Тип консультації: груповий
План
1. Основні аспекти організації роботи в різновіковій групі.
2. Рекомендації для педагогів.
3. Як налаштувати дітей у групі на роботу.
4. Як обрати конкретну навичку та почати розвивати її.
5. Варіанти навичок, пов’язаних з турботою про молодших.
6. Як допомогти вихованцям засвоїти навички.
7. Як поліпшити діяльність різновікової групи: п’ять завдань для вихователя.
Робота в різновіковій групі потребує індивідуального підходу, де старші діти допомагають молодшим, а педагог адаптує завдання за рівнем складності. Важливо використовувати ігрові методи, зонування простору та партнерство для підтримки позитивної атмосфери. Ключ до успіху — гнучке планування та залучення дітей до взаємонавчання, що знижує рівень шуму та стресу.
Основні аспекти організації роботи в різновіковій групі:
– Індивідуалізація: завдання для дітей повинні диференціюватися відповідно до їхнього віку та рівня розвитку.
– Взаємонавчання: створення умов, де старші діти передають досвід молодшим, розвиваючи відповідальність та соціальні навички.
– Організація простору: Створення тематичних осередків діяльності, які дозволяють дітям грати групами або індивідуально, уникаючи зайвого шуму.
– Гнучке планування: педагог має враховувати різні темпи засвоєння матеріалу при організації освітнього процесу.
Рекомендації для педагогів:
1. Використовуйте принцип «від простого до складного»: починайте спільну діяльність з легких завдань, додаючи складніші елементи для старших дітей.
2. Залучайте старших як помічників: Це зменшує навантаження на вихователя та зміцнює дитячі взаємини.
3. Ігрові методи: застосовуйте ігри, які стимулюють взаємодію різних вікових груп.
4. Створюйте спокійну атмосферу: для зниження шуму використовуйте спеціальні ігри та вправи, що вчать дітей регулювати свій голос.
Ефективна робота в різновіковій групі перетворює різницю у віці на перевагу, сприяючи всебічному розвитку кожного вихованця.
З чого почати:
Працювати в групі, яку відвідують діти різного віку, — складно. Обтяжує ситуацію і те, що вихователь може не мати досвіду роботи в різновіковій групі. Отже, вихователь-методист і практичний психолог мають допомогти вихователю впоратися з напруженням. Для цього запропонуйте спосіб організації, що об’єднає частину дітей у групі спільною ідеєю. Другу частину дітей вихователь залучить до цієї ідеї і з їх допомогою реалізує її.
Запропонуйте вихователю, наприклад, розвивати в старших дітей навички турботи про молодших. Чому це важливо? Молодші діти отримують додаткову турботу та увагу, а також активізують свою зону найближчого розвитку, наслідуючи приклад старших дітей. Старші діти актуалізують свої знання, мають змогу впевнитись у своїх уміннях і силах. Ситуація, в якій треба допомогти комусь, стимулює розвиток емоційного інтелекту та підвищує самооцінку дитини, додає їй упевненості. До того ж такий розподіл позитивно впливатиме на адаптацію новачків різного віку.
Для того щоб розвивати навички турботи про молодших дітей у групі, скористайтесь алгоритмом, побудованим на основі програми «Kids’Skills» фінського психіатра та психотерапевта Бена Фурмана (Ben Furman). Спершу визначте, яка навичка актуальна для дітей конкретної групи або за конкретних обставин, і придумайте для неї назву. Відтак домовтеся з дітьми та їхніми батьками, що працювати мете над тим, щоб опанувати цю навичку.
Регулярно відточуйте з вихованцями навичку, ніби репетируєте в театрі. Для того щоб винагородити дітей, коли вони досягнуть мети, заплануйте свято. Підтримуйте вихованців і відзначайте їхні успіхи.
Як налаштувати дітей у групі на роботу:
Перш ніж пропрацьовувати нові навички в різновіковій групі, познайомте дітей одне з одним. Не розпочинайте роботу в перший тиждень, дайте вихованцям час адаптуватися до нових умов. Також заручіться підтримкою батьків, попросіть їх підтримувати дитину під час оволодіння навичками.
Поговоріть з дітьми про турботу, поцікавтеся, як вони розуміють значення цього слова. Запитайте вихованців, чи взаємодіяли вони раніше з молодшими та старшими дітьми, чи подобалося це їм та чому. Якщо необхідно, використовуйте терапевтичні історії про турботу про близьких і її значущість.
Як обрати конкретну навичку та почати розвивати її
Насамперед перетворіть проблему дітей на навичку, яку можна опанувати. Поспостерігайте за старшими дітьми: визначте, чого їм не завадило б навчитися. Виберіть конкретну навичку самі або поміркуйте на цю тему з дітьми. Наприклад, якщо старші діти відбирають іграшки у молодших, їм знадобиться навичка «Я вмію ділитись іграшками з молодшими».
Навичка має бути чіткою, конкретною та зрозумілою дітям. Бажано опановувати одну навичку за один раз, інакше діти можуть заплутатись у тому, що їм робити.
Варіанти навичок, пов’язаних з турботою про молодших:
Я допомагаю молодшим одягатися.
Я допомагаю молодшим складати іграшки.
Я допомагаю молодшим самостійно заспокоюватися.
Я допомагаю молодшим наводити лад у групі.
Я допомагаю молодшим складати свої речі перед сном.
Я навчаю молодших «чарівних» слів.
Я навчаю молодших мити й витирати руки.
Як допомогти вихованцям засвоїти навички
Запевніть дітей у тому, що вони можуть опанувати навички. Запитайте у вихованців, чому ви впевнені в тому, що їм все вдасться. Поцікавтеся, як діти раніше вчилися чогось, долали труднощі. Відтак поділіться власним досвідом — розкажіть, як самі опановували ту чи ту навичку. Приміром, як у дитинстві вчилися допомагати молодшій сестрі зав’язувати шнурки.
Заплануйте з вихованцями свято з нагоди того, що вони опанували навичку, та придумайте, як саме святкуватимете. Поговоріть з дітьми про те, за якими ознаками ви зрозумієте, що вони оволоділи навичкою. Попросіть старших дітей порепетирувати, як вони допомагатимуть молодшим, наприклад, наводити лад у групі перед тихою годиною. За бажанням і згодою дітей зніміть їх на відео та покажіть, як добре їм усе вдалося.
Домовтеся з дітьми про те, що вони опановуватимуть нову навичку. Запитайте, чи згодні вони вчитися чогось нового. Потім обговоріть, які переваги дасть їм ця навичка. Завдяки цьому зможете зацікавити дітей та мотивувати їх займатися тим, що передбачає обрана навичка. Старші діти охоче допомагатимуть молодшим і опановуватимуть нові навички, якщо зрозуміють, яку вигоду з цього матимуть.
Придумайте назву для нової навички, щоб конкретизувати її та пов’язати з досвідом, який уже мають діти. Наприклад, діти можуть назвати навичку допомагати молодшим складати одяг «Акуратний малюк», «Ґудзики» або «Одягайлики» чи «Модники». Головне, щоб назва навички була яскравою, короткою та подобалася дітям. Наочність допоможе їм не забувати про домовленість і навичку.
Разом з дітьми виберіть «супергероя», що підтримуватиме їх. Це може бути персонаж казки або мультфільму, іграшка. Якщо діти захочуть, запропонуйте їм намалювати «супергероя» та розмістіть малюнки на видному місці в групі.
Поговоріть з батьками та дітьми про те, як важливо підтримувати одне одного, коли вони навчаються чогось нового. Зробіть навичку публічною — розкажіть педагогам і батькам про те, що діти вчаться дбати про молодших. Це додасть дітям почуття здорової відповідальності.
Розкажіть батькам, що навички турботи про молодших актуальні, коли в сім’ї є молодші брати чи сестри. Цей аргумент допоможе заручитися підтримкою батьків.
Важливо підтримувати й хвалити дітей, наголошувати на їхніх успіхах. Якщо є змога, намалюйте й повісьте в групі плакат, що ілюструє навичку. Щодня тренуйте її з дітьми. Якщо вони забуватимуть, нагадуйте про те, що вони навчаються допомагати молодшим.
Діти можуть забувати про свої нові вміння — і це нормально. Домовтеся з дітьми про кодове слово, сигнальний жест, що нагадуватиме про навичку.
Коли діти опанують нову навичку, винагородіть їх за досягнення — проведіть невелике свято у групі. Під час нього запропонуйте дітям сказати «дякую» одне одному та тим, хто їм допомагав навчатися. Похваліть кожну дитину й підтримайте невеличким подарунком — солодка медаль, наприклад, чи інша «нагорода». Після свята попросіть дітей допомогти опанувати навички їхнім друзям чи знайомим. Цей крок дасть вихованцям змогу відчути, що вміння, яке вони опанували, — важливе та корисне.
Отже, якщо за вашою порадою вихователі розподілять дітей на дві групи, то зможуть розв’язати два завдання. Насамперед, чіткіше й легше контролюватимуть процеси в дитячому колективі, зокрема під час адаптації. Також вихователі зможуть розв’язувати складніші освітні завдання, що сприятиме їхньому професійному зростанню.
Як поліпшити діяльність різновікової групи: п’ять завдань для вихователя
Організуйте в групі оптимальний розпорядок дня для того щоб створити умови для комфортного перебування дітей у різновіковій групі, вихователі мають дотримувати основних режимних компонентів: сон, харчування, прогулянка, ранкова гімнастика, обговорення майбутніх справ тощо. При цьому важливо вносити в повсякденне життя дітей елементи сюрпризності, наприклад створювати проблемні й ігрові ситуації, використовувати казкових персонажів тощо.
До розпорядку дня дітей різного віку висувають різні вимоги: від віку залежить тривалість сну, організованої освітньої діяльності, роботи з електронними засобами навчання тощо. Щоб не порушувати вимоги, створіть гнучкий розпорядок та орієнтуйтеся насамперед на норми для наймолодших дітей у групі.
Гнучкий розпорядок дня дає змогу вихователю не лише забезпечити вільний вибір діяльності, а й вільно розподіляти діяльність дітей протягом дня залежно від погодних умов та освітніх завдань. При цьому на забувайте радитися з дітьми про те, чим вони хочуть займатися. Якщо діти починають сперечатися, використовуйте різні педагогічні прийоми.
Використайте прийом «чарівний кубик». Для цього на грані кубика заздалегідь наклейте картинки або іконки, які позначають різні види діяльності, сплановані на конкретний день. Спочатку поясніть молодшим вихованцям, що означають іконки на гранях кубика, або доручіть зробити це старшим за віком дітям. Обговоріть плани на день. Відтак хтось із дітей кидає кубик на стіл чи підлогу, а інші, орієнтуючись на грань зверху, визначають, чим займатиметься група.
Переваги прийому: ілюзія вибору чи випадковості дає змогу організовувати діяльність дітей опосередковано, непомітно для них, а спільне обговорення планів щодня — відпрацьовувати навички дитячо-дорослого діалогу.
Для того щоб запобігти порушенням розпорядку дня, організуйте «шефство» всередині дитячого колективу. Кожна дитина має свій індивідуальний темп і швидкість діяльності. У різновіковій групі ця різниця стає помітнішою. Якщо вихователь підлаштовуватиметься під усіх вихованців, то порушить розпорядок і спровокує стресову ситуацію, коли всій групі доводиться чекати найповільніших. Щоб уникнути цього, зверніться до старших у групі дітей за допомогою.
Запропонуйте старшим вихованцям узяти «шефство» над молодшими. Їм можна доручати грати з малюками, допомагати їм збиратися на прогулянку, навчати їх прибирати іграшки, накривати на стіл, чергувати в куточку природи тощо. А після прогулянки старшим дітям під силу збирати виносний матеріал на ділянці та допомагати заводити молодших у групу. А ще старші діти можуть навчати підопічних прибирати ліжко після денного сну, підтримувати лад у шафці, виконувати доручення дорослих і, по змозі, допомагати розв’язувати конфлікти між малюками.
Переваги прийому: створює умови, щоб усі діти спілкувалися, та формує дружнє середовище. А також, коли вихователі хвалять дітей за допомогу, це піднімає та зміцнює їхню самооцінку.
«Підшефних» дітей змінюйте раз на тиждень, щоб сприяти розвитку в них навичок спілкування. При цьому давайте дошкільникам змогу самостійно вибирати підопічних: одного або двох. Відтак постійно стежте за тим, як складаються взаємини дітей у парі на заняттях та у вільній діяльності. За потреби допомагайте дітям встановити контакт, навчайте старших дітей висловлювати свої думки словами.
Створіть відповідне розвивальне середовище
У різновіковій групі в організації освітнього процесу на противагу фронтальним переважають групові й індивідуальні форми роботи. Щоб у педагогів була змога їх організувати, необхідно створити в групі відповідне розвивальне середовище. Для цього обладнайте окремі зони для різних активностей та відпочинку дітей. У групі мають бути зони для рухової, ігрової, образотворчої, конструктивної діяльності. Для відпочинку та самостійної діяльності дітей створіть окремі «тихі куточки» з м’якими меблями: для молодших дітей — у груповій кімнаті, а для старших — у спальні. Таке зонування дасть змогу вихователям різновікової групи встановити баланс між спільною та індивідуальною діяльністю дітей.
Розмістіть у групі багатофункціональні матеріали та ігрове обладнання. Вони мають відповідати інтересам дітей різного віку та статі. Що різноманітніше розвивальне середовище в групі, то більше в дітей можливостей виявити свої індивідуальні особливості.
Підготуйте зони з матеріалами та іграми для моделювання, пошуку та експериментування. Доступ до цих матеріалів має бути в усіх дітей групи незалежно від віку. Стежте, щоб старші діти допомагали молодшим освоювати це обладнання та матеріали.
Створити розвивальне середовище та залучити до взаємодії батьків допоможе проєктна діяльність.
Проєкт зі створення розвивального середовища може охоплювати як групу загалом: «Група очима дітей», «Група моєї мрії», «Казкове містечко», — так і окремі зони: «У казковому лісі», «Кімната перетворень» тощо. Вислухайте пропозиції всіх дітей незалежно від віку та разом з ними розробіть модель ігрового простору групи. Відтак разом зі старшими дітьми намалюйте план-карту ігрового середовища на папері з урахуванням пропозицій, які схвалила більшість, і організуйте захист проєкту.
Переваги проєктної діяльності: вихователь має змогу об’єднати всіх дітей і батьків навколо спільної ідеї та залучити їх до презентації та виготовлення кінцевого продукту. І старші, і молодші вихованці набудуть досвіду колективної взаємодії.
Для того щоб заручитися підтримкою батьків, обов’язково запросіть їх на презентацію проєкту. Якщо через реалії сьогоднішнього дня вони не матимуть змоги долучитися до презентації офлайн, організуйте їхню участь онлайн. Старші діти розповідатимуть, що намальовано на плані-карті, а молодші — виступатимуть як група підтримки.
Навчайте дітей спілкуватися
Різновікову групу відвідують діти з різним життєвим досвідом і різним рівнем розвитку комунікативних навичок. Вихователь має враховувати це, щоб створити умови для ефективного дитячого спілкування. Як діяти, щоб досягти цієї мети?
Організовуйте колективні види діяльності. Для цього плануйте день так, щоб діти перебували в адекватних віку моделях спілкування. Найсприятливіша для цього — ігрова діяльність. Вона стимулює розвиток спілкування між дітьми різного віку. Адже в умовах гри в різновіковій групі мовленнєве спілкування дитини стає гострою необхідністю. Кожній дитині важливо, щоб її розуміли партнери по грі — як однолітки, так і старші та молодші діти. Як ігрова, так і трудова й будь-яка інша колективна діяльність дітей створює умови, в яких дітям обов’язково слід порозумітися, і спілкування виникає природно. Всіляко заохочуйте та підтримуйте взаємодію і спілкування дітей різного віку під час колективних форм діяльності. Створюйте умови, за яких старші діти мають допомагати молодшим для досягнення спільного результату.
Ненав’язливо беріть участь у спілкуванні дітей. Труднощі в спілкуванні
між дітьми різного віку можуть виникнути через те, що для молодших дітей характерні нестандартні дитячі висловлювання та відсутність жорстких норм і правил. У розмові зі старшими дітьми малюки використовують непередбачувані слова, поєднання слів і звуків, фрази, які викликають у старших подив. За потреби в таких ситуаціях беріть на себе роль «перекладача».
Демонструйте приклад партнерського стилю спілкування. Своїм прикладом заохочуйте дітей до партнерського стилю спілкування в привітному тоні. Зокрема, під час ранкового кола та обговорення з дітьми планів на день стимулюйте старших дітей наслідувати вашу інтонацію, активно використовувати різні мовленнєві засоби, щоб малюки їх зрозуміли. Нетямущість малюків змушує старших дітей продумувати те, що вони хочуть сказати, а отже, чіткіше формулювати свої думки. Малюкам, які хочуть порозумітися зі старшими, теж доводиться говорити більше, докладніше, будувати зв’язні вислови. У такий спосіб розвиваються мовленнєві навички як старших, так і молодших дошкільників.
Стимулюйте молодших дітей звертатися до старших. Проблемою в різновіковій групі може стати й те, що молодші діти вважають за ліпше слухати старших, а не говорити. Тоді як старшим дошкільникам важливіше висловлюватися, ніж вислуховувати. Щоб розв’язати цю проблему, навчайте молодших звертатися до старших з проханнями чи пропозиціями, а старших — відповідати на запитання чи звернення молодших зрозуміло.
Заохочуйте малюків коментувати свої дії. Пропонуйте називати іграшки, предмети-замінники, промовляти умовні дії. Налаштовуйте старших дітей, щоб вони теж пропонували малюкам усе промовляти. При цьому важливо помічати такі дії старших і хвалити їх за це.
Розвивайте ініціативу дітей в ігровій діяльності
У різновіковій групі молодші діти часто стежать за іграми старших вихованців, де відомі їм сюжети більш розгорнуті, й починають їх наслідувати. Іноді старші діти з власної ініціативи залучають малюків у свою гру і цим збагачують їхній ігровий досвід. Підтримуйте такі ініціативи.
Не бійтеся самостійних ігор у різновіковій групі. Не намагайтеся весь час займати дітей іграми, які вважаєте кориснішими.
Забезпечуйте свободу дитячої ініціативи в грі й не втручайтеся в неї, якщо діти не запрошують вас самі. А якщо вас покликали, намагайтеся не затримуватись у грі надовго, не давайте порад, як дітям грати, якщо вас не питають.
Ініціатива дітей яскраво виявляється саме під час самостійних ігор. Вони втілюють у грі свої переживання, враження, досвід і водночас усвідомлюють, як влаштовані світ і суспільство. Тому заохочуйте нові ідеї та сюжети ігор. Підтримуйте їх емоційно та пізнавально. Також стежте за тим, щоб у грі виникали дружні, партнерські взаємини між дітьми різного віку.
Діти старшого дошкільного віку під час гри творчо перетворюють готове предметно-просторове ігрове середовище: створюють нові будівлі, широко використовують предмети-замінники, іграшки, будівельні модулі. При цьому вони часто ревно реагують, коли зазіхають на їхній ігровий простір, зокрема й молодші вихованці. Для того щоб уникнути конфліктів, пропонуйте молодшим дітям спочатку поспостерігати, що роблять старші, потім ненав’язливо допомогти їм — подати потрібний модуль для будівництва, відшукати потрібну іграшку тощо. Після цього зазвичай старші діти вже не заперечують, щоб молодші брали участь у грі, й навіть доручають їм конкретні ігрові обов’язки.
Відстежуйте протягом дня ситуації, коли старші та молодші діти грають разом, і хваліть їх за це. Особливо коли вихованці змогли самостійно домовитися про спільну гру.
Організовуйте дозвілля з огляду на вік дітей
Для того щоб свята й розваги в різновікових групах захоплювали всіх вихованців, враховуйте дитячу безпосередність малюків, їхню постійну готовність до дива та соціально-педагогічну особливість старших дошкільників — їхню потребу в нерегламентованому спілкуванні. Також дотримуйте основних правил.
Об’єднуйте складові заходу навколо головної мети. Сценарій дитячого свята — докладна літературно-текстова та організаційна розробка змісту й перебігу театралізованої дії. Тож, коли послідовно фіксуватимете в сценарії все, що відбуватиметься, продумайте, як задіяти і старших, і молодших вихованців групи. Проводьте розваги з різним ступенем активності дітей, коли вони слухачі чи глядачі, безпосередні учасники або беруть участь разом з дорослими. Добирайте зрозумілий художній матеріал. Оскільки в заході беруть участь діти різного віку, вони мають розуміти дії та мовлення персонажів дійства. Особливо якщо самі мають виголошувати певний текст на святі.
Використовуйте відомі дітям пісні, танці, ігри. Уже на початку заходу за допомогою музики створюйте в дітей загальне емоційне піднесення, святкову атмосферу. Пісні й танці допоможуть залучити і молодших, і старших дітей у святкове дійство. Гра на дитячому святі дасть змогу активізувати малюків, долучити їх до взаємодії зі старшими вихованцями.
Готуйте сюрпризні моменти для малюків разом зі старшими дітьми. Це сприятиме вихованню відповідальності в старших дошкільників і потребу піклуватися про малюків.
Імпровізуйте під час свят і розваг, шукайте елементи несподіванки й ефективності святкового спілкування між молодшими та старшими дітьми. Наприкінці свята обов’язково допоможіть дітям оцінити спільну діяльність під час заходу та її результати. Наприклад, які вони молодці, що допомогли головним героям знайти скарб.
Насамкінець зауважимо, що в різновіковій групі найліпше спрацьовують прийоми на кшталт тих, що батьки використовують у сімейному вихованні. Взаємодія різних за віком дітей створює умови для виховання у старших таких важливих якостей особистості, як ініціативність, відповідальність і турботливість, а в молодших — активність і наполегливість.
У підготовці консультації використано матеріали журналу «Вихователь-методист» №7, 2022 рік, стаття Інни Литвин, практичного психолога ДНЗ №613 (м. Київ) та стаття Наталії Савінової, шеф-редактора методичних видань MCFR Освіта.
Підготувала: вихователь-методист
Наталія ГАРБУЗОВА