Консультація для вихователів «Формування комунікативних навичок у дітей під час образотворчої діяльності»

Консультація для вихователів «Формування комунікативних навичок у дітей під час образотворчої діяльності»

Тип консультації: груповий

План

  1. Вступ.
  2. Завдання та показники комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей.
  3. Значення образотворчої діяльності для всебічного розвитку дитини дошкільного віку.
  4. Висновки.

Спільна продуктивна і образотворча діяльність дошкільників неможлива без гармонійної взаємодії дітей з дорослими, їх уміння спілкуватися з однолітками.

Мистецтву жити серед інших дитина навчається вже в дошкільному віці. Для проведення занять з образотворчої діяльності створюється певне розвивальне середовище, яке:

– спонукає дітей до пошуково-дослідницької роботи, самостійності, сприяє розвитку комунікативних здібностей;

– дає змогу педагогам забезпечити всі форми розвитку дітей дошкільного віку в ДНЗ.

 Мовленнєве спілкування є одним з перших видів діяльності, яким дитина оволодіває під час онтогенезу. Воно є універсальною умовою розвитку особистості в період дошкільного дитинства. У процесі різнобічного спілкування дитина пізнає природний, предметний і соціальний світ у його цілісності й різноманітності, формує та розкриває власний внутрішній світ, свій образ Я, засвоює та створює культурні цінності, є при цьому активним суб’єктом взаємодії.

Мовлення дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Сучасне трактування мовленнєвого спілкування здійснюється у контексті теорії мовленнєвої діяльності. Вчені розуміють мовленнєве спілкування як специфічну форму взаємодії людей у процесі їх пізнавально-трудової діяльності, що складається з комунікативних актів, у яких беруть участь комуніканти – різні люди, що продукують висловлювання та інтерпретують їх.

Завдання та показники комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей

Комунікативні вміння безпосередньо залежать від мовленнєвого розвитку дошкільників. Тому організовуючи роботу в осередку художньої діяльності, велику увагу слід приділити мовленнєвому розвитку дітей. З цією метою проводимо дидактичні ігри, вправи-міркування, уявні мандрівки тощо. Ми вчимо дітей висловлюватися чітко і зрозуміло, вислуховуючи співрозмовника. Діти вправляються у літературному мовленні, навчаються підбирати синоніми і порівняння, вживати крилаті вислови, ввічливі форми тощо.

Формування комунікативних навичок – непростий і довготривалий процес. Але вже на кінець навчального року у дітей помітні вагомі результати: діти стають доброзичливішими, допомагають один одному, вільно спілкуються між собою, звертаються з проханням про допомогу, дякують за неї.

Потреба в мовленнєвому спілкуванні розвивається впродовж усього періоду дошкільного віку. Успіх взаєморозуміння у мовленнєвому спілкуванні залежить від того, наскільки сформовані в дітей комунікативно-мовленнєві здібності, мовна, мовленнєва та комунікативна компетенції.

Завдання комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини:

– забезпечити цілісність і життєздатність різних спільнот людей – «дитина – дорослий», «діти – дорослі», «дитина – дитина», «діти – однолітки й малюки»;

– розвивати усі форми (емоційно-особистісне, ситуативно-ділове, позаситуативне) і засоби (невербальні, мовні) спілкування вихованців дошкільного віку;

– навчати диференціювати емоції (моральні, інтелектуальні, естетичні);

– формувати інтелект і дослідницьку діяльність, способи пізнання навколишнього світу;

– формувати творче (продуктивне) ставлення до організації діяльності й спілкування;

– розвивати комунікативно-мовленнєві здібності.

Спілкування надає дитині змогу не лише одержувати, засвоювати досвід, а й створює умови для реалізації власної індивідуальності в загальній справі і, що не менш важливо, спонукає дитину ділитися власним досвідом, віддавати людям увагу, пошану, інтерес, здібності.

Перш ніж розкрити питання як образотворче мистецтво здійснює розвиток здібностей дитини, треба з’ясувати, що таке образотворче мистецтво, що до нього відносять і які засоби допомагають розвивати малюка.

Образотворче мистецтво – це вид художньої творчості, мета якого відтворювати навколишній світ. Образотворче мистецтво посідає особливе місце серед інших естетичних цінностей. Воно постає перед нами у вигляді творів живопису, графіки, скульптури, архітектури і сприяє пізнанню навколишнього світу через художні образи.

Художній образ — це властива мистецтву форма відображення навколишнього світу, думок, почуттів або фантазії митця виражальними засобами образотворчої мови.

Успішний розвиток комунікативних та творчих здібностей засобами образотворчої діяльності можливий  лише при створенні певних умов, що сприяють їх формуванню. Такими умовами є:

  • Створення комфортної обстановки, належного психологічного оточення, заохочення дорослими прагнення дитини до творчості.
  • Ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей (раннє знайомство з різними інструментами та матеріалами).
  • Забезпечення всіма необхідними матеріалами для образотворчої діяльності дітей.
  • Моделювання педагогічного процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей малят, інтеграція різних видів діяльності дітей.
  • Надання дитині свободи у виборі діяльності та можливості висловлювати свою думку та просити допомоги у дорослого.
  • Розумна, доброзичлива допомога (а не підказка) дорослих.
  • Використання продуктів дитячої образотворчої діяльності для подарунків малятам і рідним, для прикрашання інтер’єру приміщення ДНЗ, для виставок, ігор тощо.

Значною мірою цьому сприяє різноманітність форм попередньої роботи:

  • спостереження і вивчення предметів і явищ навколишньої дійсності та обговорення їх;
  • читання художньої літератури та обговорення художніх творів;
  • розглядання творів образотворчого мистецтва та обговорення їх;\проведення аналізу дитячих робіт, виконаних на попередніх заняттях;
  • створення перед заняттям і на занятті проблемних ситуацій;
  • підготовка матеріалу до заняття, попереднє обговорення теми, розподіл обов’язків для виконання колективних робіт на ін.

Необхідною умовою при цьому є активність вихователя як на занятті, так і під час підготовки до нього, а також активність самих дітей. Вихователь має сам добре розуміти «художню мову» творів мистецтва і доступно, з урахуванням вікових та психологічних особливостей, донести її до дітей.

Позитивно впливає на розвиток дітей використання музичних творів у педагогічному процесі. Музика – бажана гостя на заняттях із зображувальної діяльності. Під час занять музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості. Музика допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчі крила і з натхненням кличе маленького митця до створення краси, доповнює барвисту мову живопису мелодією любові, породжує натхнення і бажання творити.

Ряд виразних засобів, які використовуються у живописі, графіці, до певної міри доступний  дошкільнятам. Дитина оволодіває олівцем, фарбами і з їхньою допомогою створює реальні образи. Лінія, форма, колір, композиція – це засоби виразності, доступні дітям у малюванні. 

Розвиток здібностей дошкільнят неможливий без ефективної організації та керування діяльністю дітей. Для цього треба правильно підібрати методи та форми роботи з дітьми, систему вправ та завдань.

Будь-які ігри тільки тоді дають результати, коли діти грають у них із задоволенням. Так само й творчість – це завжди інтерес, захоплення й навіть пристрасть. Якщо будь-яку справу дитини розглядати як своєрідну гру-творчість, то у ній будуть розвиватися такі важливі характеристики творчості, як:

1) швидкість думки – здатність до генерування якнайбільшого числа ідей;

2) гнучкість мислення – здатність легко переходити від полярних за змістом явищ одного класу до іншого;

3) оригінальність – здатність формулювати нові, неочікувані ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих;

4) розробленість – уміння не просто генерувати ідеї, а й творчо розробляти їх;

5) сміливість – здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності;

6) допитливість – відкритість та інтерес до всього нового, уміння помічати незвичайне у всьому звичайному, дивуватися йому.

Системна робота педагогів дає хороші результати. У дітей формуються такі вміння:

– слухати співрозмовника і бути почутим;

– знаходити спільну мову і співпрацювати з іншими;

– самостійно домовлятися з однолітками;

– проявляти толерантність і тактовність;

– урегульовувати конфлікти без участі дорослих.

Набуті у дошкільному дитинстві комунікативні навички знадобляться дітям у майбутньому, адже у нашому сучасному сьогоденні існує дефіцит спілкування.

Таким чином, дитяча творчість – це один із найважливіших засобів всебічного розвитку, прояву художньо-творчих та комунікативних  здібностей та формування творчої особистості. Мистецтво допомагає формувати в дітей емоційно-ціннісне ставлення до світу.

Потреба в художній діяльності пов’язана із бажанням дитини виразити себе, утвердити свою особисту позицію. Важливою у цьому є творча особистість самого педагога, бажання спілкуватися та підтримка з боку сім’ї, розуміння того, що мистецтво – це не тільки візуально привабливі речі, а частина духовної культури людства та засіб всебічного  розвитку особистості.

Підготувала: вихователь Тетяна ЧУХНО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 4 =