Тип консультації: груповий
План
1. Актуальність проблеми формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей дошкільного віку.
2. Значення здоров’язбережувальної діяльності сучасного дошкільного навчального закладу.
3. Поняття здоров’язбережувального овітнього середовища.
4. Основні напрями формування здоров’язбережувального освітнього середовища дошкільного навчального закладу.
5. Впровадження різноманітних здоров’язбережувальних та профілактичних технологій здоров’язбережувального характеру.
6. Інноваційні здоров’язбережувальні технології у дошкільному закладі.
7. Психолого-педагогічні проєкти з батьками щодо фізичного розвитку дітей.
8. Висновки.
Дитина – це невід’ємна частина природи, яка живе і розвивається за її законами. Проте зміни природного середовища безпосередньо впливають на стан її здоров’я. Унаслідок соціально-демографічних передумов, економічних і матеріальних обмежень, екологічної кризи більшість сімей України має дітей, життя яких обумовлене хворобами.
В останні десятиріччя спостерігається помітна тенденція до погіршення здоров’я дітей. Найбільш вагомими чинниками цього процесу вважаємо екологічні проблеми, неякісне харчування, зниження рівня життя сімей, медичного обслуговування, прискорення темпу життя й зростання психологічного та емоційного навантаження на дітей, починаючи з дошкільного віку, тощо.
На тлі екологічної та соціальної напруженості у країні, небувалого зростання хвороб цивілізації, щоб бути здоровим, потрібно оволодіти мистецтвом збереження і зміцнення здоров’я. Цьому мистецтву і має приділятися значна увага в дошкільному віці. У цей період у дитини закладаються основні навички з формування здоров’я, це найсприятливіший час для вироблення правильних звичок, які в поєднанні з навчанням дошкільників методів удосконалення та збереження здоров’я приведуть до позитивних результатів. Тому проблема формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей дошкільного віку була, є і завжди буде актуальною.
Виховання міцного, фізично підготовленого підростаючого покоління є одним з найважливіших завдань в системі освіти.
Здоров’я дитини – це одна із глобальних проблем, яку намагаються вирішувати не лише лікарі, а й психологи, фізіологи, педагоги. Тому в сучасних умовах надзвичайною потребою стало навчити кожну дитину науки здоров’я, сформувати в неї вміння та навички здорового способу життя. У вирішенні цієї важливої проблеми великого значення набуває здоров’язбережувальна діяльність сучасного дошкільного навчального закладу. Отож, у сучасному дошкільному навчальному закладі пріоритетом має стати здоров’я дошкільників. Тому кожен вихователь повинен безперервно дбати про формування в дітей валеологічного світогляду і ціннісного ставлення до здоров’я людини як головної умови самореалізації особистості. А педагогічний колектив має створити відповідні умови для органічного поєднання освітнього та оздоровчого процесів.
Важливим завданням дошкільного навчального закладу є створення безпечних і нешкідливих умов навчання й виховання дошкільників, які б сприяли формуванню гармонійно розвиненої, фізично досконалої особистості з відповідальним ставленням до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Процес створення здоров’язбережувального освітнього середовища в дошкільному закладі ми визначаємо як комплекс змін традиційної системи, націленої на підвищення ефективності діяльності щодо збереження і зміцнення життєздатності дітей і педагогів у взаємозв’язку з корекцією їхньої внутрішньої картини здоров’я.
Що ж таке здоров’язбережувальне овітнє середовище? Це комплексна система умов, факторів та взаємодій у закладі освіта, спрямована на збереження та зміцнення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я всіх учасників освітнього процесу (дітей, педагогів, батьків), шляхом оптимізації освітнього процесу, створення комфортної та безпечної атмосфери, впровадження здоров’язбережувальних технологій та формування навичок здорового способу життя.
Тобто створюються такі умови, за яких дитина може усвідомити цінність свого здоров’я, оволодіти способами його збереження і навчитися способам саморегуляції, що дозволять їй зберегти здоров’я.
Одним із завдань дошкільного закладу є забезпечення кваліфікованої турботи про зміцнення і збереження фізичного і психічного здоров’я дітей, а також актуальними є завдання навчити дітей турбуватись про власне здоров’я. Щоб дитина могла піклуватись про своє здоров’я, фізичний розвиток, потрібно виробити в неї свідоме ставлення до життя як найвищого дару природи, пріоритету здоров’я як найважливішої людської цінності і здорового способу життя як фактора збереження та зміцнення її здоров’я, необхідною умовою цього є створення здоров’язбережувального середовища.
Основні напрями формування здоров’язбережувального освітнього середовища дошкільного навчального закладу це:
– забезпечення організаційно-гігієнічних умов здійснення освітнього процесу;
– утвердження пріоритету грамотного піклування про здоров’я дітей;
– підбір та навчання педагогічних працівників здоров’язбережувальних технологій;
– реалізація принципів здоров’язбережувальної педагогіки на практиці;
– навчання здоров’я та виховання культури здоров’я дітей;
– моніторинг стану фізичного та психічного здоров’я дошкільнят, вплив здоров’язбережувальних факторів та результативності діяльності ЗДО щодо охорони здоров’я дітей;
– оптимізація діяльності медичної та психологічної службзакладу;
– залучення батьків до організації фізкультурно-оздоровчих заходів;
– розробка психолого-педагогічних проєктів.
Одне з головних завдань закладу – така організація освітнього процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров’я. Педагоги мають здійснювати підготовку дитини до самостійного життя, формувати необхідні вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до себе, свого організму. Навчити дітей турбуватися про власне здоров’я – один з найважливіших обов’язків кожного педагога.
Фізичний розвиток дитини – важлива функція закладу дошкільної освіти. Сьогодні йдеться мова в програмі закладу вже не про фізкультуру, як таку, а про фізичний розвиток в цілому, що передбачає розвиток рухової активності, фізичних якостей дошкільників, знання свого тіла, його функцій, призначення його основних частин, можливостей організму, вміння розвиватися в межах індивідуальних можливостей, власного потенціалу. Треба досконало знати сьогодні стан здоров’я кожного вихованця (фізичного, психічного, духовного, соціального), особливості його розвитку, щоб створити найбільш сприятливі умови для гармонійного розвитку дитини, її фізичної пристосованості до навколишнього життя.
У дитсадку постійно приділяється значна увага повноцінному фізичному розвитку кожної дитини. Одне з головних завдань закладу – створити якнайсприятливіші умови для правильного фізичного розвитку дитячого організму, для підвищення його опірності інфекціям, а також для поступового та систематичного загартування дітей з активним використанням здоров’язбережувальних технологій; зберігати і зміцнювати фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров’я дітей, підвищувати їх фізичну і розумову працездатність, розвивати кожну дитину за її індивідуальною природною програмою. Колектив ЗДО має проаналізувати усі фактори, які можуть впливати на погіршення здоров’я дітей та поставити перед собою завдання викорінити їх та вдосконалити систему фізкультурно-оздоровчої роботи.
Наступним етапом удосконалення роботи з фізичного розвитку дошкільників була розробка чіткої системи фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі, яка включає досить великий перелік різноманітних і життєво важливих традиційних і нетрадиційних заходів та здоров’язбережувальних технологій.
Впровадження різноманітних здоров’язбережувальних та профілактичних технологій здоров’язбережувального характеру
В умовах закладу дошкільної освіти педагогами впроваджуються різноманітні здоров’язбережувальні та профілактичні технології здоров’язбережувального характеру. Застосування цих технологій підвищує результативність освітнього процесу, формує у педагогів і батьків ціннісні орієнтації, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я дітей.
Ефективність позитивного впливу на здоров’я дітей різних оздоровчих заходів, що формують здоров’язбережувальну технологію, визначається не стільки якістю кожного з цих прийомів і методів, скільки їх грамотним використанням у загальній системі, що спрямована на благо здоров’я дітей відповідно до єдності цілей і завдань.
Дуже важливо, щоб кожен ранок наших вихованців починався з позитивних емоцій, гарного настрою. Великого значення надаємо руховій активності дітей вже вранці, оскільки в цей період малята ще мляві, загальмовані: проводимо 2 – 3 рухливих гри (ігри або вправи спортивного характеру) відповідно до пори року, погодних умов, інтересів дітей, їхнього фізіологічного стану; ранкову гімнастику (з елементами загартування) тривалістю 6 – 12 хвилин (залежно від віку) під музичний супровід.
Ранкова гімнастика – важлива передумова здорового способу життя, яка є обов’язковою складовою організації життєдіяльності дітей у закладі дошкільної освіти. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції. Комплекси ранкової гімнастики добираємо так, щоб різні види гімнастичних вправ поступово охоплювали всі великі та дрібні м’язи, а напруга в них постійно збільшувалася, переходила від однієї групи м’язів до іншої, створюючи в організмі дитини оптимальні навантаження. Тому ранкову гімнастику починаємо з динамічних рухів: різновидів ходьби, бігу, підстрибувань, які виконуються в помірному темпі з переходом на середній і швидкий. Потім діти виконують загальнорозвивальні вправи – для розвитку м’язів верхніх кінцівок і лопаткової ділянки, м’язів спини, живота, нижніх кінцівок. Для розвитку гнучкості хребта та зміцнення його м’язів, зняття напруження та втоми іноді виконуємо вправи з вихідного положення лежачи – з різними рухами тулуба, рук і ніг.
Гігієнічну гімнастику після денного сну проводимо в усіх вікових групах після поступового підйому із дотриманням спокійної обстановки, відповідних гігієнічних умов, часто з використанням музикотерапії: у спальній кімнаті з виходом до групової кімнати. До комплексу такої гімнастики обов’язково вводимо загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи (зі зміною вихідних положень) та спеціальні вправи для формування стопи та постави. Кількість та дозування вправ така сама, як і на ранковій гімнастиці (можна дещо скоротити).
Фізкультурні заняття – найефективніша форма оптимізації рухового режиму в ЗДО. Наш педагогічний колектив впродовж багатьох років активно використовує оновлену методику фізичного розвитку дошкільників за Е. С. Вільчковським, яка передбачає проведення фізкультурних занять з активним використанням різних здоров’язбережувальних технологій. Вступна частина має бути короткою (від 2 – 3 хвилин до 5 – 6 хвилин в залежності від віку). Завдання вступної частини – викликати інтерес та емоційний стан до заняття, активізувати увагу, підготувати організм до фізичного навантаження. Дітям пропонуємо знайомі вправи для формування правильної постави, профілактики плоскостопості, пов’язані з орієнтуванням в просторі. Закінчуємо вступну частину шикуванням в шеренгу чи коло. Завдання основної частини – навчити виконувати загальнорозвивальні вправи, ознайомити з технікою виконання нових вправ, повторити вправи та рухи, які вже відомі. Після цього проводимо рухливу гру. Для зацікавлення загальнорозвивальні вправи пропонуємо з дрібним інвентарем: прапорці, гімнастичні палки, обручі, хустинки, м’ячі, кубики тощо. Першими виконуються вправи для розвитку м’язів плечового пояса, з метою формування правильної постави; другими – вправи для розвитку черевного преса та ніг; третіми – вправи для розвитку м’язів спини та гнучкості хребта. Заключна частина заняття включає ходьбу в інтенсивному темпі з поступовим зменшенням його. Ходьбу іноді замінюємо малорухливою грою чи хороводною грою. Навантаження знижуємо, щоб зменшити зсув у показниках серцево-судинної та дихальної системи і наблизити їх до вихідних даних.
Заняття з фізичної культури, ранкова, пробуджуюча гімнастика, фізкультхвилинки, фізкультурні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри, піші переходи, розваги, свята, Дні здоров’я – усе це становить структуру фізичного виховання. Дуже важливо надавати процесу фізичного виховання оздоровчої спрямованості. Наповнення занять із фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами в комплексі з традиційними і нетрадиційними оздоровчими технологіями збагатять знання дітей про власне здоров’я, сформують у них уміння та навички оздоровлення та відновлення організму. У дошкільників з’явиться потреба та бажання бути здоровими, не хворіти, вести здоровий спосіб життя.
Серед інноваційних здоров’язбережувальних технологій у дошкільному закладі в залежності від умов використовуємо:
– фітбол-гімнастику;
– флорбол;
– елементи масажу, самомасажу, Су-Джок терапію, горіховий масаж;
– дихальну гімнастику за методикою Б. С. Толкачова;
– гімнастику для очей В. Ф. Базарного;
– авторську методику оздоровчо-корекційної гімнастики «Богатир» Ю. М. Коржа;
– психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми).
Ці методики мають низку переваг серед інших видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і дорогого обладнання для занять, можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого дошкільного віку. Ці заняття підвищують життєвий тонус і працездатність, створюють гарний настрій.
Фітбол-гімнастика – це заняття на великих пружних м’ячах. Основна мета фітбол-гімнастики – профілактика та корекція різних захворювань, розвиток рухових здібностей та фізичних якостей. Після занять фітбол-гімнастикою покращується кровопостачання хребта, суглобів і внутрішніх органів; відбувається поліпшення комунікативної і емоційно-вольової сфери; стимуляція розвитку систем аналізаторів; розвиток дрібної моторики і мови.
Практика свідчить, що заняття фітбол-гімнастикою мають неабиякий оздоровчий ефект – діти менше хворіють, у них поліпшується постава, з’являється відчуття радості та задоволення від руху, а також потреба в руховій активності. На позитивному емоційному фоні процес формування рухових умінь і навичок відбувається у дітей швидше та ефективніше. Використання фітболів у сюжетних рухливих іграх надає їм творчого характеру, підсилює терапевтичний ефект.
Флорбол або хокей в залі – це молодий командно-ігровий вид спорту на світовій спортивній арені. Наші дошкільники мають змогу теж навчитися грати в цікаву гру флорбол, яка допоможе зміцнити здоров’я, приєднатися до спортивного руху, а в майбутньому стати видатними спортсменами та прославити нашу країну.
Су-Джок терапія – це високоефективний, універсальний, доступний і абсолютно безпечний метод оздоровлення та лікування шляхом впливу на активні точки. Оскільки на долоні знаходиться безліч
біологічно активних точок, ефективним способом їх стимуляції є масаж спеціальною кулькою. Прокочуючи кульку між долоньками, діти масажують м’язи рук. Масаж пальців, кистей і ступнів еластичними кільцями допомагає зміцнити здоров’я, мобілізуючи сили організму на лікування та попередження різноманітних хвороб.
Горіховий масаж у ДНЗ — це доступний та високоефективний метод для розвитку дрібної моторики, мовлення, уваги та пам’яті дітей, що проводиться за допомогою волоських горішків; він стимулює рецептори долонь, покращує координацію та творчі здібності, використовуючи прості вправи (катання горішка, кружляння між долонями). Це тактильна гімнастика, під час якої діти катають волоський горіх між пальцями, долонями, а також виконують інші вправи для стимуляції активних точок на руках.
Користь масажу горішками для дітей:
– розвиток мовлення: тісний зв’язок між дрібною моторикою та мовленнєвими центрами в мозку;
– покращення моторики: зміцнення пальчиків, розвиток спритності;
– розвиток пізнавальних функцій: покращує увагу, пам’ять, зорово-моторну координацію;
– стимуляція мозку: через рецептори долонь надходить потік імпульсів до мозку.
– творчість: активізує творчу сферу.
Важливе місце у фізкультурно-оздоровчій роботі відводимо дихальним вправам за методиками Б. С. Толкачова, О.М. Стрельникової. Мета даних методик полягає у зміцненні здоров’я дихальної мускулатури дітей; підвищенні опірності до простудних та інших захворювань, формуванні у дошкільників здорового способу життя. Основу дихальних вправ становлять вправи з подовженим і посиленим видихом за допомогою звукових дихальних вправ (вимова голосних (ааа; ууу; ооо), шиплячих приголосних (ш; е) звуків і їх поєднання). В щоденній практиці використовуються вправи з озвученим видихом (р-р-р; п-ф-ф-ф; тик-так).
Дихальна гімнастика рекомендована часто хворіючим дітям. Виконання дихальних вправ повинно бути регулярним з раннього віку. Під час виконання загальнорозвивальних вправ, ходьби, бігу весь час звертаємо увагу на те, чи правильно дитина дихає: вдих робиться через ніс, видих – ротом, спокійно без поштовхів, губи складені трубочкою для створення опору повітря. Дітей варто вчити під час випрямлення тулуба завжди робити вдих, а під час його згинання (вперед, в сторони, назад) – видих. Дихальні вправи можна робити лежачи, сидячи, стоячи. Найкраще навчати дітей дихання з вихідного положення сидячи.
Ще однією з активних форм відпочинку наших дітей є гімнастика для очей за методикою В. Ф. Базарного, заснована на спеціальних рухових вправах для зору із застосуванням офтальмотренажерів, яку проводимо щоденно протягом 1 – 2 хвилин в молодшому дошкільному віці та 2 – 3 хвилин – у старшому дошкільному віці. Фізхвилинки для профілактики порушень зору застосовують через 10 – 15 хвилин роботи. Цей вид гімнастики допомагає зняти напругу очей, дати можливість притоку кисню до них та відпочити. Однак слід пам’ятати, що гімнастика для очей дітям з порушеннями зору не бажана, тут потрібен обережний медичний підхід.
Комплексна програма оздоровчо-корекційної методики «Богатир» має велику кількість різних видів гімнастичних вправ на розвиток витривалості, координації, гнучкості, сили та рівноваги. Методика пропонує низку легких, нетравматичних та цікавих для дітей гумово-поролонових тренажерів та казково-ігрових посібників, які з успіхом можна використовувати під час рухової діяльності у спортивному залі, удома або на спортивному майданчику, щоб діти змогли повноцінно виконувати запропоновані коригувальні вправи.
Психогімнастика створює багатий потенціал для розвитку сфери емоцій, покликана вирішувати питання створення умов для психічного благополуччя кожної дитини, заохочуючи до самовираження, і дозволяє коректувати поведінку дитини та знімати емоційну напругу. Так, боязка, зі слабо розвиненою мовою дитина через придбання м’язової, емоційної розкутості й упевненості набуває поліпшення в області зв’язного мовлення, виявляється здатною впевнено спілкуватися з дорослими й однолітками.
Психолого-педагогічні проєкти з батьками
щодо фізичного розвитку дітей
Проєкт є спільною діяльністю дітей, педагогів та батьків, направлений на створення оптимальних умов для організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку; на розкриття потенційних можливостей дошкільного навчального закладу і сім’ї у формуванні здорової особистості дитини. Цінність проєкту полягає у такій її організації, за якої педагоги максимально насичують руховою активністю життєдіяльність дітей і при цьому залучають дітей до різних методів оздоровлення. Дитяча діяльність наповнюється оздоровчими заходами, різними видами фізкультурної діяльності, що забезпечує високий рівень фізичної підготовленості дошкільників.
Головна педагогічна ідея проєкту полягає у спрямуванні організації життєдіяльності дошкільників, педагогів і батьків на пріоритет фізичного виховання, забезпечення розвитку особистісного потенціалу дитини, зокрема формування, збереження та зміцнення здоров’я кожного вихованця за допомогою системи роботи у фізкультурно-оздоровчому напрямку, інноваційних форм роботи з батьками тощо.
Сутність проєкту ґрунтується на ефективному використанні засобів роботи з фізичного виховання дітей, на створенні необхідної творчої атмосфери між педагогами і батьками, сприятливого мікроклімату, варіативності прийомів і форм організації роботи.
Мета: об’єднання зусиль дошкільного навчального закладу і сім’ї для створення сприятливих умов для збереження, зміцнення та розвитку фізичного та психічного здоров’я дітей дошкільного віку.
Висновки
Отже, застосування в роботі закладу дошкільної освіти здоров’язбережувальних технологій підвищить результативність освітнього процесу, сформує у педагогів і батьків ціннісні орієнтації, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я дітей, буде забезпечений індивідуальний підхід до кожної дитини, сформовані позитивні мотивації до ведення здорового способу життя.
Здоров’язбережувальні технології дають можливість оздоровлення дітей дошкільного віку в цікавих формах, забезпечують їхній фізичний і розумовий розвиток. Як наслідок, серед: головних завдань дошкільної освіти – організація освітнього процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності вихованців, а зміцнюватиметься їхнє здоров’я.
В умовах сучасного ЗДО вихователі можуть впроваджувати різноманітні здоров’язбережувальні (оздоровлювальні й профілактичні технології інноваційного характеру з урахуванням індивідуальних особливостей вихованців та опорою на співпрацю з батьками дошкільників).
Сьогодні здоров’язбережувальні технології відіграють значну роль у організації життєдіяльності дошкільників.
Підготувала: вихователь Ніна ПЯТАЧЕНКО