослого, а передбачає активні дії кожної дитини у створеному педагогом розвивальному середовищі.

З огляду на те, що діти дошкільного віку не можуть самостійно зіставити мистецтво з реальними об’єктами та явищами, педагог має створити відповідне емоційне тло для сприймання творів мистецтва – атмосферу захоплення, зацікавлення, заохочення, хвилювання. Лише так діти отримають справжні враження від творів мистецтва, що, своєю чергою сприятиме їхньому інтелектуальному та естетичному розвитку.

Пріоритетну роль в образотворчій діяльності дошкільників має розвиток здатності дітей усвідомлювати внутрішні глибинні прагнення, уміння викликати в себе позитивні емоційні стани, відчуття, переживання та відтворювати їх у художньому образі. Своєю чергою, визначальним принципом педагогічного супроводу образотворчої діяльності є значимість для дітей власної діяльності. Цей принцип можна втілити, зокрема, так: використовувати дитячі роботи, виконані під час занять з малювання, під час оформлення афіш, інформаційних осередків, запрошень для батьків на свята, атрибутів для ігрової діяльності тощо.

Практика свідчить, що педагоги не завжди апелюють до почуттів дітей. Пріоритетним залишається інтелектуальний розвиток. Тоді як педагогічний супровід образотворчої діяльності, навпаки, має бути побудований на розвитку й організації почуттєвої сфери дитини. Педагог зможе допомогти дитині успішно розвиватися в образотворчій діяльності, якщо усвідомлюватиме: малювання, ліплення, аплікація, конструювання не «терплять» шаблону, стереотипності, раз і назавжди встановлених правил, обмежень на кшталт: «Дерево треба малювати знизу вгору, тому що воно так росте».

 Технологія педагогічного супроводу занять із малювання

Малювання як один із видів образотворчої діяльності – це цінний досвід вираження дитиною власного ставлення до навколишнього світу.

Для дітей раннього віку відкриваються «образотворчі» властивості навколишніх предметів: вода тече і залишає «струмочки» й патьоки, їжа – кольорові плями на скатертині, одязі тощо. Тож як матеріал для малювання може використовувати буквально все.

Стереотип, що навчати дитину малювати потрібно лише пензликами (фломастерами, фарбами), лише заважає дорослим розвивати її творче начало. Людина на початку свого розвитку робила наскельні розписи за допомогою різних матеріалів, здійснюючи перші спроби виразити свої враження, зафіксувати спогади тощо. Так само дитина, для якої все на світі є новим і непізнаним, охоче використовує так звані нетрадиційні техніки малювання. Для дитини ще немає жодних правил – вона просто досліджує і використовує властивості різних матеріалів. Так відбувається становлення її творчого потенціалу.

Технологія супроводу малювання як виду дитячої образотворчої діяльності діяльності передбачає:

  • зображення феномену дитячої творчості;
  • розвиток у дитини інтересу й оцінного ставлення до малювання;
  • ознайомлення – із зображувальними матеріалами та їх можливостями, збагачення досвіду творчих дій з ними;
  • із графічними й живописними техніками;
  • стимулювання прагнення досягти образно-естетичної виразності малюнка;
  • культивування стану емоційного задоволення від процесу та результату малювання.

Дітям слід пропонувати різноманітні зображувальні матеріали, як-то: гуаш, акварель, харчові барвники, білило, олія, крейда, олівці, фломастери, пензлики різних номерів, поролон, губки-штампи, палітра, ватман, папір для малювання, шпалери, дерев’яні дощечки, берест, мольберти, штучне скло, нитки, коктейльні трубочки, свічки, зубні щітки, тички, висушені суцвіття тощо.

Звичайно педагогові необхідно звернути особливу увагу на дотримання правил безпеки – матеріали мають бути не токсичними, призначеними або дозволеними для використання дітьми. Під час роботи потрібно уважно стежити, аби діти не зашкодили собі.

«Майстерня юних художників»

У групах дошкільного навчального закладу варто організовувати «Майстерню юних художників», яка функціонуватиме на засадах позитивної мотивації, вільної творчості та експериментування.

Заняття в «Майстерні юних художників» слід проводити з дітьми, починаючи з раннього віку, адже для кожної вікової групи можна знайти оптимальний варіант образотворчої діяльності.

Так, для дітей другого-третього років життя важливим є процес малювання каракуль – так у дітей розвивається координація, ритмічність рухів, зоровий контроль за рухами. Радимо для такої діяльності використовувати не лише горизонтальні, а й вертикальні поверхні – для цього на стінах потрібно закріпити однотонні шпалери або аркуші ватману.

Натомість у дітей молодшого дошкільного віку важливою умовою для формування інтересу до малювання є дозвіл на експериментування з матеріалами. Така діяльність викликає в дітей позитивні емоції та стає основою для оволодіння прийомами малювання пальцями та долонями.

Забезпечити дітям позитивні емоції від образотворчої діяльності нескладно за допомогою ігрових прийомів, як – то «Віднайди зелену фарбу» (діти змішують жовту і блакитну фарби), «Пальчиковий дощ» (діти вмочують подушечки пальців у фарбу й залишають на папері відбитки – «краплі») тощо.

Дітей молодшого дошкільного віку варто ознайомлювати з кольорами, використовуючи асоціації: жовтий – жовток, сонечко, пісок; синій – небо, море, волошки тощо. Пізнаючи властивості фарб та інших матеріалів діти засвоюватимуть закономірності, як-от:

  • будь-який зображувальний матеріал залишає слід;
  • що сильніше натискаєш – то товща (насиченіша) лінія;
  • аби не пошкодити малюнок, фарбі треба дати висохнути;
  • на вологій поверхні фарба розтікається.

Нетрадиційні техніки малювання

За основу навчання малювання слід брати нетрадиційні техніки, оскільки вони гарантують успішний результат.

Так, малювання курчатка відбитком картоплини, вмоченим у жовту фарбу, зручніше й цікавіше для дітей, ніж малювання пензликом. Такий підхід не спрощує процес навчання, не заважає оволодівати навичками роботи з пензликом – ним можна домалювати очка, лапки, дзьобик тощо. Відтак варто поступово переходити до повноцінного застосування пензлика. При цьому необхідно, аби дитина мала час на спроби малювати ним що завгодно – використовуючи пензлики різних розмірів, отримувала різні за розміром мазки, лінії, зигзаги, плями різних розмірів, форм, кольорів. Такий досвід згодом стане основою для опанування складніших прийомів, як-от обведення контура, зафарбовування предмета, не виходячи за контур тощо.

Малювання з використанням нетрадиційних технік дарує дітям позитивні емоції, розкриває нові властивості відомих їм предметів, дивує непередбачуваністю, дає змогу експериментувати, апробувати власні ідеї. Діти з різним рівнем розвитку образотворчих здібностей, використовуючи нетрадиційні техніки малювання, легко отримують яскраве красиве зображення. Тоді як малювання за допомогою пензлика чи олівця потребує уже певною мірою сформованих технічних навичок.

Серед нетрадиційних технік малювання, які варто запропонувати дітям молодшого дошкільного віку, такі: «пальчикова палітра», малювання долоньками, трафаретне малювання.

Розширення асортименту матеріалів

У середньому та старшому дошкільному віці досвід дітей необхідно розширювати, пропонуючи більше різних зображувальних матеріалів і технік малювання, як-от: гратаж, монотипія, плямографія, ниткографія, техніка розбризкування, малювання мильними бульбашками, малювання по вологому паперу, малювання жмаканим папером, повітряними кульками тощо.

Починаючи з п’ятого року життя, варто пропонувати дітям оволодіти прийомом обведення шаблонів за контуром, створюючи силуети за допомогою олівця, а потім їх розфарбовування стружкою з грифеля олівця, восковими крейдочками, фарбою. Діти опановують різні способи ґрунтування поверхні (пензликом, губкою), малювання за ескізом вихователя.

Важливо, аби педагог стимулював дітей поєднувати різні техніки малювання. Слід апелювати до досвіду дітей : «Пригадайте, як ми малювали сніг (набризк), спробуйте використати зубну щіточку для зображення хвої ялинки», згадайте, як ми використовували тичок для малювання гілочки мімози» тощо.

 Створення сприятливих умов

Завдяки малюванню з натури (на пленері) діти відчувають себе справжніми художниками. Проте для такої діяльності важливо створювати відповідні умови:

  • провести попередню роботу, під час якої формувати вміння дітей бути спостережливими та застосовувати набуті раніше навички малювання;
  • забезпечити всіх дітей індивідуальними наборами для творчості;
  • зручно розташовувати дітей;
  • створити ігрову ситуацію.

Під час самостійної художньої діяльності варто стимулювати малювання за уявою як метод закріплення вражень від реальних подій та явищ.

Запропонований підхід до організації образотворчої діяльності – це інновація. Він базується на ідеях Василя Сухомлинського про створення естетичних комплексів, що передбачають інтеграцію виховних впливів природи, мистецтва, творчої діяльності та педагогічного спілкування на особистість дитини.  У свою чергу, під час образотворчої діяльності вплив на розвиток дитячої особистості здійснюють взаємопов’язані прояви довкілля – колір, звук, простір, рух, форма. Зрештою, описаний підхід є цілком інтегрованим, адже передбачає врахування національно-художніх традицій, регіональних, історичних, культурних чинників впливу мистецтва на розвиток особистості кожної дитини та забезпечує поліхудожній розвиток дошкільників.

підготувала: вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

nineteen − 10 =