Консультація для вихователів. “Опановуємо з дітьми мистецтво спостереження”

Тип консультації : груповий

ПЛАН

1. Вступ.

2. Основні підходи використання.

3. Завдання.

Спостережливість – одна з найважливіших базових якостей особистості, що пов’язана з пізнавальною діяльністю. Можна виокремити чималий перелік слів на позначення дій, що супроводжують процес спостереження й розкривають його суть, як-от: приглядатися, придивлятися, відкривати, знаходити, бачити, розглядати, зіставляти, помічати тощо. Ці дії забезпечують глибоку мисленнєву роботу, за результатами якої відбувається розширення й закріплення знань про світ.

Уміння спостерігати важливе й для успішної соціалізації дітей. Адже на основі спостережень за ситуацією, поведінкою людей формується вміння робити висновки, виокремлювати певні соціальні правила, оцінювати стан, емоції, настрої інших, щоб адекватно реагувати на них. При цьому важливо, щоб діти вміли також стежити й за собою, своїми діями та їхніми наслідками для всього й усіх навколо.

Ось чому необхідно розвивати в дітей спостережливість з раннього дитинства. Розглянемо, як це має відбуватися в освітньому процесі.

Які освітні підходи використовувати ?

У вітчизняній практиці під час формування спостережливості в дітей дошкільного віку педагоги часто спрямовують зусилля на просте фіксування фактів: «Спостерігаємо за вітром. Який вітер — сильний чи ні?». При цьому вони намагаються спланувати освітню роботу так, щоб охопити упродовж дня якомога більшу кількість об’єктів для спостереження: «Зранку спостерігаємо за погодою, удень — за листям на деревах, а ввечері — за вітром, комахами чи пташками». І всі ці спостереження зазвичай зводяться до банального: «Подивіться на…».

Такий підхід принципово відрізняється від, скажімо, східної системи, для якої характерне глибоке емоційне проживання процесу спостереження за природою. Для того щоб розвинути в дітей спостережливість, варто навчити їх не просто дивитися на той чи той об’єкт, а бачити його. Тобто помічати в ньому найдрібніші деталі, порівнювати його попередній стан із теперішнім, повертаючись до нього знову й знову. Для того щоб зберегти цікавість дітей до об’єкта спостереження, їм потрібно ставити дослідницькі запитання. Завдяки цьому навички спостереження, відпрацьовані на одному об’єкті, вони потім застосовуватимуть і на інших. Отже, в організації спостережень обов’язково потрібна система.

Не менш важливо пробуджувати в дітях і здатність милуватися тим, за чим спостерігаєш, знаходити в об’єкті спостереження цікаві особливості, прояви краси тощо.

Ось цікавий приклад із практики. Діти однієї групи цілий рік приходили до того самого дерева на ігровому майданчику, щоб подружитися з ним, і щодня відкривали щось нове для себе. Зрештою навіть вигадали для дерева власне свято, яке дружно відсвяткували.

Також слід зауважити, що формувати в дітей спостережливість потрібно під час різних видів активностей, спрямованих на пізнання не лише природи, а й соціальних взаємин.

Які завдання розв’язувати?

Спираючись на принцип свідомого сприйняття, допоможіть дітям розібратися: чим спостереження відрізняється від простого споглядання, що означає «дивитися широко розплющеними очима», чому для людей важливо бути спостережливими. Водночас зосередьтеся і на практичних діях — спонукайте дошкільників уважно, націлено вдивлятися в об’єкт спостереження, вербалізувати побачене, вчіть їх фіксувати результати своїх спостережень. Зупинимося на окремих освітніх завданнях детальніше.

Для того щоб мотивувати дітей до спостережень у природі, розкажіть їм, що природа має багато секретів, які розкриє лише уважним і спостережливим. Наголосіть, що все в природі варте уваги й уважного ставлення. Обговоріть у спільному колі зміст поняття «спостережливість», а також те, яку роль відіграє уміння спостерігати під час різних видів діяльності.

Організуйте полілог «Що таке спостережливість?» та запропонуйте дітям поміркувати: Чи однакові за значенням слова «дивитися» і «спостерігати»? Чи траплялося їм за чимось спостерігати? Також попросіть дітей розглянути й пояснити, як пов’язані з поняттям «спостережливість» такі символьні позначки, як-от: лупа, бінокль, мікроскоп. Відтак визначте разом із дітьми, що таке спостережливість і для чого вона потрібна.

Спонукайте дітей розмірковувати, за чим і за ким можна спостерігати в природі, як дізнатися про об’єкт спостереження більше. Вправляйте їх в умінні виокремлювати особливі характеристики різних об’єктів, проговорювати вголос й фіксувати на папері результати спостережень. При цьому заохочуйте висловлювати свою думку й ділитися відчуттями.

Під час освітньої взаємодії діти мають усвідомити, що спостереження дає нам багато нових знань. Утім, щоб отримати їх, треба бути уважним, уміти порівнювати, встановлювати зв’язки, робити висновки. Спостерігати можна за природою, людьми, подіями й навіть за самим собою. Але якщо ти до всього байдужий, ти ніколи не станеш спостережливим.

Підкажіть дітям, що виокремлюючи в природі якийсь об’єкт, варто порівнювати його з іншими відомими об’єктами, шукати між ними схожі й відмінні ознаки. Запропонуйте їм повправлятися в цьому, наприклад під час спостережень за жучком-сонечком. Спрямувати дітей на порівняння й певні асоціації допоможуть літературні твори, наприклад казка Ліни Ра «Чому на спині сонечко має чорні крапочки?». За таким принципом можна організовувати спостереження й за іншими комахами, рослинами тощо.

Обов’язково навчайте дітей самостійно формулювати завдання для спостереження («простежити, як…», «визначити, коли…»), а не лише виконувати готові інструкції.

Для того щоб формувати в дітей уміння обирати об’єкт спостереження, проведіть гру «Слідчі». Об’єднайте дітей у дві команди. Гравці однієї з команд уявляють себе слідчими. Кожен з учасників обирає в кімнаті об’єкт для спостереження і непомітно для інших спостерігає за ним. За командою вихователя усі діти рухаються приміщенням у довільному порядку. Потім всі збираються в круг. Кожен зі слідчих за допомогою засобів пантомімічної виразності зображає об’єкт, за яким спостерігав. А учасники другої команди відгадують, що це за об’єкт. Потім команди міняються ролями.

Допоможіть дітям усвідомити, що спостереження ґрунтується на знаннях. Адже, маючи знання, можна не лише побачити, а й оцінити те, що бачиш. Для того щоб закріпити цю тезу, запросіть дітей у віртуальну мандрівку різними природними зонами. Запропонуйте їм уважно оглянути й порівняти місцевість у посушливому й вологому кліматах.

Використовуйте полілоги, переглядайте й обговорюйте пізнавальні відео, щоб стимулювати дітей висловлювати свої судження й оцінювати побачене. Водночас навчайте їх ставити запитання про об’єкти спостережень.

Окремо ознайомте дітей із атрибутами, які поліпшують процес спостереження. Обговоріть із ними, чим у своїх спостереженнях користуються науковці. А також поміркуйте, за допомогою яких пристроїв кожен може поспостерігати за цікавими об’єктами, особливо якщо вони невеликого розміру або перебувають вдалині.

Запропонуйте дітям поміркувати, як можна розглянути цікавий об’єкт, якщо підійти до нього неможливо. Які пристрої допоможуть це зробити? (Бінокль, підзорна труба.) Відтак пограйте разом із ними в гру «Ближче — далі», щоб діти мали змогу порівняти, яку інформацію про об’єкт дає змогу отримати збільшувальний пристрій.

На основі спостережень за змінами, що відбуваються з кольорами за різних умов, організуйте художньо-продуктивну діяльність дітей. Ігри з фарбами — одна з найулюбленіших розваг дітей. Утім, навіть добре відомі ігрові завдання можна наповнити новим змістом, який зробить процес спостереження більш націленим і водночас сприятиме розвитку в дошкільників спостережливості. Віднайти цей зміст можна як у довкіллі, так і в літературних творах.

Опрацюйте разом із дітьми зміст казки Олени Кукуєвицької «Фарби-різнобарв’я». Зробіть це в кілька етапів: спочатку прочитайте лише половину твору й, визирнувши у вікно, пофантазуйте з дітьми, як змінився б світ довкола, якби якийсь із кольорів просто зник. Потім дочитайте твір і поекспериментуйте зі змішуванням фарб: «Який колір утвориться, якщо поєднати…».

Насамкінець залучіть дітей до спільної творчості, під час якої вони зможуть використати набуті в процесі спостережень знання для створення нових художніх образів. Обов’язково запросіть дітей помилуватися результатами своєї діяльності.

Пам’ятаймо, що спостережливість — надзвичайна за значенням і роллю в особистісному розвитку якість, яка допомагає ліпше пізнати і себе, і своє оточення, і природу довкола. Отож, варто використати усі освітні можливості, щоб сформувати цю якість у дітей.

Підготувала: завідувач ДНЗ

Олена ШРАМЧЕНКО

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

two × 1 =