Тип консультації: груповий
План
1. Поняття «емоційний інтелект» (ЕІ).
2. М’які навички вихователя.
3. Чотири компоненти емоційного інтелекту.
4. Навіщо емоційний інтелект потрібний педагогу.
5. Як визначити рівень емоційного інтелекту (ЕІ).
6. Педагог із низьким рівнем емоційного інтелекту.
7. Педагог із середнім рівнем емоційного інтелекту.
8. Педагог із високим рівнем емоційного інтелекту.
9. Як розвивати емоційний інтелект (ЕІ).
10. Як рівень емоційного інтелекту впливає на здатність до адаптації.
11. Як відстежувати прогрес.
Емоційний інтелект поряд із таймменеджментом, креативним мисленням та іншими «м’якими» навичками входить до кола професійних компетенцій сучасного педагога.
Емоційний інтелект (ЕІ) — це здатність розуміти, усвідомлювати власні емоції, управляти ними, своєю мотивацією, думками й поведінкою, регулювати свій емоційний стан. Це також уміння керувати емоційними станами інших людей, помічати їхні актуальні потреби, співпереживати й розвивати їхні сильні сторони. Розвиваючи свій емоційний інтелект, ми стаємо уважніші до себе, своїх почуттів, бажань і потреб. Водночас це дає змогу ліпше розуміти інших людей, відчувати їхні потреби, мотиви, поведінку.
М’які навички вихователя:
– таймменеджмент;
– ефективне спілкування;
– емоційний інтелект;
– керування конфліктами;
– навички командної роботи;
– стресменеджмент;
– продуктивність;
– критичне мислення;
– увага до деталей;
– адаптировать
Емоційний інтелект містить чотири компоненти, як-от:
– самопізнання — вміння розуміти себе, розрізняти власні емоції та почуття;
– самоконтроль — уміння керувати емоціями, щоб досягати мети;
– емпатія — здатність розуміти емоції та почуття інших людей;
– керування взаєминами — здатність на основі самоконтролю та емпатії досягати мети спілкування.
Пропонуємо розібратися, як педагог використовує емоційний інтелект у щоденній роботі, за якими маркерами визначити рівень розвитку емоційного інтелекту, як його розвивати та як відстежувати прогрес.
Навіщо емоційний інтелект потрібний педагогу
Емоційний інтелект педагога впливає на те, як він подає навчальний матеріал, спілкується з дітьми, яку атмосферу створює під час освітньої взаємодії. Для того щоб мотивувати педагогів розвивати емоційний інтелект, наведіть їм конкретні аргументи: яку користь вони отримають.
Керувати власними емоціями
Складові емоційного інтелекту пов’язані між собою й не можуть розвиватися одна без одної. Неможливо навчитися контролювати свої емоції, якщо не вмієш їх розпізнавати. Неможливо навчитися розуміти почуття інших, якщо не розумієш своїх — без самоконтролю неможлива емпатія. Також не можна навчитися керувати взаєминами без емпатії. Тому розвивати емоційний інтелект потрібно починати з розпізнавання своїх емоцій і почуттів, а відтак формувати вміння керувати взаєминами.
Розуміти емоції дітей, батьків і колег
Розвинена емпатія допомагає «зчитувати» й аналізувати, що відчувають діти, і відповідно реагувати на їхні потреби. Наприклад, вихователь із розвиненою емпатією зможе виявити серед вихованців тих, хто відчуває психологічний дискомфорт, коли перебуває в дитячому садку. Це дасть змогу з’ясувати причини дискомфорту та усунути їх. Вихователь із низьким рівнем емпатії в цій ситуації звинувачуватиме в цьому батьків дитини чи себе. Такий розвиток подій не піде на користь ні вихователю, ні дитині.
Згладжувати стресогенну обстановку й мінімізувати конфлікти
Вихователь, який вміє грамотно вибудовувати взаємини, не зіткнеться з тиском батьків, агресією вихованців і нерозумінням колег. А свої психологічні й фізичні ресурси спрямує на роботу, а не на чвари.
Підвищувати особистісні результати
Емоційний інтелект тісно пов’язаний з особистісними результатами. Зокрема, особистісна компетентність старших дошкільників передбачає, що в дитини сформуються основи емоційного інтелекту. Проте не можна навчити того, чого не вмієш сам. Тому перш ніж почати формувати емоційний інтелект вихованців, педагог має сформувати цю навичку в себе.
Як визначити рівень емоційного інтелекту (ЕІ)
Перш ніж почати роботу над рівнем емоційного інтелекту, запропонуйте педагогам оцінити його поточний рівень. Зробіть це за допомогою онлайн-тестів, що є в інтернеті, або скористайтеся картками-маркерами.
Педагог із низьким рівнем емоційного інтелекту
Не замислюється над почуттями інших людей, не надає їм значення: «Ну які можуть бути проблеми в дошкільника?!».
Схильний до надмірної раціоналізації: «Які почуття? Просто всім так зручно».
Звинувачує інших у своїх негараздах: «Із цими людьми неможливо працювати, вони нічого не розуміють».
Часто ображає людей і дорікає їм у їхніх почуттях: «А що я такого сказала?», «Подумаєш, які ми ніжні…».
Не може підтримувати міцних зв’язків, не має друзів у колективі.
Сперечається «до останньої краплі крові», якщо програє — відмовляється прийняти чужу думку: «Тоді мені з вами більше нема про що говорити!».
Приховує свої емоції та почуття і через це проявляє агресію без жодних причин.
Педагог із середнім рівнем емоційного інтелекту
Диференціює свої почуття та емоції, називає речі своїми іменами: «Мені небайдужа ця людина, тому я надто гостро реагую на її зауваження».
Здатен зробити паузу між емоцією та реакцією, обрати ефективну стратегію: «Я відчуваю роздратування й розумію, що він хоче увірвати мені терпець, спровокувати конфлікт. Відповім жартом і зведу суперечку нанівець».
Неконфліктний, приємний у спілкуванні, воліє обходити гострі кути.
Педагог із високим рівнем емоційного інтелекту
Може назвати широкий спектр своїх почуттів, пояснити, що відчуває: «Я не очікувала, що це станеться, не була готова до таких подій і зараз розгублена».
Уміє відмовити за необхідності твердо, але не образливо: «Я розумію, що тебе це засмучує. Але ми домовилися про правила раніше, тому я не можу погодитися».
Цікавиться іншими людьми і вміє висловити цей інтерес: «Коли ми бачилися востаннє, ти був захоплений велоспортом. Тебе так це надихало! А як тепер?».
Щиро радіє за інших і вміє це показати: «Вражена твоїми результатами! Було зрозуміло, що ти впораєшся, але щоб так ефектно!».
Швидко адаптується до змін, не зациклюється на проблемах, бере на себе відповідальність.
Як розвивати емоційний інтелект (ЕІ)
Допоможіть педагогам розвивати емоційний інтелект. Залучіть практичного психолога й проведіть тренінг, під час якого ознайомте педагогів із техніками, які допоможуть в цьому. Ось кілька, які можна запропонувати педагогам під час тренінгу.
Вести емоційний щоденник. Щодня записувати свої почуття, переживання та пов’язані з ними події. Це допоможе навчитися усвідомлювати та контролювати свої емоції.
Проговорювати свої емоції. Це розвиває емоційний інтелект і допомагає фізично та ментально впоратися з емоційними хвилями. Вербалізована, названа емоція одразу втрачає інтенсивність, з нею можна працювати в когнітивній, розумовій зоні.
Застосовувати дихальні та рухові техніки, які дають змогу приводити в норму емоційний стан.
Розвивати емпатію, тобто навчитися розуміти емоції та почуття інших людей. Порекомендуйте вихователям під час спілкування з колегами та рідними, ставити себе на їхнє місце, «приміряти» їхні почуття. Можна ставити запитання або робити припущення, щоб зрозуміти стан співрозмовника: «Ти чимось засмучений?», «Я відчуваю, що тебе щось турбує».
Усвідомлено впливати на емоції та почуття інших людей, щоб підтримати й допомогти: мотивувати, надихати, заспокоювати. Успішні ситуації запропонуйте фіксувати в щоденнику у вигляді «фотоподії»: описати в кількох реченнях, чого вихователь хотів досягнути, спосіб, який обрав, результат дій і докази отриманого результату.
Як рівень емоційного інтелекту впливає на здатність до адаптації
Нині, в умовах війни в Україні, віддалена робота й дистанційна освіта породили в усіх причетних бурю почуттів та емоцій. У результаті спостерігаємо дві установки: ірраціональну «усе погано» і раціональну «усе по іншому». Перша установка — стресогенна. Вона диктує людині позицію опору, на який та витрачає енергію та сили, а негативні емоції та почуття зашкалюють. Це ознаки низького емоційного інтелекту. Людина транслює негативну енергію назовні та втягує у свою сферу дії інших людей. У підсумку стрес наростає, а опірність йому погіршується. Людина стає заручником цього негативу і втрачає здатність конструктивно впливати на ситуацію. Якби вона могла розуміти свої емоції та керувати ними «на березі», адаптуватися до обставин, їй було б значно легше. Друга установка — здоров’язбережувальна. Вона проявилася в людей із розвиненим емоційним інтелектом. Контроль над емоціями та почуттями, які виникають у відповідь на зміни, дає змогу перевести проблему в завдання й сконцентруватися на пошуку шляхів його розв’язання. Успіхи в розв’язанні нових і непростих завдань надихають, породжують позитивні емоції та почуття, транслюють їх оточенню. Людина швидше адаптується до нових умов, здатна впливати на зміни.
Як відстежувати прогрес
Відстежувати прогрес допоможе вісь емоційного інтелекту. Не рідше ніж раз на два тижні педагог має фіксувати точку, в якій перебуває. Потім точки з’єднує між собою. Що ближча отримана фігура за формою до кола, то гармонійніше розвиваються всі компоненти емоційного інтелекту педагога. Що ефективніше розвивається емоційний інтелект, то більшим стає її діаметр.
Розвиток емоційного інтелекту допомагає педагогу не лише досягати професійних успіхів, але й отримувати задоволення від своєї роботи, налаштувавши гармонійні взаємини з вихованцями, колегами та батьками.
Підготувала: вихователь-методист Наталія ГАРБУЗОВА
У підготовці консультації використано матеріали журналу «Вихователь-методист» №1, 2025 рік, стаття Лариси Юзмухаметової, психолога-консультанта ( м. Київ).