Консультація для вихователів «Дидактичні ігри для розвитку емоційного інтелекту дітей»
Тип консультації: груповий
План
- Емоційний інтелект.
- Добірка дидактичних ігор для розвитку емоційного інтелекту дітей.
- Висновки.
Емоційний інтелект – це здатність розпізнавати, розуміти свої власні емоції та емоції інших людей. Він допомагає керувати своїми емоціями, встановлювати позитивні стосунки з іншими, виявляти співчуття та вміти ефективно спілкуватися.
Емоційний інтелект допомагає дітям встановлювати гарні стосунки з іншими, проявляти співчуття та розуміння. Це робить їх більш успішними у соціальних взаємодіях і сприяє позитивній адаптації до суспільства. Діти з розвиненим емоційним інтелектом краще справляються зі стресом і негативними емоціями. Вони вміють розпізнавати та керувати своїми емоціями, допомагає знижувати рівень тривоги та покращувати загальне самопочуття.
Роботу з розвитку емоційного інтелекту слід починати з чотирирічного віку. Це пов`язано з тим, що в даному віці відбувається переміщення такого психічного явища як афект ( найсильніший вид емоційної реакції) з кінця діяльності та її початок. «Умикається» механізм емоційного передбачення наслідків діяльності, який лежить в основі емоційної регуляції дій дитини. З 4 років малюк суто фізіологічно здатний вчитися керувати своїми емоціями.
Загільні рекомендації стосовно розвитку емоційного інтелекту:
- Говоріть про власні емоції
- Покажіть, як ви справляєтеся зі своїми емоціями.
- Обирайте слушний час для роботи з емоціями
- Формуйте позитивні емоції дитини.
- Заохочуйте дитину до фізичної активності.
Емоційний інтеклект – важливе особистісне надбання, необхідне для успішної соціалізації дитини. Прононуємо добірку дидактичних ігор, що допоможуть ефективно й невимушено ввестии дітей у світ людських емоцій.
Завдання дидактичних ігор
- ознайомити з емоційними станами;
- вправляти в умінні виражати свої почуття;
- розвивати здатність до емпатії;
- формувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи та людей, адекватні морально-етичні уявлення та форми поведінки.
Гра «Зiпсований телефон»
Це незвичайний варіант добре всім відомої гри. Проводити її слід із групою гравців. Цікаво буде грати, якщо учасниками будуть і діти, й дорослі. Ведучий пропонує всім гравцям сісти в коло й «заснути» (заплющити очі). Потім ведучий «будить» одного з гравців і показує йому за допомогою міміки якусь емоцію. Гравець має «розбудити» свого сусіда справа й передати йому без слів цю ж емоцію. І так до останнього учасника гри.
Ведучий і останній учасник порівнюють результати, показавши емоцію одночасно. Якщо емоція однакова – телефон виявився справним, а якщо різна – усі гравці із задоволенням посміються над результатом.
Гра «Мiмiчна гiмнастика»
Гру можна проводити як з однією дитиною, так і з групою малюків. Дорослий пропонує дитині зобразити певну емоцію виразом обличчя. Називаючи емоцію, показує й розказує, який саме вираз має бути на обличчі.
Приклади:
- подив – підняти брови;
- презирство – стиснути губи, примружити очі;
- страх – розширити очі, відкрити рот;
- роздратування – зсунути брови, насупитися;
- байдужість – розслабити брови, підняти вгору очі;
- радість – розслабити чоло, широко посміхнутися, підморгнути.
Гра «Малювання»
Для цієї гри знадобляться аркуші паперу, гуаш, склянка з водою та пензлик. Запропонуйте дитині намалювати емоції, які вона відчуває зараз. Малювати можна пензликом або пальцями. Потім попросіть пояснити, що саме дитина намалювала, чому обрала такі кольори. Таке ж завдання може виконати дорослий, а дитина нехай спробує визначити, яку саме емоцію він намалював.
Гра «Вiдгадай емоцiю»
У цій грі можна використовувати схематичні малюнки обличчя, що виражає різні емоції, а можна обійтися і без них. Дорослий розкладає малюнки на столі зображенням вниз і пропонує дитині вибрати одну з карток. Завдання дитини – назвати емоцію, намальовану на картці, й зобразити її за допомогою міміки, пантоміми, голосових інтонацій. Якщо ви вирішили провести гру без малюнків-підказок, ведучий сам має зобразити якусь емоцію, а малюк – назвати її та відтворити.
Гра «Три обличчя»
Це ускладнений варіант попередньої гри. Його можна запропонувати малюкові, коли він уже добре розрізняє й називає емоції. Дорослий показує малюкові три різні вирази обличчя поспіль. Малюк має назвати, які саме емоції намагався показати дорослий, і відтворити ці вирази обличчя.
Гра «Царiвна Несмiяна»
Гру можна проводити як з однією дитиною, так і з групою малюків. Дорослий пропонує малюкові перетворитися на царівну Несміяну, а інші діти по черзі мають спробувати розсмішити царівну. Якщо ви граєте з однією дитиною, то самі спробуйте розвеселити царівну, а потім перетворіться на царівну Несміяну й запропонуйте малюкові розсмішити вас.
Гра «Музика емоцій»
Педагог пропонує дітям конверти з наборами емоцій. Потім вмикає аудіо записи уривків із творів, що виражають різний настрій. Діти повинні вгадати настрій та емоцію, що відповідає певній мелодії., обрати відповідну піктограму і показати вихователю та іншим дітям. Для цієї гри бажано підібрати по два або більше фрагментів аудіо записів з кожною емоцією, для того щоб мати можливість скорегувати відповіді тих, хто невірно відгадав настрій.
Отже, дидактична гра, як засіб та метод розвитку емоційного інтелекту дошкільника, є дієвим інструментом у процесі формування соціально адаптованої особистості. Її позитивною рисою, безперечно є той факт, що вона може проводитись у будь-якому виді організованої діяльності та під час майже усіх режимних моментів в умовах закладу дошкільної освіти. Також, її можуть використовувати у своїй роботі спеціалісти різного рівня – як практичні психологи, так і вихователі. Це, у свою чергу, посилює взаємодію спеціалістів у напрямку формування особистості дошкільника та підвищує ефективність освітнього процесу.
Підготувала: вихователь Євгенія КУРИЛО