Що таке колектив?
Це згуртована дружність,
Це єдина душа,
Мрії і почуття.
Це велика сім’я,
І могутня, й потужна,
У якій зручно всім
Крокувать в майбуття.
І. Ковальова
План
1.Дитячий колектив дошкільнят.
2.Етапи розвитку дитячого колективу.
3.Закони дитячого колективу.
4.Рекомендації з формування позитивних взаємин дошкільників з однолітками.
Дитина тільки починає розвиватися і в неї з’являється потреба взаємодіяти з іншими дітьми. Це проявляється по-різному. Наприклад, на 2-му і 3-му році життя, дитина повторює дії та рухи інших дітей: складає іграшки в коробку, носить стілець по кімнаті і т.д. В дітей з’являється бажання гратися разом, а старші дошкільники взагалі можуть не грати наодинці, а виконують разом певні дії чи прагнуть щось розповідати іншим. Життя в колективі сприяє розвитку дружніх відносин, вмінню домовлятися між собою, надавати взаємодопомогу, керувати і підкорятися, оцінювати вчинки інших, а також враховувати бажання інших.
Колектив — група людей, об’єднаних спільною діяльністю, інтересами.
Колектив за метою та характером взаємодії поділяють на:
– Формальний (оформлений)
Це група, у якій місце, положення та поведінку членів регламентовано правилами організації, що є частиною держави або інших структур та інститутів. Це завжди чітко організована група, члени якої мають певні права і обов’язки, визначені в інструкціях та інших документах.
– Неформальний (неоформлений)
Це сукупність осіб, взаємовідношення між якими засновані на особистих перевагах, які зазвичай виникають на основі спільних захоплень та інтересів.
Отже, у дошкільному закладі колектив дітей є формальною групою.
Щоб між дошкільниками взаємовідносини складались позитивно, вихователеві необхідно зробити життя в колективі активне, цікаве, радісне, знайти спільні інтереси. Адже від організаторських умінь педагога залежать відносини в групі та окремими дітьми.
Етапи розвитку колективу
Процес формування дитячого колективу відбувається такими етапами:
- Етап. Становлення колективу та прийняття його членами одне одного.
Створюється група зі спільними завданнями та метою. Важливу роль відіграє спілкування, здійснюються контакти, що базуються на прийнятті чи неприйнятті одне одного.
- Етап. Формування колективної солідарності
Зростає довіра, спілкування стає відкритим, з’являється здатність приймати спільні рішення. Група стає колективом.
Головне завдання вихователя – створення оптимального соціально-психологічного мікроклімату та формування дружньої атмосфери в колективі. (проявляти доброзичливість, спілкуватися з членами колективу)
- Етап. Етап прагнення групового успіху
Колективом вже можна назвати ту групу дітей, що знаходиться на 3-му етапі розвитку. При правильній виховній та організаційній роботі вихователя і створюється дитячий колектив. Це може бути дотримання певних правил поведінки – «у нашій групі діти допомагають одне одному», «у нашій групі діти ніколи не обманюють» та ін. Ці правила виховують почуття обов’язку у дітей.
ЗАКОНИ ДИТЯЧОГО КОЛЕКТИВУ
Закон правди.
Будь правдивим!Правда необхідна не лише тобі, а й людям, які тебе оточують.
Закон добра.
Якщо будеш добрим до ближнього, то добро повернеться до тебе.
Закон любові.
Любов — одне зі стародавніх і найбільш шанованих почуттів, не соромся її.
Закон турботи.
Перш ніж вимагати уваги до себе, пам’ятай про інтереси та потреби оточуючих.
Закон милосердя.
Тобі сьогодні добре, але поруч можуть бути люди, у яких сльози на очах. Не забувай про них!
Закон старості.
Старість поважають усі народи, будь цивілізованим.
Закон поваги.
Хочеш, аби тебе поважали, — поважай людську гідність інших.
Закон свободи.
Коли відстоюєш свою свободу, не забувай про свободу іншої людини. Кожна людина хоче бути вільною.
Закон сміливості.
Будь сміливим!Учора ти злякався, але сьогодні ти в нашому колективі.
Закон честі.
Пам’ятай про свою гідність, духовну силу, шляхетність та обов’язок, Згадуй про свою фізичну силу лише наодинці із собою.
Взаємини дитини з однолітками
(Психологічні рекомендації вихователям)
1.Оскільки дитина діє за прикладом людей, які її оточують,то на перше місце виходять добрі взаємини між батьками й педагогами,з якими спілкується дитина.
- Намагайтеся в дитячому колективі створити таку атмосферу, яка б не обмежувала дій дитини. (Уникайте неаргументованих висловів: „Так не можна” (чому?), «Так не гарно» (чому?). Проведіть із дітьми бесіду про те, до яких стосунків з однолітками у групі вони прагнуть.
3.Ефективним методом подолання байдужості дитини та неприязного ставлення до однолітків є організація театралізованої діяльності (інсценізація добре знайомих та улюблених казок).
- Змістовим матеріалом для ігор – демонстрацій та інсценувань можуть бут не тільки казки, а й спеціально створені вихователями оповідання, в яких ідеться про виникнення якогось непорозуміння чи конфліктної ситуації.
- Доцільно для налагодження контактів серед дітей використовувати моделювання ситуацій спілкування на комбінованих заняттях із мовленнєвих та продуктивно – творчих видів діяльності.
- Час від часу вихователеві варто вдаватися до бесіди – аналізу, бесіди – узагальнення, аби показати переваги позитивних вчинків та формування у дітей гуманних взаємин.
- Доцільно, порадившись із дітьми, встановити добрі традиції у групі, наприклад,зустрічати одне одного усмішками, веселими репліками. Це також сприятиме покращенню стосунків.
8.Одним із засобів формування позитивних взаємин є здійснення особистісно зорієнтованого підходу у виховані, який базується на самоповазі дитини, наданні їй права на вільний вибір партнера, дій, способу спілкування.
9.Створюйте умови, що сприяють встановлення та розвитку дружніх,приязних стосунків між дітьми. Проводьте ігри, аби зняти у них напруження, це їм змогу виявити здатність до співпереживання.
- Визначте дітей, які схильні усамітнюватися. Спонукайте інших дітей запрошувати їх до спільних ігор.
- Обговорюйте негативні вчинки, не зачіпаючи гідності дитини (скажімо, на прикладах персонажів художніх творів).